Темні конячки Америки: чи варто Україні боятися республіканців і виборів у США

В Україні уважно придивляються до риторики ймовірних кандидатів у президенти США, адже тема війни в Україні та підтримки з боку США глибоко увійшла в політичну дискусію серед американців, фактично, перетворившись на один із факторів внутрішньої політики. Водночас Путін робить ставку на затягування війни, з метою "пересидіти" прихильників України в США. Найгучніші проросійські голоси сьогодні лунають від імені Республіканської партії, але чи дійсно антиукраїнська риторика знаходить відгук серед американців? 24 Канал проаналізував, якою може бути внутрішньополітична боротьба у США та чи варто боятися перемоги Республіканської партії.

До теми Вже не "територіальна суперечка": губернатор Флориди змінив риторику про війну в Україні

Україна стурбована політичними змінами у США

Президент України Володимир Зеленський в нещодавньому інтерв'ю Assosiated Press натякнув, що в українському уряді існує занепокоєння, щодо майбутніх президентських виборів у Сполучених Штатах.

Зеленський припустив, що політичні зміни у Вашингтоні можуть підірвати військову підтримку України з боку Заходу, що поставить нашу країну під загрозу поразки. Президент України вважає, що довгострокова боротьба України з російськими окупантами критично залежить від постійної військової підтримки Заходу, особливо з боку США.

Сполучені Штати дійсно розуміють, що якщо вони перестануть нам допомагати – ми не виграємо,
– сказав Зеленський в інтерв'ю AP.

Володимир Зеленський під час інтерв'ю для Associated Press / Фото AP

• Натомість ймовірні кандидати на пост президента США – Дональд Трамп та його основний конкурент від республіканців Рон Десантіс, поставили під сумнів обсяги підтримки, яку буде надіслано Україні.
• При цьому, Зеленський напряму не називав імен американських політиків, з якими Україні можливо доведеться мати справу у майбутньому, але очевидно, що головна небезпека наразі надходить від різкої та неоднозначної риторики цих двох республіканських кандидатів.

Зверніть увагу! В українському медіапросторі дуже часто лунають критичні зауваження на адресу Республіканської партії, здебільшого через те, що політики від цієї політсили найгучніше критикують допомогу Україні з боку США, а республіканські телеканали наповнені пропагандистськими наративами, які Кремль сьогодні активно просуває на Заході.

Втім, американська внутрішня політика дещо складніша за просту приналежність до однієї з панівних партій, а думки республіканських політиків можуть кардинально відрізнятися, відображаючи глибинний погляд на те, як саме вони бачать національні інтереси Сполучених Штатів.

Республіканську партію сьогодні можна поділити на три умовні групи:

• Рейганівські консерватори – яструби, які активно виступають за підтримку України;
• Помірковані республіканці – плавають між яструбами та трампістами, подекуди змінюючи позицію;
• Трампісти – скандалісти, які прийшли на хвилі популярності Трампа та займаються виключно популізмом.

Третя група складає найбільшу загрозу, але при цьому вона є найменшою. На обидві палати Конгресу в цьому скликанні їх не більше 20 людей. Якщо брати загальну картину, це не є великою проблемою. Самі по собі республіканці не є ворогами України,
– пояснює в коментарі 24 Каналу експерт Ради зовнішньої політики "Українська призма" Олександр Краєв.

Ситуація з Дональдом Трампом на сьогодні вже очевидна. Експрезидент США взяв на озброєння повністю антиукраїнську риторику: публічно схиляє Україну "припинити війну" та фактично віддати російським загарбникам частину захоплених територій, нібито під виглядом компромісу заради припинення ескалації. Прибічники Трампа в Конгресі США, які називають себе "Кокус Свободи" мають таку ж радикальну позицію щодо України, повністю повторюючи тези Трампа.

Водночас головний конкурент Дональда Трампа від Республіканської партії Рон Десантіс, схоже, поки до кінця не визначився зі своєю позицією по війні в Україні. Цього місяця Десантіс назвав війну "територіальною суперечкою", яка не є основним пріоритетом для США. Він розкритикував президента Джо Байдена за те, що опоненти адміністрації Білого Дому називають "чистим чеком" для України, маючи на увазі рекордні обсяги фінансової та воєнної підтримки нашої держави.

Втім, зрештою Десантіс пом'якшив власні слова, посилаючись на неправильне трактування в ЗМІ, що лише підкреслює неоднорідність позиції по Україні всередині Республіканської партії та її електорату.

