У статті 13 Конституції України зазначено, що земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які перебувають в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності українського народу. Та насправді виходить, що одна невелика група суб’єктів набагато рівніша від значно більшої групи інших.

Читайте також: ТОП-5 найбагатших депутатів: хто і що задекларував

Половиною дозволів на користування надрами для видобутку нафти і газу володіє 114 приватних фірм. Якщо 83 з них володіють лише одним спецдозволом, то інша компанія має відразу 19, а найбільша кількість дозволів складає 38, які об'єднались в групу компаній, підконтрольній одній особі.

Вищезгадані 19 дозволів належать ТОВ "East Europe Petroleum". Раніше фірма була відома як ТОВ "Golden derrick ", і її пов’язували з екс-міністром енергетики та вугільної промисловості часів Януковича Едуардом Ставицьким. Нині компанія підконтрольна російсько-українському олігарху Павлу Фуксу.


Павло Фукса

38-ма дозволами володіє пул з 14 компаній, підконтрольних скандальному міністру природних ресурсів часів Януковича – Миколі Злочевському.


Микола Злочевський

Власний видобуток нафти і газу є частиною державної стратегії з енергетичної незалежності та безпеки України. Особливо актуальним це завдання є під час війни з Росією, яка постійно шантажує Україну та ЄС зривом постачання газу.

Політики постійно звітують, що ось-ось і прийдуть іноземні інвестори, які створять нові газові свердловини, нові потужності, нові робочі місця. Попри це, усі ці обіцянки залишаються дешевим піаром через вперту відмову влади зробити видобувний ринок прозорим та відкритим для чесної конкуренції.

У цей же час олігархи або пов'язані з ними політики в ручному режимі контролюють українські, тобто наші з вами надра.

Серед компаній, що володіють нафтогазовими спецдозволами, майже немає відомих міжнародних корпорацій або іноземних видобувних компаній, що системно інвестують у розвиток галузі. Третина приватних компаній, що видобувають нафту і газ, контролюються високопосадовцями або олігархам, близьким до них.

Читайте також: Фінал Ліги Чемпіонів: кого Порошенко призначив "футбольним смотрящім"

11 таких осіб володіють четвертою частиною всіх виданих в Україні нафтогазових дозволів. У їхніх руках – половина усіх дозволів, виданих приватним компаніям. Такими є олігархи Ігор Коломойський, Геннадій Боголюбов, Віктор Пінчук, Рінат Ахметов, Павло Фукс, нардепи Ігор Котвицький, Вадим Новинський, Леонід Козаченко, Юхим Звягільський, Олександр Онищенко та екс-міністр екології уряду Азарова Микола Злочевський.

Спосіб володіння традиційний через офшорні компанії за "принципом матрьошки". Наприклад, офіційно Пінчук не є бенефіціаром жодної з компаній на ринку добування нафти та газу.


Віктор Пінчук

Група з 11-ти українських фірм належать двом компаніям з Кіпру: перша компанія володіє другою, а вся структура належала третій компанії. Власне вона і була материнською компанією, яка діяла в інтересах Віктора Пінчука та його родини.

Коломойський та Боголюбов також офіційно ніде не фігурують як бенефіціари недержавних компаній, що володіють спецдозволами. Проте через низку офшорів можна прослідкувати їхній зв’язок з "Полтавською газонафтовою компанією", що має шість спецдозволів на користування надрами.

Власниками найбільшої кількості виданих у приватні руки дозволів на сьогодні є структури Злочевського, а сам опальний екс-міністр Януковича реабілітований Генеральною прокуратурою України. Нещодавно він безперешкодно повернувся в Україну відновлювати свій видобувний бізнес.

Читайте також: Як нардепи легалізують свої корупційні статки

Позитивна історія в цьому всьому, що ми вже можемо ідентифікувати, хто саме ховається за безликими офшорними компаніями. Решту змін, потрібних для виправлення описаного вище неподобства, ми всі разом теж проведемо.