Вигнання бісів: чому Україна має зачинити портал у пекло, який відкрили попи УПЦ МП

Чим завершиться протистояння за Києво-Печерську лавру, спрогнозувати важко, адже попри серйозний підрив позицій УПЦ МП у суспільстві, працівники російської церкви все ще мають вплив на багатьох політиків та силовиків. При цьому, попи мають своє силове крило та здатні спровокувати криваве побоїще без будь-яких докорів сумління. Адже вони є не посланцями бога, а вбивцями та офіцерами ФСБ. Чому це так, читайте у матеріалі 24 Каналу.

До теми "Кримінальний слід": в Офісі Президента "рознесли" погрози Паші "Мерседеса" у бік Зеленського

Бога тут нема

Філія РПЦ завжди була найпотужнішою релігійною організацією в Україні. Адже, по-перше, мала неймовірні можливості щодо інвестицій з Москви, а, по-друге, проводила вкрай агресивну політику. Навчені маніпулювати, обманювати та обмінювати відпущення гріхів на гроші від бандитів, попи УПЦ МП мають здатність начисто промивати мізки людям. Прикриваючись релігією, священники постійно "окучували" політиків різного калібру, правоохоронців та спортсменів. Аби потім отримати змогу вирішувати свої питання, поширювати вплив церкви та користатися недоторканістю.

Фактично, саме це й призвело до того, що ФСБшники в рясах отримали в Україні карт-бланш на підривну діяльність, захопили низку найважливіших релігійних споруд та налагодили величезну мережу з підготовки проросійськи налаштованого населення.

При цьому з вірою їхня діяльність насправді нічого спільного не мала. Так, попи знають молитви та прикриваються релігією, але майже всі вони зберігають сховану в сейфах табельну зброю, російські паспорти та посвідчення працівників російських спецслужб.

Якщо раптом хтось досі вірить, що УПЦ МП – це про вірування, ці люди точно ніколи не бачили, як православні "козаки" за наказом попа б'ють вагітну батогами у величезному натовпі перед мощами Георгія Побідоносця. Оскільки та мала нахабність штовхатися у натовпі, бо намагалася вибігти із задушливого приміщення аби не зомліти.

Або ж переконані в добрих намірах священників московського патріархату ніколи не чули як матері померлого нехрещеного сина розповідають про пекельні муки її чада. Схожих історій, на жаль, сотні.  

Та й взагалі, невже хоча б комусь насправді може здаватися, що заклики до вбивства людей під час проповідей, освячення ядерного ракетного комплексу під назвою "Сатана" та роздача благословень на війну мають хоч щось спільне з біблійськими навчаннями про смиренність та поміркованість? На жаль, зовсім навпаки.

Тільки в РПЦ / УПЦ МП поєднують віру та готовність до вбивства мільйонів людей / фото російських пропагандистів

Прикриваючись словами про щиру віру, московські попи завжди лише просували свої наративи, здирали з людей гроші та відправляли їх левову частину у Росію.

Оскільки ці одержимі демонами працівники ворожих спецслужб мають дуже потужне лобі та цілу армію агресивних прихильників, вигнати їх з України буде вкрай важко.

Майже кожен пов'язаний із порушеннями закону

За даними джерел 24 Каналу в українських спецслужбах, наявні матеріали про працівників УПЦ МП свідчать, що абсолютна більшість священників цієї "церкви" так чи інакше пов'язана з незаконною діяльністю. Хтось скоював ДТП із потерпілими, але зміг "порішати", або ж взагалі розбещував неповнолітніх. Інші ж допомагали бандитам та терористам переховуватися від правоохоронців, і тому подібне.

Втім, що там допомога втечі від слідчих, якщо, наприклад, сумнозвісний отець Віталій Веселий зі Свято-Воскресенського храму Слов'янська у 2014-му взагалі оселив у Центрі православної культури озброєну групу Гіркіна-Стрєлкова перед захопленням міста.

Коли ж бійці СБУ хотіли заїхати у населений пункт, саме цей священник організовував живий щит зі своїх парафіянок.