Десантіс може посунути Трампа на праймеріз Республіканської партії

Губернатор Флориди та ймовірний кандидат у президенти від Республіканської партії Рон Десантіс нині активно набирає популярність серед правого електорату США. Водночас  молодий губернатор протягом всієї кар'єри був сконцентрований радше на внутрішній американській політиці, тож на питаннях війни в України він досі "плаває" та не може визначитися.

Цікаво! Необережна характеристика російсько-української війни, як "територіального конфлікту" з боку Десантіса викликала хвилю обурення та розчарування не лише в Україні, а й в самих Сполучених Штатах.

Зовнішньополітичні яструби в рядах республіканців у Конгресі США були обурені заявами Десантіса, адже вважали його єдиною надією перемогти колишнього президента Дональда Трампа.

Великим розчаруванням для частини республіканців стало й те, що Десантіс вирішив приєднатися до популістських тез Трампа щодо війни в України, а також це змусило їх сумніватися в тому, чи не помилково вони сприйняли його, як ідеологічного союзника.

Ба більше, розкритикували губернатора не лише конгресмени, а й деякі донори Республіканської партії, що зрештою змусило Десантіса внести корективи до своїх висловлювань.

МЗС України також відповіло на заяву американського губернатора, а речник міністерства Олег Ніколенко у своєму Твіттері навіть запросив Десантіса відвідати Україну, щоб глибше зрозуміти ситуацію адже "як колишній військовий, відправлений в зону бойових дій, губернатор знає різницю між "суперечкою" та війною".

Зрештою, після навали критичних коментарів, Рону Десантісу довелося дати ще одне інтерв'ю, в якому він намагався пояснити свою позицію, наголосивши, що його просто не правильно зрозуміли, хоча й визнав, що він мав бути чіткішим у своїх словах. Цього разу Десантіс заявив, що Україна має повні права на всі свої території, а Владіміра Путіна назвав військовим злочинцем, посилаючись на нещодавнє рішення Міжнародного кримінального суду видати ордер на арешт російського диктатора.

Очевидно, що Росія вторглася в 2022 році. Це було неправильно. Вони вторглися в Крим і відібрали його в 2014 році – це було неправильно,
– заявив Рон Десантіс.

Варто зауважити, що в 2014 році, коли Десантіс був конгресменом від Флориди, він примкнув до критиків тодішнього президента Барака Обами та звинувачував його адміністрацію в тому, що ті недостатньо зробили для запобігання анексії Криму Росією.

Десантіс окремо підкреслив, що не вважає, що росіяни мали право окуповувати регіони України, навіть попри те, що там знаходилося багато етнічних росіян.

Рон Десантіс виступає перед виборцями у штаті Айова / Фото Getty

Щодо підтримки України Десантіс також зробив уточнення. Під словами про "недостатній інтерес" для самих США, він нібито мав на увазі те, що Росія сьогодні не здатна захопити Україну, повалити тут владу або погрожувати НАТО, отже хотів сказати про неприпустимість прямої участі американських військ у війні в Україні.

Експерт Ради зовнішньої політики "Українська призма" Олександр Краєв звертає увагу, що Десантіс від початку був налаштований на підтримку України, однак передвиборча гонитва, яка почалася в США, змушує американських політиків загравати з різним внутрішнім електоратом.

Заяви Десантіса пролунали саме тоді, коли згідно з опитуваннями, Трамп почав втрачати свої позиції, тож у нього був інформаційний момент, щоб перехопити частину електорату Трампа. З наближенням до виборів, ми будемо бачити більше й більше загравань консервативного крила республіканців з трампістами. Однак, така зміна риторики Десантіса, яка відбувалася після цього, схоже, пов'язана з тим, що він побачив, що це не сильно спрацювало та просто повернувся на свої початкові позиції,
– підкреслює Олександр Краєв.

Однак у західних ЗМІ також висловлюють сумніви, щодо глибокої зацікавленості Десантіса в активній зовнішній політиці США. В інтерв'ю для The Times, Десантіс, який служив в Іраку юридичним радником у спецназі, сказав, що він вважає себе "антивільсонівцем", тобто виступає проти американського міжнародного просування демократії, започаткованого президентом США Вудро Вільсоном після Першої світової війни.

