
Небойові втрати АТО: самогубства чи вбивства? / 24 Канал
Міністерство оборони, Військова прокуратура та МВС конфліктують, хто з них одноосібно повинен розслідувати військові злочини в країні. Поки відомства чубляться, правоохоронці МВС провалюють десятки справ щодо сумнівних самогубств у Збройних силах.
Чому правоохоронні органи саботують розслідування?
Матір загиблого бійця АТО Вадима Ткаченка розповіла, що її син служив у батальйоні "Київська Русь" 54-ї окр. механізованої бригади. Військовий пройшов Дебальцеве, переніс контузію і повернувся на службу. Комісар, який призивав хлопця на службу, подзвонив матері і повідомив сім’ї, що Вадим вчинив самогубство. Жінка не повірила і самотужки дізналася, що слідство грубо підтасовує матеріали у справі її сина. Вона впевнена, що її сина вбили.
популярні відео
Увага! Фото 18+
Екс-заступник військового прокурора Центрального регіону України Анатолій Маркевич говорить, що, на жаль, існує тенденція фальсифікації подібних справ та маскування вбивств під суїцид. Офіційно ж зареєстровано понад 300 випадків самогубств у Збройних силах.
Проблема, як завжди у нашій країні, – комплексна. Поліція, що має займатися розслідуванням, у більшості випадків робить вигляд, що розслідує подібні випадки.
Функції "військової юстиції" вона отримала за часів Януковича, і після утворення Військової прокуратури вони залишаються у віданні поліції.
Слідчі МВС неохоче виїжджають у зону АТО. У них немає ані бажання занурюватися у тонкощі військової справи, ані реальних повноважень це робити. Як наслідок – необ’єктивність та фальсифікації
Військова прокуратура, яка наразі має можливість розслідувати такі злочини, відсахується від таких справ і йде в іншому напрямку. Вона регулярно користується правом брати цивільні кримінальні справи, зазначив Маркевич.. За статистикою 2016 року справи, що не стосуються військових злочинів, склали 52% від усіх розслідувань у відомстві Анатолія Матіоса.
Анатолій Маркевич переконаний, що випадки загибелі солдатів не цікавлять нинішнє керівництво Військової прокуратури, бо це додаткова відповідальність за важкі справи, а тому її слід законодавчо зобов’язати їх розслідувати.
Поки триває міжвідомча боротьба і перекидання відповідальності за смерті в армії між органами, небойові втрати продовжують вражати високими цифрами.
Так, небойові втрати за період 2014-2015 років говорять, що нещасні випадки, навмисні вбивства та ДТП забрали життя 597 військових. За оприлюднененими даними з підписом генерала Олександра Копаниці, небойові втрати за 2016 рік складають 256 осіб і перевищують бойові – 210 осіб.
Небойові втрати ЗСУ
Як реформувати систему?
Один із учасників круглого столу "Небойові втрати. Причини загибелі бійців" на правах анонімності розповів, що силові органи перебувають у підвішеному стані. Всі відомства напружилися через реформування досудового розслідування. Реформа передбачає створення Державного бюро розслідувань, що об’єднає слідство у всіх цивільних справах, а також створення військової поліції, яка розслідуватиме суто військові злочини.
Немає політичного консенсусу стосовно того, під яку вертикаль має потрапити військова поліція – до МВС чи до Міноборони. В обох випадках розслідування здійснюватиметься щодо "самих себе". Експерти вважають, що військова поліція має утворити власну вертикаль без впливу уряду, як це було з НАБУ.
Поки триває пауза у реформі, жоден орган, вочевидь, не хоче братися за темну сторону військових злочинів.
Щоби зрушити це з місця, можна обійтися і без складних політичних домовленностей і змін до законів. Для цього генпрокурору Юрію Луценку слід зобов’язати своїм наказом найбільш компетентний орган – військову прокуратуру розслідувати загибель військових у частинах. Такі звернення від громадськості до Луценка надходили, однак цього не робиться.
Керівник ГО "Справедливість" та колишній командир батальйону "Донбас" Тарас Костанчук запевняє, що нинішня влада не зацікавлена у розслідуваннях криміналу в армії, бо вони можуть потягнути за собою відповідальність командирів та вищого військового керівництва.
Поки ситуація залишається незмінною, батьки військових, що загинули за сумнівних обставин, починають шукати справедливості у Європейському суді з прав людини.
Заступник начальника військової служби правопорядку Міноборони Олег Бєлих заспокоює: у 2017 році статистика небойових втрат в армії виглядатиме краще.
Повʼязані теми:
Якщо Ви виявили помилку на цій сторінці, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter