На календарі вже кінець червня, і регулятор мав оприлюднити результати спецперевірки, але досі цього не може зробити. Знайома картина: десятки активістів вийшли пікетувати Нацраду з питань телебачення і радіомовлення. Цього дня члени органу мали оголосити результати позапланової перевірки телеканалу "Інтер".

Читайте також: Відомий коментатор і провідний тренер заявили про припинення співпраці з Кремль ТБ

"Ми не можемо дозволити, щоб вулиці наших міст називали іменами фашистських загарбників", – звучало на телеканалалі "Інтер" російською мовою.

За ці слова з концерту до 9 травня "Інтер" звинуватили у розпалюванні ворожнечі та проросійській пропаганді. Але це не єдина причина неспокою біля Ради, адже 28 червня Нацрада мала розглянути ще й питання продовження ліцензій на цифрове мовлення українським телеканалам. Без цього нібито неможливо буде відключити старе аналогове мовлення. Тоді, як вже до кінця літа Україна вчергове планувала перейти на цифру.

Ми маємо навіть лист від Володимира Гройсмана, якомого скоріше видати чи продовжити цифрові ліцензії, бо інакше, Кабмін вважає, що процедуру відключення починати неможливо,
– зазначив член Нацради з питань телебачення і радіомовлення Валентин Коваль.

Проте не розглянули нічого, а засідання перенесли вже вшосте. Адже на нього знову прийшли лише 5 членів Нацради при мінімально необхідних – не менше 6.

"Два члени національної ради, яких з нами тут немає, вони виконують завдання певної медіагрупи, головною метою якого є не дати відключити аналогове мовлення", – додав Коваль.

Читайте також: Журналісти звернулись із вагомим проханням до міністра оборони Полторака

Відсутніх членів, Олега Черниша і Ольгу Герасим'юк, колеги звинувачують у блокуванні телевізійної реформи. Зокрема, в інтересах медіагрупи Ігоря Коломойського. Адже половина аудиторії телеканалу "1+1" сидить на аналоговому телебаченні. Але самі відсутні переконують, що бойкотують засідання через політичний тиск, який решта членів Нацради намагається здійснювати на телеканали на старті передвиборчої кампанії. І робиться це за вказівкою з Адміністрації Президента. Тим часом, термін дії цифрових ліцензій каналу добігає кінця, а нещодавні перевірки можуть стати приводом не продовжити їх.

Є небезпека, що не продовжать цифрову ліцензію для "1+1". У мене ще дуже свіжі в пам'яті події, коли їм продовжували аналогову ліцензію, коли за 15 хвилин до початку засідання у однієї із моїх колег з'явилося питання щодо необхідності якогось папірця. Врешті-решт це питання винесли на голосування і проголосували, але потім виявилась проблема з видачею рахунку,
– розповів член Нацради з питань телебачення і радіомовлення Олег Черниш.

Структура власності "плюсів" дійсно складна й заплутана. А ім'я Коломойського як кінцевого власника може загрожувати арештом активу разом із іншим майном олігарха по справі націоналізації "Приватбанку". Тоді редакційна політика каналу легко потрапить під контроль Адміністрації Президента. А розмови про те, що в оточенні Петра Порошенка накинули оком на телеактив Коломойського, ширяться медіаринком вже два роки. Днями, аби не бути заручницею політичних ігор, заяву про звільнення з Нацради написала заступниця голови Ольга Герасим'юк. Мовляв, який сенс ходити на роботу, якщо рішення приймаються не в Нацраді, а в Адміністрації Президента?

Я не хочу прийти на засідання, яке відкриється завдяки мої присутності, а потім будуть голосувати, в принципі, ті, хто вже щось вирішив, а я про це не знаю. Ця ситуація повторювалася не один раз,
– запевнила заступниця голови Нацради з питань телебачення і радіомовлення Ольга Герасим'юк.

Розмови про те, що напередодні виборчого року влада в різні способи прагне взяти під контроль чи заручитися лояльністю ЗМІ, ведуться вже давно. Одна із останніх оборудок – продаж радіомережі "Радіо П'ятниця". Колись вона належала близькому оточенню Януковича. Але чотири з половиною роки після його втечі спокійнісінько працювала, наповнюючи кишені втікачів у Москві. І от тепер у квітні Нацрада раптом дала зелене світло її продажу. У чиїх руках опиниться в кінцевому підсумку найбільша радіомережа – в теперішній ситуації питання риторичне.