Таким чином, на відміну від того ж Дональда Трампа, Рон Десантіс не є ізоляціоністом, вся риторика якого останнім часом сконцентрована суто на внутрішніх справах та ігнорує більш глобальні інтереси США за кордоном. Попри це, від Десантіса також не варто очікувати розмов у стилі Джо Байдена про протистояння "демократії та автократії", адже з його точки зору подібні ідеї є дуже ідеалістичними та абстрактними та притаманні так званим "вільсонівцям".

Колишні колеги Десантіса в Палаті представників не змогли пригадати, щоб він коли-небудь хвилювався про те, чи будуть врегульовані права жінок Афганістані, а також чули від нього критику яструбиного крила республіканців, які заохочували Барака Обаму до військового втручання у війну в Сирії.

Натомість Десантіса вважають справжнім яструбом у політиці щодо Китаю. На посту губернатора, він всіляко намагався обмежити китайські інвестиції у Флориду. Його дії проти Комуністичної партії Китаю свідчать про те, що на посаді президента його політика щодо Пекіна, ймовірно, буде більш всебічною та агресивною, ніж політика Трампа або Байдена. Візит китайського лідера Сі Цзіньпіна до Москви, схоже, також мав вагу для Десантіса та змусив його під іншим кутом розглянути війну в Україні, яку він до цього охрестив, як "недостатній інтерес" для Сполучених Штатів.

Ми можемо побачити, що після візиту Сі Цзіньпіна яструби відкрили нове дихання. Заяви щодо підтримки України стають все більш активними, а щодо альянсу Китаю та Росії все більш агресивними. Насправді це допомогло тим, хто ще сумнівався, переконатися в тому, що є нова "вісь зла", є нова холодна війна з протистоянням Вашингтона та Пекіна. Росія є частиною цього протистояння на стороні Китаю. Американці усвідомлюють, що не можна програвати в Україні, адже це матиме глибокі наслідки у загальному протистоянні. Як би це дивно не звучало, але візит Сі, в ідеологічному контексті, дуже сильно зіграв нам на руку,
– каже експерт Ради зовнішньої політики "Українська призма" Олександр Краєв.

Загроза Трампа

Із наближенням президентських виборів у США, риторика Дональда Трампа щодо України стає все більш агресивною та популістською. Трамп неодноразово хвалив військового злочинця Владіміра Путіна в своїх публічних виступах та всіляко протестував проти виділення економічної та військової підтримки Україні для боротьби з російськими окупантами. Останні заяви експрезидента США взагалі виходять за рамки розумного, адже він розповідає своєму електорату, що здатний "вирішити війну" протягом 24 годин, якщо його переобрати в Білий Дім. Трамп наголосив на ефемерних "перемовинах", які він нібито здатний організувати між Зеленським та Путіним, проте відмовився називати деталі того, як саме він планує це зробити.

Коли я кажу так, я збираюся досягти врегулювання дуже швидко… У мене буде врегулювання впродовж 24 годин. Стоячи перед вами сьогодні, я – єдиний кандидат, який може дати таку обіцянку. Я стану на заваді Третій світовій війні, до якої ми наближаємось,
– заявив Трамп.

Вочевидь, на стіл уявних "перемовин", організованих Дональдом Трампом мала б бути покладена територіальна цілісність України, тобто Трамп, ймовірно, хотів би пожертвувати українським суверенітетом заради примарного "миру", що б повністю задовольнило бажання Владіміра Путіна, заморозило війну та надало російському диктатору додатковий час для того, щоб перезібрати сили для нового наступу, який можливо розпочався б вже після завершення другої каденції Трампа.

Дональд Трамп розпочав власну президентську кампанію / Фото Sky News

На сьогодні Дональд Трамп вже офіційно оголосив про свої наміри балотуватися у президенти США, але за ним тягнеться шлейф скандалів та судових звинувачень, які можуть підкосити його спроби повернутися до влади. Цього місяця Трамп заявив, що його незабаром можуть заарештувати та навіть пригрозив, що це може спровокувати хвилю насильства у США, нібито роблячи попередження суду та своїм політичним опонентам. 

Цього разу Трампа звинувачують у виплаті 130 тисяч доларів порнозірці Стормі Деніелс у 2016 за замовчування їхніх зв'язків, коли Трамп активно вів передвиборчу кампанію. Прокуратура потенційно може звинуватити експрезидента у порушенні закону про вибори, а також підробці ділової документації, адже виплата Деніелс була прописана як "юридичні витрати". Другий варіант для Трампа більш проблемний, тому що може трактуватися судом як кримінальний злочин.

