Росія цинічно атакувала укриття дроном, поставивши під загрозу радіаційну безпеку світу. Що відомо про "Саркофаг" на Чорнобильській АЕС – повідомляє 24 Канал.
До теми Удар по Чорнобильській АЕС: показали момент влучання та кадри наслідків
Що відомо про "Саркофаг" на Чорнобильській АЕС
26 квітня 1986 року на Чорнобильській АЕС сталася техногенна катастрофа – вибухнув 4 реактор. Ця надзвичайна подія є найстрашнішим цивільним ядерним інцидентом у світі. Вибух на 4 реакторі Чорнобильської АЕС оцінюють за найбільшим ступенем тяжкості за Міжнародною шкалою ядерних подій.
Ба більше, після катастрофи на Чорнобильській АЕС у довкілля було викинуто велику кількість радіоактивних речовин, що можна порівняти з 300 ядерними бомбардуваннями Хіросіми. Оскільки СРСР приховував реальні наслідки, то точної кількості жертв катастрофи на Чорнобильській АЕС невідомо. За приблизними підрахунками, близько 60 осіб загинули безпосередньо через аварію, а понад 4 000 – через наслідки опромінення. Кількість постраждалих оцінюється у десятки тисяч.
Катастрофа на Чорнобильській АЕС / Фото Getty Images
Після катастрофи на АЕС почали працювати над ліквідацією техногенної катастрофи. Радянська влада вже у грудні 1986 "накрила" зруйнований 4 енергоблок Чорнобильської АЕС бетонним укриттям.
"Саркофаг" збудували за 206 днів після вибуху на енергоблоці. Згідно з відкритими даними, на створення укриття було витрачено 400 тисяч кубометрів бетонної суміші та 7 тисяч тонн металоконструкцій. У 1986 році над будівництвом укриття працювало понад 90 тисяч осіб.
Оскільки радянська влада робила все швидко і неякісно, у 2000-х роках вже незалежна Україна спроєктувала новий "Саркофаг", який дійсно захищав світ від радіації.
Як повідомляють в ДСП "Чорнобильська АЕС", радянський "Саркофаг" не відповідав ні правилам і нормам проєктування, ні нормам будівництва, ні нормам введення в експлуатацію не тільки ядерних установок чи об'єктів для поводження з радіоактивними відходами, а й звичайних промислових споруд. Його будівельні конструкції не відповідали вимогам нормативно-технічних документів з безпеки в частині структурної цілісності та надійності та мали невизначений строк експлуатації.
"Саркофаг" Чорнобильської АЕС / Фото ДСП "Чорнобильська АЕС"
Результати досліджень показали, що істотне зменшення небезпеки укриття можливо лише у результаті будівництва над об'єктом нової захисної споруди — нового безпечного конфайнменту. Тоді Україна почала працювати над новим "Саркофагом" і 10 серпня 2007 року уклала контракт на будівництво нового безпечного конфайнменту між ДСП "Чорнобильська АЕС" і міжнародним консорціумом NOVARKA.
До слова, 13 лютого 2013 року стався обвал плит над машинним залом енергоблока площею кілька сотень квадратних метрів. За даними офіційних органів, це не вплинуло на захисні властивості "укриття" і не спричинило підвищення радіаційного фону.
Роботи з будівництва нового укриття на Чорнобильській АЕС почалися 13 лютого 2012 року. Саме тоді партнери доставили нові матеріали, які дійсно могли захистити світ від радіації. 10 липня 2019 року нове укриття здали в експлуатацію, а вже 24 квітня 2020 року – все обладнання перевели у режим пробної експлуатації.