Таку думку висловив економіст Олексій Кущ. За його словами, в останні роки, попри безліч розмов про вільний ринок, у багатьох розвинених країнах з'явилася мода на протекціонізм.

Читайте також Партнери країни-агресора: як китайські компанії заробляють на державних тендерах в Україні

Відкритість українського ринку

Наприклад, США регулярно вводять різні мита на імпорт металопродукції, у тому числі сталевих труб.

Свого піка ця практика досягла у 2018 році, коли була введено мито у розмірі 25% на весь сталевий імпорт. А для тих країн, які захотіли домовитися, як це зробила Південна Корея, було введено жорсткі квоти на обсяг труб, що ввозяться,
– пояснив Олексій Кущ.

За його словами, слідом за США захисним митом від будь-якого імпорту почав закриватися Євросоюз. Як зазначив економіст, Єврокомісія стала застосовувати мито-квотний принцип. Тобто кожній країні виділялася жорстка квота, у рамках якої дозволено постачати трубну продукцію на територію блоку. Якщо ж вона перевищувалася, то вже починало стягуватись мито.

Як наголосив економіст, Україна ж ніколи таких практик не застосовувала.

"Нарівні з українськими виробниками сталевих труб на ринку вільно присутня продукція представників найбільших світових виробників трубної продукції, таких як Vallourec та Voestalpine. Ще до війни в Україні зайшов світовий трубний лідер Tenaris та навіть встиг виграти кілька тендерів державних компаній", – сказав Олексій Кущ.

Чому для України має бути неприйнятною робота деяких компаній з Китаю

Експерт також акцентував на наявності на українському ринку китайських постачальників трубної продукції, таких як Tianjin Pipe Corporation, DP-Master Manufacturing Co. та Shanxi Fenglei Drilling Tools Co.

Привертає до себе увагу той факт, що виробники труб із КНР продовжують активно постачати свою продукцію на територію Росії. Це свідчить про приховане фінансування держави-агресора, що має бути неприйнятним для України,
– наголосив економіст.

Раніше повідомлялося, що дві китайські трубні компанії, які є партнерами Росії, виграли за допомогою фірми-посередника на держтендерах в Україні 2,6 мільярда гривень.