Якщо Трампа визнають винним в адміністративному правопорушенні, він буде змушений заплатити штраф. Натомість якщо експрезидента засудять за тяжчим злочином, йому загрожуватиме максимальне покарання у вигляді чотирьох років ув'язнення. Втім, навіть прихильники цієї справи проти Трампа вважають малоймовірним реальний тюремний термін для колишнього президента США за цією справою.

Проте картина, коли експрезидент, ймовірно в наручниках, буде проходити слідчі процедури зі зняттям відбитків пальців та постане перед судом, може мати двоякий результат. З одного боку, суд над Трампом здатний дискредитувати його образ лідера думок для якоїсь частини республіканців, а з іншого – додасть йому рейтингів коштом образу персони, якої всіма силами намагаються здихатися політичні опоненти.

Для того електорату, який постійно підтримує Трампа ці судові справи лише посилять їх впевненість у тому, що він "свій хлопець". З цими людьми вже нічого не зробиш. Однак для іншої частини республіканців ситуація виглядає дещо інакше. Проти Трампа, крім цієї справи з грошима за замовчування, мають висунути ще два звинувачення: у державній зраді за вивезення секретних документів та спробі державного перевороту за події 6 січня. По суті, Трамп федеральний злочинець, якого розшукує прокурор Манхеттену, а той ігнорує повістки в суд. Насправді для адекватних республіканців та розумної частини політикуму, звинувачення проти Трампа покажуть, хто він є насправді,
– пояснює експерт Ради зовнішньої політики "Українська призма" Олександр Краєв.

Проблемою для внутрішньої ситуації у США залишається палка риторика Трампа щодо будь-яких звинувачень на свою адресу. Колишній президент США у своєму Твіттері неодноразово закликав своїх прихильників до масових протестів. Така риторика перегукується з його виступами перед штурмом Капітолія США 6 січня 2021 року, коли Трамп фактично підбурював людей до бунту, заявляючи, що "вибори були вкрадені".

Натомість навіть прямі звинувачення або рішення суду не завадять Трампу продовжити свою президентську кампанію та він вже показав, що зупинятися не збирається. Річ у тім, що законодавство США не заважає кандидату вести кампанію та обиратися президентом, навіть перебуваючи у в'язниці. Ба більше, це дозволить Трампу ще сильніше згуртувати навколо себе головних прибічників з "Кокусу свободи" у Конгресі та подати своєму ядерному електорату будь-які судові рішення проти себе як політичне переслідування. Навіть у контексті війни в Україні Трамп намагається вдавати, нібито "глибинна держава" судовими справами намагається придушити голос миролюбного експрезидента.

Не є збігом те, що "глибинна держава" переслідує мене навіть більше, відколи я пообіцяв закінчити війну в Україні,
– заявив Дональд Трамп.

 

Цікаво, що Трамп вдається до використання конспірології у своїх публічних виступах, адже термін "глибинна держава" або "deep state" походить від конспірологічної теорії, згідно з якою всю політику у США таємно контролює вузьке коло людей. Схильність до різно роду теорій змов лише додає Трампу спільних рис з Владіміром Путіним, який також постійно використовує конспірологію для залякування власного населення.

Втім, арешт Трампа все одно суттєво ускладнив би його президентську кампанію. Публічна передвиборча агітація, коли кандидат у президенти їздить по американських штатах з виступами, була б практично неможливою. Але навіть адміністративна судова тяганина ускладнила б роботу передвиборчого штабу Дональда Трампа та всіляко відволікала його від основної мети. Однак найбільшу загрозу для амбіцій Трампа несуть навіть не суди або політичні опоненти, а потужний розкол всередині Республіканської партії, який лише наростає, у міру того, як США наближаються до виборів, а сам Трамп стає все більш токсичною фігурою.

Темні конячки Республіканської партії можуть взяти гору на праймеріз

Республіканська партія сьогодні бореться з внутрішніми розбіжностями та активно шукає альтернативу Дональду Трампу, якого навіть однопартійці та найближчі люди з його минулої каденції вважають занадто небезпечним.

