Чому правоохоронні органи саботують розслідування?
Матір загиблого бійця АТО Вадима Ткаченка розповіла, що її син служив у батальйоні "Київська Русь" 54-ї окр. механізованої бригади. Військовий пройшов Дебальцеве, переніс контузію і повернувся на службу. Комісар, який призивав хлопця на службу, подзвонив матері і повідомив сім’ї, що Вадим вчинив самогубство. Жінка не повірила і самотужки дізналася, що слідство грубо підтасовує матеріали у справі її сина. Вона впевнена, що її сина вбили.
Увага! Фото 18+
Матеріали зі справи про самогубство Вадима Ткаченка. Його мати запевняє, що на фото не її син
Екс-заступник військового прокурора Центрального регіону України Анатолій Маркевич говорить, що, на жаль, існує тенденція фальсифікації подібних справ та маскування вбивств під суїцид. Офіційно ж зареєстровано понад 300 випадків самогубств у Збройних силах.
Колишні співробітники Військової прокуратури Анатолій Маркевич та Микола Голомша
Проблема, як завжди у нашій країні, – комплексна. Поліція, що має займатися розслідуванням, у більшості випадків робить вигляд, що розслідує подібні випадки.
Функції "військової юстиції" вона отримала за часів Януковича, і після утворення Військової прокуратури вони залишаються у віданні поліції.
Слідчі МВС неохоче виїжджають у зону АТО. У них немає ані бажання занурюватися у тонкощі військової справи, ані реальних повноважень це робити. Як наслідок – необ’єктивність та фальсифікації,
– заявив Маркевич.
Військова прокуратура, яка наразі має можливість розслідувати такі злочини, відсахується від таких справ і йде в іншому напрямку. Вона регулярно користується правом брати цивільні кримінальні справи, зазначив Маркевич.. За статистикою 2016 року справи, що не стосуються військових злочинів, склали 52% від усіх розслідувань у відомстві Анатолія Матіоса.
Половина справ Військової прокуратури не стосується її спеціалізації
Анатолій Маркевич переконаний, що випадки загибелі солдатів не цікавлять нинішнє керівництво Військової прокуратури, бо це додаткова відповідальність за важкі справи, а тому її слід законодавчо зобов’язати їх розслідувати.
Поки триває міжвідомча боротьба і перекидання відповідальності за смерті в армії між органами, небойові втрати продовжують вражати високими цифрами.
Так, небойові втрати за період 2014-2015 років говорять, що нещасні випадки, навмисні вбивства та ДТП забрали життя 597 військових. За оприлюднененими даними з підписом генерала Олександра Копаниці, небойові втрати за 2016 рік складають 256 осіб і перевищують бойові – 210 осіб.
Небойові втрати ЗСУ
Як реформувати систему?
В Україні досі не утворене ДБР
Один із учасників круглого столу "Небойові втрати. Причини загибелі бійців" на правах анонімності розповів, що силові органи перебувають у підвішеному стані. Всі відомства напружилися через реформування досудового розслідування. Реформа передбачає створення Державного бюро розслідувань, що об’єднає слідство у всіх цивільних справах, а також створення військової поліції, яка розслідуватиме суто військові злочини.
Немає політичного консенсусу стосовно того, під яку вертикаль має потрапити військова поліція – до МВС чи до Міноборони. В обох випадках розслідування здійснюватиметься щодо "самих себе". Експерти вважають, що військова поліція має утворити власну вертикаль без впливу уряду, як це було з НАБУ.
Поки триває пауза у реформі, жоден орган, вочевидь, не хоче братися за темну сторону військових злочинів.
Щоби зрушити це з місця, можна обійтися і без складних політичних домовленностей і змін до законів. Для цього генпрокурору Юрію Луценку слід зобов’язати своїм наказом найбільш компетентний орган – військову прокуратуру розслідувати загибель військових у частинах. Такі звернення від громадськості до Луценка надходили, однак цього не робиться.
Керівник ГО "Справедливість" та колишній командир батальйону "Донбас" Тарас Костанчук запевняє, що нинішня влада не зацікавлена у розслідуваннях криміналу в армії, бо вони можуть потягнути за собою відповідальність командирів та вищого військового керівництва.
Поки ситуація залишається незмінною, батьки військових, що загинули за сумнівних обставин, починають шукати справедливості у Європейському суді з прав людини.
Заступник начальника військової служби правопорядку Міноборони Олег Бєлих заспокоює: у 2017 році статистика небойових втрат в армії виглядатиме краще.