З-за спин парафіянок УПЦ МП стріляли терористи / Фото InformNapalm

Крім того, священник "мандрував" українськими блокпостами та збирав інформацію про переміщення військових. Однак після звільнення Слов'янська Веселий кудись втік. А от його колега Олег Хижняков, який так само прислуговував окупантам, спокійно продовжував свою антиукраїнську діяльність.

Протоієрей Олег Хижняков у храмі на Соборній площі освячує бойові знамена Гіркіна / Фото російських пропагандистів

Ба більше, правоохоронці після звільнення Слов'янська не знайшли ніяких доказів співпраці попа з окупантами, а у 2017 році він став духовним радником місцевих поліцейських.

Правоохоронці не мали жодних претензій до Хижнякова / Фото пресслужби поліції Донецької області 

Чи варто казати, що ще до початку АТО "святі отці" зі Свято-Успенської Святогірської лаври радо зустрічали у своїх келіях кадировських головорізів. Також із автоматами і кулеметами та, звісно, можливістю скоювати намаз. При цьому, ні в кого зі "служителів бога" не виникало жодних моральних суперечок. Керівництво наказало – треба виконувати. А от чи знали попи, що іновірці зі зброєю відправляться вбивати? Питання риторичне. Проте їх усе влаштовувало.

Абсолютно ідейно (і за зарплату, звісно), служив угрупованню "ДНР" ієромонах Свято-Успенського Миколо-Васильєвського монастиря отець Феофан або ж Георгій Кратіров. Він у травні 2014-го почав вмовляти парафіян взяти до рук зброю та піти на фронт, а також збирав інформацію про місця дислокації українських військових. Такий собі поп-навідник та вербувальник в одному обличчі.

Дивіться відео з допиту отця Феофана:

Втім, після затримання у 2015-му році злочинця відпустили коли за нього заступився особисто Віктор Медведчук. Наразі, за попередніми даними, Кратіров перебуває на окупованих територіях.

Російським шпигуном також виявився фігурант кримінального провадження №22015000000000127 від 28 квітня 2015 року батюшка з Макіївки Олексій Левченко. Цьому попу інкримінували участь у терористичній організації.

За даними слідчих, він був протоієреєм Свято-Миколаївського храму селища Григорівка, а також знищеного окупантами Свято-Іверського жіночого монастиря (був розташований у безпосередній близькості до аеропорту імені Прокоф'єва). Паралельно з основною діяльністю псевдосвященник очолював шпигунську мережу. Він вмовляв парафіян збирати дані про українських захисників, а їх координати передавав російським артилеристам. 

Ще одним яскравим представником "щирої віри у добре та вічне" може слугувати архімандрит Свято-Успенського Миколо-Васильєвського монастиря УПЦ МП Олександр Дубляженко. Він, згідно з матеріалами кримінальної справи №22015050000000344, заведеної 13 серпня 2015-го, взагалі був кулеметником батальйону "Схід".

Восени 2014 року поп добровільно прийшов до терористів та влаштувався до них на "роботу". Втім, повоювавши пару років, злочинець вирішив скататися до Маріуполя, де його й затримали. Однак через кілька місяців суд скасував перебування Дубляженка під вартою, після чого той очікувано втік.

Скільки було серед священників УПЦ МП от таких попів-кулеметників чи навідників, важко навіть спробувати здогадуватись. Майже ніхто з "церковників" ніколи не визнавав існування України як самостійної держави, то ж, відповідно, ФСБшники у рясах безальтернативно підтримували Росію. Таких, що змогли покаятися, буквально одиниці. І всі вони давно перейшли до ПЦУ.

А от зрадники України з хрестами на пузі систематично не хотіли відспівувати загиблих на війні героїв, цинічно відмовляли у відспівуванні хрещених в УПЦ КП дітей, та й взагалі скоювали один нелюдський вчинок за іншим. В очікуванні, коли путінська орда зруйнує нашу державу, а у їх рідних містах почнеться справжній апокаліпсис тріумф "русского міра".

Не дарма ж одним із перших затриманих під час повномасштабного вторгнення диверсантів виявився саме працівник Московського патріархату Михайло Павлушенко. 

