Причин для цього достатньо: нові технології, молоді компанії і, звісно ж, зарплати у валюті. Зараз чи не кожен молодий спеціаліст планує своє майбутнє саме у цій сфері незалежно від спеціальності та навичок. Адже в ІТ працюють не тільки програмісти, а й тестувальники, рекрутери, менеджери, продавці та купа іншого не технічного люду.
Читайте також: Віртуальний політик — реальний депутат
Ще 5 років тому, коли курс долара був іншим, бути програмістом було не так модно. Адже кому хочеться надриватись за якихось нещасних 500 доларів (4000 гривень на той час), якщо їх заробити можна було просто сидячи в кріслі і перебираючи папірці.
З часом ситуація дещо змінилась. Причини в тому ж таки курсі долара. Бо початківець в ІТ як отримував 500 зелених грошей – так і продовжив їх отримувати, а за перебирання папірців як платили 4000 грн – так і платять.
І настав ІТ-бум, який змішав плани багатьох студентів (і не тільки), які чесно хотіли працювати за спеціальністю та досі не особливо зазирались на інші сфери. Як наслідок – ІТ-ринок став перенасиченим фахівцями початкового рівня, які намагаються перейти з інших сфер. Вони женуться за досвідом і готові працювати за їжу. І їх можна зрозуміти, адже твій досвід та знання прямопропорційно впливають на твою ціну на ринку. І йдеться не про доплату в 10-20% за вислугу років.
Один реальний ІТ-бум призвів до ще одного псевдо-ІТ-буму. З'явились компанії з "виробництва ІТшників", які обіцяють зробити з тебе крутого спеціаліста за кілька місяців, за символічну, бо ж "ви не знайдете дешевше", плату, після чого тебе чекає престижна робота в топовій компанії, зарплата як у кваліфікованого спеціаліста, золотий унітаз в офісі і бельгійський карликовий дракон.
Такі компанії випускають стільки "нових спеціалістів", що пробитись поміж них хорошому початківцю – задача доволі складна. Часто це через те, що ваш відгук на вакансію губиться серед потоку однакових резюме.
За словами рекрутерів, зараз на кожну вакансію спеціаліста початкового рівня прилітає більше сотні резюме. І це тільки в перший день! Для порівняння: 5 років тому на таку ж позицію приходило 4-5 резюме.
Звісно, з того часу ринок праці на просторах ІТ значно виріс: з 75 000 співробітників у 2013-му році до 110 000 у 2017-му, але підібрати всіх бажаючих у нього навряд вийде. Такі зміни привели до завищення критеріїв відбору новачків, від яких зараз часто вимагають того, про що іноді не чули навіть досвідчені спеціалісти.
Здається, що все логічно і закономірно. Дивно інше: з початку ІТ-буму пройшло вже більше 4-х років, а спеціалістів середнього та високого рівня не стало набагато більше. Як тоді, так і зараз пошуки крутого суперпрограміста – доволі складна задача. І як тоді, так і зараз, хороший програміст в тренді. Він може спокійно вибирати те, що хоче, серед десятків пропозицій, які йому надходять куди завгодно, навіть якщо він не шукає роботу, бо хедхантери ніколи не сплять.
Отже, для середньостатистичного молодого не ІТ-шного спеціаліста є три очевидних варіанти увійти в ІТ:
- піти на курси, де вам за певну суму постелять червону доріжку до потрібних дверей, але невідомо, чи за дверима не стіна;
- усвідомлено підійти до цієї стіни та бити по ній головою, поки не зламається голова чи стіна;
- передумати, поки не пізно;
Вибір за вами.
Читайте також: Телеграф – це вам не Telegram