Вона відзначила, що хоче звернути увагу на повну відсутність ефективної робочої комунікації між детективами Національного антикорупційного бюро розслідувань і прокурорами Спеціалізованої антикорупційної прокуратури. Адже раніше ці органи працювали продуктивно і злагоджено.

Читайте також Венедіктова каже, що їй не подобається закриття справи "Роттердам+": у ЦПК закидають маніпуляції

За словами Венедіктової, прокурор САП 3 рази ухвалював рішення про закриття провадження і 3 рази його рішення скасували:

  • 1 раз виніс ухвалу про скасування Вищий антикорупційний суд України;
  • ще 2 рази відповідні постанови скасував Максим Грищук.

Генпрокурорка наголосила, що детективи НАБУ і потерпілі у справі зверталися 3 рази до САП. Вони хотіли відведення прокурора САП, але підстави для цього не знаходили і їм відмовляли.

Винятково з кримінально-процесуальної точки зору – ситуація складна,
– зауважила Венедіктова.

Вона відзначила, що не ігнорувала статус відповідної справи раніше і не ігноруватиме надалі: "Кожне своє рішення, якщо вважала за необхідне, пояснювала у себе на сторінці у фейсбуці або ж в розмовах з журналістами".

Що таке "Роттердам+"?

Це методика визначення вартості вугілля для того, щоб виробити електроенергію в Україні. Купувати паливо на міжнародній біржі в Нідерландах почали з 2016 року. Оскільки формували збирала надлишкові витрати, то українці переплатили за "Роттердам+" майже 40 мільярдів гривень.

Венедіктова також відзначила, що тричі закрити справу й отримати скасування постанови про закриття – це багато. Це питання таке важливе, що процесуально помилятись не можна.

Коротко про закриття справи "Роттердам+"