Священник УПЦ МП біля місця падіння ворожого гелікоптера під Гостомелем. 2022 рік / Фото Bellingcat

І хоча при затриманні піп мав дуже цікаві записи та інструменти для коригування ворожих ударів, його, за не підтвердженими даними, просто відпустили.

Крім того, згідно з багатьма свідченнями, майже в усіх окупованих містах російські загарбники спершу йшли до попів УПЦ МП для отримання списків місцевих ветеранів АТО, проукраїнських активістів тощо. 

Втім, згідно з офіційними даними, у 2022 році працівники СБУ відкрили лише 52 кримінальних провадження, в яких фігурують 55 священників УПЦ МП. Насправді ж кількість злочинців серед попів та парафіян цієї "церкви" у сотні разів більша. 

Лавра – місце, де відкрився портал до пекла

Звісно, що маючи такий потужний важіль впливу на українців, Кремль дуже печеться над тим, аби вберегти контроль над Києво-Печерською лаврою. Адже церква московського патріархату для окупантів є осередком "русского міра", а монастирський комплекс – його серцем.

Без лаври РПЦ фактично ризикує втратити рештки свого релігійного впливу на Україну. Ба більше, саме завдяки тому, що бійці УПЦ МП змогли відкрити на території цього величезного комплексу справжній портал до пекла, загарбники можуть робити вигляд, що саме російське православ'я нібито є канонічним.

Мовляв, хоч Вселенський патріархат нас і не визнає, зате одна з найстаріших лавр у самому "руському" Києві – то "споконвічне місце нашої сили". Звісно, окупанти воліють не звертати увагу на те, що монастир у печерах було засновано у 1051 році, коли на місці Москви ще квакали жаби.

Зверніть увагу Митрополит Павло готовий бити за Лавру: від Бога чи ірода прокльони за виселення УПЦ МП

Тож гундяєвським попам життєво необхідно залишатися в лаврі, інакше всі ці їх вигадані легенди можуть впасти буквально водночас. Крім того, будь-яка здача позицій здатна призвести до зриву планів ФСБ далі хитати Україну за допомогою релігійного розбрату. Псевдосвященникам зручно й вигідно, коли розуми мільйонів людей можна труїти пропагандою, а завдяки величезним поборам УПЦ МП ще й може фінансувати тероризм та утримувати свої силові угруповання.

Звісно, була б воля попів, вони б позахоплювали взагалі всі церкви та монастирі України чи хоча б Києва. Принаймні у 1992-му році вони це намагалися зробити, коли атакували Володимирський собор та всі інші релігійні споруди столиці. Втім, тоді деякі храми змогли відбити представники УНСО, а згодом повістка трохи змінилася, й УПЦ МП довгі роки умовно мирно співіснувала з УПЦ КП.

Тим не менш, російські спецслужбісти, які одягли на себе хрести, завдяки своєму впливу та грошам спромоглися зробити так, аби майже у кожному новому житловому комплексі Києва як за помахом руки з'являвся або новий храм, або хоча б якась капличка. Шансів угнатися за філією РПЦ у опонентів не було ніяких. Багато в чому – через систему обігу грошей у "церкві". Фактично з кожного приходу попи віддавали частину грошей нагору, а "загальняк" зберігали у лаврі. Раз у певний проміжок часу священники відвозили чималі суми своєму керівництву у Москву.

Коли ж росіянам потрібно влаштувати шабаш на подобі хресної ходи, або ж в якийсь спосіб спробувати дестабілізувати ситуацію в Україні, Лаврська навпаки стає місцем, де священникам роздають кеш для організації подібних спецоперацій. Оскільки, звісно ж, навіть дуже затятих парафіян треба привезти та підгодувати, а деяким – ще й заплатити за їх участь у різноманітних акціях. Хоча, варто бути чесними, попи, як кажуть спеціалісти, оплачують лише роботу тітушок. Звичайні ж агресивні парафіяни готові воювати в славу Онуфрія абсолютно ідейно.

