Разом із цим зросли вимоги до самої системи. Адже якість соціальної допомоги залежить не лише від наявності послуг, а й від професійності людей, які щодня працюють із тими, хто потребує підтримки. Детальніше читайте в ексклюзивній колонці для 24 Каналу.
Зауважте Дитина звернулася за допомогою сама: Верховний Суд остаточно покарав "горе-матір"
З якими викликами зіштовхуються соціальні працівники?
Дослідження професійного розвитку працівників соціальної сфери, яке провела Нацсоцслужба, показало: серед головних викликів фахівці називають низький рівень оплати праці, надмірне навантаження та нестачу кадрів.
Зокрема, із 2 446 опитаних працівників 1 117 вказали на низьку заробітну плату, 818 – на надмірне навантаження, 490 – на брак кадрів.
Серед працівників соціальної сфери, які повідомили про ведення справ, 42% одночасно ведуть від п'яти до десяти випадків, тоді як 36% працюють з одним – п'ятьма випадками.
Якщо йдеться про кількість дітей, які одночасно веде один працівник, 32% працюють із менш як десятьма дітьми, і приблизно така сама частка веде одночасно від 10 до 20 дітей.
Це означає: соціальній сфері потрібні не лише додаткові ресурси, а й умови для постійного професійного розвитку тих, хто в ній працює. Водночас результати дослідження свідчать і про нерівномірне навантаження на соціальних працівників у різних громадах та регіонах, що потребує більш збалансованого розподілу кадрових ресурсів.
Від окремих навчань – до єдиної системи професійного розвитку
Зараз соціальний працівник має володіти значно ширшим набором навичок, ніж раніше: працювати з травмою, вести складні випадки, захищати права дітей, користуватися цифровими інструментами та взаємодіяти з різними службами.
Водночас можливості професійного розвитку довгий час були нерівномірними. Лише 16% працівників цієї сфери мають профільну освіту в галузі соціальної роботи. При цьому багато фахівців мають значний практичний досвід і щодня виконують складну роботу в умовах постійних змін.
В Україні вже є важливий досвід підтримки соціальних працівників. Громадські організації, міжнародні партнери та заклади освіти реалізовували навчальні програми й допомагали громадам розвивати окремі напрями роботи.
Але окремі ініціативи не можуть замінити цілісну систему. Фахівці в усіх громадах повинні мати доступ до якісного навчання та професійної підтримки.
Професійна підтримка – основа якісної роботи
Одним із важливих елементів такої підтримки є супервізія – професійний супровід, який допомагає фахівцям аналізувати складні випадки, отримувати консультації та підвищувати якість роботи.
Сьогодні лише близько чверті опитаних працівників мають досвід участі в супервізії. Водночас 75% працівників служб у справах дітей зазначають, що хотіли б отримувати таку підтримку.
Ще один напрям, який потребує посилення, – цифрові навички. Україна впроваджує Єдину інформаційну систему соціальної сфери та систему "Діти", однак менш як половина фахівців проходили навчання з цифрової грамотності.
Ці приклади показують: сучасна соціальна робота потребує не лише відповідальних людей, а й системи, яка допомагає їм розвиватися та ефективно працювати в нових умовах.
Наступний крок – системні зміни
Одним із ключових кроків має стати створення того, чого в українській соціальній сфері досі не існувало, – єдиної системи безперервного професійного розвитку.
Над її створенням сьогодні працюють Нацсоцслужба, ЮНІСЕФ, Ліга соціальних працівників України за підтримки посольства Швеції, заклади вищої освіти та експертна спільнота. Розробляються навчальні програми, формується мережа тренерів, готуються механізми навчання у громадах. Паралельно триває підготовка урядового рішення, яке дасть старт впровадженню цієї системи по всій країні.
Йдеться про створення спільної професійної платформи для соціальних працівників – із навчанням, супервізією та можливістю постійно розвивати компетенції незалежно від того, де вони працюють: у великому місті чи невеликій громаді.
Бо якість соціальної допомоги починається з якості підготовки тих, хто її надає.