Банкірам пропонується вибір: заплатити за капіталізацію за спрощеною процедурою, зробити корпоративне злиття або піти з ринку. Цей вибір – обов'язковий для переважної більшості вітчизняних банків. Адже дві третини від їх загальної кількості не укладаються у вимоги Нацбанку за розміром статутного капіталу. Більше 40 з них вже до 11 липня 2017 року повинні збільшити статутний капітал до 200 мільйонів грн. А до 2024-го всі банки, які залишаться "у живих", будуть зобов'язані капіталізуватися вже до 500 млн гривень.
Наразі єдиний реальний спосіб докапіталізації – нарощування банківського капіталу акціонерами. Натомість процедура злиття банків в існуючих правових умовах триває близько 1,5 роки. Цей термін не вписується в існуючі вимоги збільшити капітал до липня 2017 року.
Пропонований документ передбачає скоротити терміни докапіталізації до трьох місяців. З огляду на це, закон має бути прийнятий у березні, оскільки перший дедлайн – вже за три місяці. Якщо законодавці затягнуть вирішення питання, то більше 40 банків із статутним капіталом менше 200 мільйонів грн, ризикують у липні достроково завершити професійну місію.
Парламентська ініціатива спрямована як на вирішення проблем недокапіталізованих банків, так і щодо тих, які ще дотримуються нормативів НБУ. Це – примус банків до нових реалій, запропонованих державою. Спрощення процедури – своєрідний бонус для банків. А необхідність вишукати додаткові ресурси – сувора проза життя.
В цілому прийняття подібного закону – рішення вірне. Це – спроба зміцнити розхитану банківську систему. Документ стимулює слабкі банківські ланки ставати сильнішими, або звільнити своє місце на ринку. Держава "армує" фундамент національної банківської системи, ослаблений кризою останніх років. Адже з 2014-го в Україні ліквідували або реорганізували близько 90 банків, що становить половину банківської системи. В їх топках "згоріли" 160 мільярдів грн вкладників.
Важливо, щоб остаточна версія закону не була виписана під диктовку лобістів і не стала новим корупційним інструментом. Адже після першого читання в документі проглядаються і корупційні ризики, і лобістські інтереси міжнародних банківських груп.
Окремі норми законопроекту наштовхують на думку, що його писали в інтересах іноземних банківських груп. Спрощена процедура капіталізації дозволить їм при бажанні збільшити ринкову частку за рахунок скупки фінансово знесилених конкурентів.
У проекті не прописані підстави для відмови Нацбанком капіталізації і реорганізації банків. Законопроект передбачає, що план припинення банківської діяльності повинен відповідати вимогам НБУ, але не пояснює, яким саме. План припинення необхідно буде реалізувати за 180 днів, але документ не передбачає санкцій за порушення цього терміну.
У документі відсутні критерії, на підставі яких банк може почати реорганізацію за спрощеною процедурою. При цьому вибір банків, які зможуть скористатися цією процедурою залишається на розсуд НБУ. Всі ці недоладності і протиріччя посилюють можливості ручного управління НБУ і створюють корупційне поле.
Вважаю помилковим рішення про конвертацію акцій за номіналом при приєднанні банку. Ринкова вартість майже завжди відрізняється від номінальної. Різні банки мають різну номінальну і реальну вартість. Тому правильніше обмінювати акції, виходячи з показників поточної діяльності банку.
Проект не містить гарантій для кредиторів банку, в разі припинення ним діяльності. Оскарження рішень, пов'язаних із відкликанням банківської ліцензії, капіталізацією або реорганізацією не припиняє їх виконання. Проект суперечить нормам Податкового Кодексу, який забороняє регулювання питань оподаткування банку-правонаступника.
Водночас документ передбачає ряд позитивних новацій. Таких, як право банків припиняти діяльність без ліквідації юридичної особи. Це дозволить тим із них, які не зможуть виконати вимоги НБУ щодо капіталізації, покинути ринок без навантаження на Фонд гарантування вкладів фізичних осіб. Вони уникнуть тимчасової адміністрації, за умови відсутності невиконаних зобов'язань перед вкладниками. Наразі така можливість законом не передбачена.
В цілому, експерти не сумніваються в необхідності прийняття подібного закону. Але його необхідно істотно доопрацювати. Тільки тоді він спрацює на позитивний результат. Інакше це буде черговий аперкот проти і так хиткої банківської системи.
Читайте також: Київ оголосив війну російським банкам