Акції УПЦ МП зазвичай нагадують масовий психоз / Фото із соцмереж

То ж зрозуміло, що як тільки десь на горизонті з'являється хоч якийсь натяк на небезпеку для УПЦ МП загалом або на лавру зокрема, кожен священник починає махати кадилом та читати заклинання, що викликає православних берсерків. Розрахунок як завжди йде на те, що представники влади так чи інакше боятимуться силоміць виганяти організоване злочинне формулювання з місця, яке вони облюбували. Саме так було у 2018-му, коли вперше за багато років представники силових органів буцімто взялися за цей розсадник "русского міра". Однак, судячи з усього, тоді вони побоялися входити у відверте протистояння з "церковниками", що контролюють приблизно 20% ринку (згідно з опитуваннями, у 2018 році 19,1% православних українців відносили себе до секти РПЦвУ).

Окрім того, упродовж тривало часу до УПЦ МП не виникало питань й з інших причин. Зокрема через здебільшого вкрай потужний вплив "церкви" на представників українського політикуму. Однак після зміни керівництва СБУ справа начебто зрушилася з мертвої точки.

Exorcizamus te, omnis immundus spiritus...

Коли Мінкульт руками Національного заповідника "Києво-Печерська лавра" раптом розірвав договір про оренду приміщень лаври, ФСБшники завили так, буцімто до їх демонської душі доторкнувся янгол. "Церковники" одразу ж почали розповідати, як вони буцімто не виступають за "русскій мір", однак ніяких заяв про засудження патріарха Кирила за православний нацизм, чи самого Путіна за розв'язану війну, від них не прозвучало. Втім, навряд чи спроби перевзутися в повітрі змогли врятувати хоч когось зі священників. 

Згідно із законом, територію лаври ченці та підлеглі Паші "Мерседеса" мали б покинути 29 березня, однак із Москви надійшов наказ стояти за Сталіна до останнього. То ж ніяких варіантів у російських спецслужбістів не залишилося, і вони вкотре назбирали на території святині купу православних берсерків, бойових попів та іншу нечисть для відстоювання своїх інтересів. Зрозуміло, що все це супроводжувалося молитвами та антиукраїнською єрессю.

Дивіться відео, як священник УПЦ МП верзе пропагандистську маячню:

У мирний спосіб покидати будівлі лаври попи не збираються, однак про всяк випадок вирішили порозкрадати звідти ікони та коштовності, які є об'єктами культурної цінності. Перевірити, наскільки серйозним мародерством займалися до дати законного виїзду працівники УПЦ МП представники мінкульту наразі не можуть, бо їх фізично не пускають всередину будівель. 

Дивіться відео, як ченці намагалися викрасти з лаври ікону:

Судячи з того, що псевдоцерковники організовують завезення до лаври великої кількості парафіян-чоловіків, у їх планах є спроба фізичного протистояння з правоохоронцями та активістами. Останні, до речі, також висловлюють наміри влаштувати на території святині обряд екзорцизму. Як це вже робили ті самі УНСОвці 21 рік тому.

Тоді, 18 червня 1992, понад 100 осіб змогли захопити адмінкорпус лаври, однак під тиском Москви та керівництва країни їм довелося відступити. Тепер Україна нарешті отримала другий шанс розправитися з тими, хто мімікрує під посланців божих, нарешті закрити портал у пекло двері лаври перед обличчям "Мерседеса" та його товаришів по зброї.

Для нашої держави вигнання УПЦ МП з лаври – життєво необхідний крок, як і загалом заборона діяльності. При цьому ні до якої шкоди для вірян це не призведе, бо як не крути, ПЦУ – це церква, де жінок не посилають у пекло через вдягнуті джинси, не перепитують всіх відвідувачів, якого вони віросповідання, та не сиплять прокльонами, якщо виявляється, що "неправильного".

Найважливіше, аби кожен із 12 тисяч ФСБшників, який захоче під тиском перевзутися, або не мав змоги цього зробити, або ж проходив через справжню перевірку. А взагалі, найкращим варіантом подальшої долі зрадників України може бути їхній обмін на бійців ЗСУ, які досі перебувають у полоні в окупантів.