Тривалий час всередині партії ставку робили на Рона Десантіса, проте своїми останніми заявами про війну в Україні та слабкими виправданнями, він змусив левову частину республіканців засумніватися у доцільності його подальшої підтримки. На противагу цьому, публічні кроки почали робити альтернативні кандидати – менш згадувані сьогодні, особливо в українському медіапросторі, але доволі відомі республіканці, які можуть прокласти шлях до Білого Дому на протиставленні себе двом сьогоднішнім фаворитам.

Колишній посол в ООН та ексгубернаторка Південної Кароліни Ніккі Гейлі оголосила про свою участь у президентських перегонах ще у лютому цього року та стала наразі єдиною кандидаткою, яка кинула виклик колишньому президенту Дональду Трампу на праймеріз Республіканської партії. Це навіть попри те, що раніше Гейлі підтримувала Трампа та казала, що відмовиться від участі у передвиборчій гонитві, якщо експрезидент заявить про наміри балотуватися. Натомість Гейлі різко змінила тон та сьогодні намагається представити певну зміну поколінь у найвищій американській політиці та стати першою жінкою-кандидатом у президенти від Республіканської партії.

Це більше, ніж одна людина. І коли ви дивитеся на майбутнє Америки, я думаю, що настав час для зміни поколінь. Я не думаю, що вам потрібно мати 80 років, щоб стати лідером у Вашингтоні,
– заявила Ніккі Гейлі.

Ніккі Гейлі виступає під час передвиборчої агітації у Південній Кароліні / Фото Getty

Позиція Ніккі Гейлі щодо України також різко відрізняється від висловлювань Дональда Трампа. Кандидатка в президенти США виступила за підтримку України та навіть заявила, що програш нашої держави у війні з Росією може призвести до світової війни. Гейлі також пов'язує результат війни в Україні з розвитком інших міжнародних ситуацій, де США сьогодні бачать власний національний інтерес. Зокрема, мова йде про напруженість між Китаєм і Тайванем.

Китай стежить за тим, що ми робимо з Україною. Вони стежать, на кого ми наклали санкції. Вони дивляться, що до нас приєднуються інші країни. Якщо вони побачать, що ми залишаємося вірними Україні з нашими союзниками, вони утримаються від Тайваню. Це велике питання, чому все це має значення,
– сказала Гейлі.

Втім, серед політичних аналітиків у США існують певні сумніви, щодо спроможності Гейлі перемогти на праймеріз Республіканської партії. Гейлі дійсно може зіграти на протистоянні двох основних фаворитів та використати великий багаж своїх минулих досягнень на посту губернатора як основну зброю, однак її непослідовна позиція загрожує довірі до неї з боку електорату, а більш впізнавані кандидати перетягнуть на себе увагу республіканських донорів.

Та Ніккі Гейлі не єдиний прибічник Трампа, яка готова сьогодні кинути виклик своєму колишньому босу. Майк Пенс, який був віцепрезидентом за каденції Трампа, сьогодні може стати одним з його найбільш запеклих противників. При цьому, він має певний "компромат" на Трампа, адже сьогодні Пенс є головним свідком у судовому процесі про штурм Капітолія США.

У 2021 році, вже після підрахунку голосів, в Конгресі проходила процедура ухвалення кандидатури Джо Байдена на пост президента США. Пенс, який тоді був головою Сенату, зіткнувся з великим тиском з боку Дональда Трампа, який вимагав саботувати затвердження результатів виборів. Зрештою, Пенс відмовився від авантюри Трампа, за що той накинувся з образами на адресу свого віцепрезидента.

Майк Пенс разом з сім'єю переховуються в одному з кабінетів під час штурму Капітолія, 6 січня 2021 року / Фото ABC News

На сьогодні Майк Пенс досі не вирішив, чи буде свідчити проти Трампа в суді, адже він досі має змогу подати апеляцію та відмовитися розголошувати інформацію, направлену проти експрезидента. Зокрема, Пенс досі не заявив про наміри брати участь у праймеріз Республіканської партії, але у тому випадку, якщо він прийме таке рішення, інформація щодо штурму Капітолія та приватних розмов з Трампом, які передували цим подіям, можуть суттєво похитнути позиції колишнього президента та відвернути від нього залишки підтримки всередині партії.

Справжньою несподіванкою стала інформація щодо можливого візиту в Україну Майка Помпео, який попередньо має відбутися вже 3 квітня. Помпео обіймав посаду державного секретаря США при адміністрації Дональда Трампа, а до цього очолював ЦРУ. Помпео є одним з провідних діячів Республіканської партії, який спромігся зберегти власні позиції всередині партії, навіть попри серйозну внутрішньополітичну турбулентність та наближеність до експрезидента. Деталей візиту Помпео в Україну досі немає та невідомо, чи планується його зустріч з президентом України Володимиром Зеленським.

