Один із таких прикладів – стаття на сайті "Страна.ua". Цей сайт можна називати як завгодно, але точно не притомним ЗМІ. Детальніше – у блозі "VETERANO блог" на 24 каналі.
До теми Насильство в сім'ях АТОвців: ветеран відреагував на неоднозначну статтю у ЗМІ
Про що мовиться у статті
Це портал, на якому, наприклад, виходять новини чи статті про атовців з якимись нісенітницями чи у негативному викладі. Про постмайданну владу, яку майже відкрито називають "хунтою" і, звичайно – щодо постійних утисків російської мови.
Якраз про це мовиться у статті, на яку я і звернув увагу. Цитую заголовок: "Что делать, если вас начнут кошмарить за русский язык после 16 января. Алгоритм действий".
Стаття про начебто утиски мовних меншин / Скриншот з відео
Тотальна українофобська стаття, написана Оленою Лукаш – з когорти "вічнолегітимного" Віктора Федоровича, яка раніше очолювала міністерство юстиції за його президенства. Так от Лукаш, посилаючись на Конституцію, зазначила, що вступ в дію мовного закону – це утиски мовних меншин.
Тільки питання, хто ще тут меншини – російськомовні чи все ж таки україномовні громадяни. Насправді це дуже показова історія, в якій є:
► українофобська позиція ресурсу, до якого не можна ставитись як до адекватного медіа і який більше схожий на пропагандистський рупор кремля;
► ексчиновниця часів Януковича, яка пише свої "статті" для таких поважних видань як "Газета ру", "Рамблер.ру" і, здається, всюди, де є приставка "ру";
► юристка, яку нерідко запрошують на канали ZІК та "112" як поважну гостю.
І от в цій ганебній статті мовиться про якусь тотальну українізацію, про те, що тепер пригноблені російськомовні люди будуть піддаватися постійним утискам, адже вони є мовною меншиною, за яку б'ється Олена Лукаш.
Лукаш очолювала міністерство юстиції за президенства Януковича / Скриншот з відео
В цій довгій статті – безліч юридичних інструкцій щодо того, що робити, наприклад, пригнобленому російськомовному власнику закладу або його персоналу, щоб захистити свої права. Права, до яких, на думку авторки статті, держава поставилася зі зневагою.
Чому проросійські прибічники – втрачені
Я вважаю, що краще б цей ресурс залучили для вивчення української мови, ну або англійської. В цій статті згадують мовного омбудсмена, а це – уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь, чий секретаріат контролюватиме дотримання мовного закону. Так от, його у статті Олена Лукаш називає "шпрехенфюрером".
Актуально Українська мова у сфері обслуговування: як відреагували соцмережі
Весь цей "вінегрет" зі зрадників та проросійських прибічників обурює, але доводити їм щось немає сенсу, вони втрачені для мене особисто.
Такі персонажі як Олеся Медведєва, Олена Лукаш, яка, вочевидь, помилилась країною проживання чи Олена Бондаренко, яка назвала українську армію злочинницею і яка записала славнозвісне інтерв'ю з Олександром Усиком, який розповідав, що росіяни не винні і треба товаришувати "во хрістє". Всі вони не зміняться, адже не здатні на це – чи то через страх перед Росією, чи то через власну дурість.
Необхідність мовного закону
А українцям, які ставлять собі питання про необхідність мовного закону, можна зачитати невеликий уривок із нього, який чітко роз'яснює, в чому його важливість.
Функціонування української мови є гарантією збереження ідентичності нації / Фото "Радіо Свободи"
Зокрема, у законі згадується про "стратегічні пріоритети в подоланні спричинених багатовіковою асиміляційною політикою колонізаторів та окупантів деформацій національного мовно-культурного і мовно-інформаційного простору та відповідно до якої повноцінне функціонування української мови в усіх сферах суспільного життя на всій території держави – є гарантією збереження ідентичності української нації та зміцнення державної єдності України".
Особисто я вивчив українську менше, ніж за рік. Я почав писати у фейсбуці виключно українською, а тепер і блоги веду українською. І з гостями у піцерії я та персонал спілкуємось теж державною мовою. Намагаюся так само і з родиною.
Не тільки тому, що це мова моєї країни, а й тому, що Росія приходить "звільняти" російськомовних громадян, яких начебто утискають. Для таких скажу зрозумілою мовою: "Я буду робити все, щоб в моїй країні російського було якомога менше, адже так знижується ризик того, що товариші, які живуть східніше, вирішать когось тут рятувати".