Чому інші фракції не підтримали законопроєкт
– Якщо зараз відкрити Facebook, то можна побачити, як їм дякують громадські організації за те, що цей законопроєкт прийнятий. Це цікаво, бо, наприклад, Ярослав Юрчишин був у нас у комітеті і його три правки були підтримані. Сьогодні він знову поставив на голосування правку №195.
Читайте також: Наскільки якісний новий законопроєкт про судову реформу: чи поверне він довіру українців
– Тому дійсно дуже багато було враховано. Проте, як я розумію, загальна позиція фракції – не голосувати за цей законопроєкт. Тому ми бачимо тут цікаве маніпулювання. З одного боку, збираються лаври за цей законопроєкт. З іншого боку, ми не бачимо голосів.
Хто голосував "проти"?"Проти" голосували фракції "Голос", "Європейська солідарність" і "Опозиційна платформа - За життя".
Як голосували партії
Про зміни у Верховному Суді
– Ми презюмуємо те, що в нас набранні 200 суддів Верховного Суду і це найкращі юридичні кадри. Ми всі з цим погоджуємося – це ті, хто підтримували реформу 2016 року. Є опоненти і є громадські організації і діячі, які вважають, що там є недоброчесні, непрофесійні судді та ті, які не подолали висновок Громадської ради доброчесності.
– Проте ми презюмуємо ситуацію, що всі 200 в нас найкращі. З цих 200 найкращих треба 100 залишити у Верховних судах, а ще ж 100 нікуди не діваються. Вони йдуть в апеляційні інстанції. Ми прекрасно розуміємо, що зараз проводиться реформа децентралізації в країні. І звичайно, що роль апеляційних судів повинна збільшуватися. Судді високого професіоналізму потрібні в апеляційних інстанціях і вони будуть там знаходитися.
Дивіться відео кореспондентів 24 каналу з Ради:
Також у прямому ефірі 24 каналу закони Верховної Ради прокоментував експерт з конституційного права Богдан Бондаренко. Він зазначив, що повернення довіри до суду залежить не тільки від якості законопроєкту, а й від практик провадження і положень законодавства. Яке існувало ще до голосування.
Стосовно того, як я оцінюю цей законопроєкт. Особисто в мене є дві точки зору з цього приводу. Перша – позитивна, яка пов’язана з тим, що весь комітет зміг організувати реальні обговорення стосовно цього законопроєкту. Тобто було не одне засідання профільного комітету Верховної Ради, на якому представники різних точок зору могли висловити свою думку. Це дуже важливо для питання перезапуску судової влади,
– пояснив Богдан Бондаренко.
Експерт розповів, що з іншого боку він не є прихильником перезапуску системи. Його точка зору пов’язана з тим, що важливіше питання виконання і встановлення практик тої самої Вищої ради правосуддя та притягнення до дисциплінарної відповідальності суддів, ніж новий перезапуск.