Помпео був справжнім яструбом всередині адміністрації Трампа та всіляко критикував його за зближення з Путіним, був налаштований проти Росії та просував надавання Україні більшої підтримки. Плюс Помпео дуже швидко вчиться, він з професійного розвідника став професійним дипломатом всього за кілька років. Ми бачимо, що Україна стає все більш важливою темою всередині США, тож Помпео важливо приїхати сюди, побачити все на власні очі, поспілкуватися з людьми, сформувати власну позицію та готувати її до того, щоб ставати кандидатом,
– каже Олександр Краєв.

Помпео: "США потрібні лідери, які дивляться вперед, а не в дзеркало заднього виду, вдаючи із себе жертву" / Фото AP

Очевидно, що Майк Помпео обирає стратегію критики своїх головних опонентів – Трампа та Деcантіса, які висловлюють сумніви, щодо майбутньої підтримки України. Поки Деcантіса доводиться публічно запрошувати в Київ, Помпео з власної ініціативи вирушає до України з поки неоголошеним візитом. Позиція Майка Помпео щодо підтримки України доволі послідовна, адже ще минулого року він заявив, що вважає війну Росії проти України геноцидом та підкреслив, що Путін не зупиниться, якщо досягне успіху на Півдні Україні та на Донбасі.

Протиправна, нападницька війна Путіна є спланованим геноцидом, тобто зумисним знищенням народу. Якщо дозволити Росії панувати на Донбасі та узбережжі України, наступним кроком Путіна буде захоплення контролю над енергоресурсами інших незалежних країн, які колись були частиною СРСР,
– заявив Майк Помпео.

При цьому, Помпео повністю переконаний, що США не повинні воювати за іншу країну, тобто виступає проти відправки американських військ на війну з Росією, але він переконаний, що інтерес США полягає в тому, щоб підтримувати Україну та не допустити поширення війни по всій території Європи, коли американцям дійсно довелося б втрутитися напряму, заради захисту країн-членів НАТО. Майк Помпео виступав за відправку Україні танків Abrams ще влітку минулого року та вважає, що західний світ має працювати над створенням нового глобального альянсу, де головували б спільні цінності свободи, щоб вдало протистояти диктатурам Росії та Китаю.

Президент-республіканець – проблема для України?

Зрештою, попри високий рівень підтримки Дональда Трампа та ізоляціоністської політики, яку він просуває, ситуація досі не є визначеною. Сьогоднішні опитування у США показують доволі високий рейтинг Трампа, але ситуація може різко змінитися, коли більше кандидатів від Республіканської партії оголосять про свої наміри брати участь у президентських перегонах у США та розпочнуть власну передвиборчу кампанію.

При цьому, апокаліптична картина, згідно з якою Владімір Путін втілює в життя свої плани із затягування війни до початку внутрішньополітичного процесу в США, а зрештою, за допомогою лояльного до себе Дональда Трампа схиляє Україну до фактичної капітуляції, вбачається все менш ймовірною. Остаточний цвях у гроб цієї ідеї Кремля мають внести праймеріз Республіканської партії, якщо Трамп програє внутрішньопартійну боротьбу.

Попри те, що рівень підтримки України серед республіканського електорату поступово знижується, вона досі залишається на доволі високому рівні. При цьому, американські мідтерми продемонстрували певну втому від популістської риторики трампістів, адже тріумфальної перемоги на виборах в Конгрес республіканці не показали. Україна навпаки стає все більш важливою темою для внутрішньої політики США, тож з наближенням виборів варто очікувати "черги" з різного роду політиків та майбутніх кандидатів у президенти США, які бажатимуть відвідати Київ.

При цьому провал на проміжних виборах вніс ще більше розбрату всередину Республіканської партії, а підхід до праймеріз цього року має стати максимально пильним та серйозним, Той, хто зрештою переможе у внутрішньопартійній боротьбі, зустрінеться на виборах з президентом Джо Байденом, який ймовірно спробує переобратися на другий термін. З огляду на певне розчарування американців у Байдені, яке полягає в певних провалах у внутрішній політиці, правильний кандидат від республіканців потенційно здатний забезпечити Республіканській партії головування у Білому Домі.