Захід і Москва об’єдналися?

Розмови про ухвалення закону активізувалися одразу після червневого візиту помічника держсекретаря США Вікторії Нуланд до Києва, а потім до Москви. В Білому домі не приховують своєї втоми від українських проблем і прагнуть якнайшвидше завершити конфлікт за сході в будь-який спосіб. До речі, 7 липня в Київ прилітає державний секретар США Джон Керрі знову ж таки для розмови про виконання Мінских угод.

Крім того, в європейських політичних кулуарах не приховують, що Німеччина і Франція відверто лобіюють зняття санкцій з Росії. Але для цього необхідно забезпечити виконання Мінських угод-2, одним із пунктів яких є проведення місцевих виборів на окупованих територіях. Щоправда, канцлер Німеччини Ангела Меркель заявила, що вибори наразі проводити неможливо. Однак, не виключено, що таким чином вона хоче заспокоїти Україну, але продовжує тиснути щодо ухвалення закону про такі вибори.


Меркель, Олланд і Путін грають на одному полі?

Напередодні візиту Нуланд так званий лідер "ДНР" Захарченко заявив, що, якщо до 14 липня 2016 року вибори не проведуть, то "ДЛНР" зробить це самостійно. При цьому Захарченко і Плотницький категорично відмовляються допустити на окуповані території представників ОБСЄ, особливо в прикордонний із Росією район. Також "ДЛНР" відмовляється від миротворчого контингенту ООН і поліцейської місії ОБСЄ. Адже зрозуміло, що вони одразу ж виявлять присутність російських військових на окупованій території.

Підлив масла у вогонь Путін. Наприкінці червня він заявив, що Україна повинна виконати Мінські угоди, зокрема вести прямі переговори з представниками "ДЛНР". Путін знову зробив вигляд, що, мовляв, Росія взагалі не має жодного відношення до конфлікту на сході нашої держави.

Українська сторона тривалий час утримувала свої позиції. Київ наполягав на тому, що поки не відбудеться деокупація східних територій, не будуть виведені російські війська і бойова техніка, а також до виборів допущені всі українські партії (причому вибори повинні відбутися за українським законодавством), не може бути й мови про якусь кампанію.

Втім, судячи з інформації, яку оприлюднили журналісти, потайки політичні сили, близькі до адміністрації президента, почали розробляти законопроект про проведення виборів в ОРДЛО. В травні документ навіть з’явився в базі Верховної Ради та швидко зник. Наразі мас-медіа і експерти стверджують, що такий проект закону розробляє член фракції БПП Руслан Князевич та міжнародна експертна група. Крім того, ухвалити цей закон парламент збирається в останній день роботи четвертої сесії – 14 липня. Зручний момент: у цей день чимало народних депутатів традиційно можуть уже полетіти в теплі краї. Це дозволить пропрезидентським силам "протягнути" закон. Кнопкодавів для цього вистачає. Однозначно з радістю проголосує Опоблок, адже це збільшить його рейтинг на сході України. Також віддати свої голоси можуть депутати від "Відродження" і "Волі народу", де чимало екс-регіоналів. До того ж, вони вже багато разів підкидали голоси БПП і "Народному фронту". Загалом, дивна конфігурація.


БПП не вперше голосувати разом з екс-регіоналами

Представник Петра Порошенка в парламенті Артур Герасимов заявив, що поки на Донбасі є російська армія і не закрито кордон, проводити вибори там не потрібно. Він також заперечив, що Князевич розробляє такий законопроект. Втім, українським політикам не вперше сьогодні говорити одне, а завтра інше.

Петро Порошенко також заявив, що поки російська армія не покине Донбас та не будуть закриті кордони – жодних виборів там не буде. Але це більше схоже на виправдання через те, що таємне стало явним.

Між тим, експерти допускають, що такий документ дійсно готується, оскільки на Київ тисне Брюссель і Вашингтон. Однак зазначають, що навіть саму реєстрацію такого законопроекту буде сприйнято як зраду більшістю виборців і як здачу національних інтересів.

Які перспективи ухвалення закону?

Першою забила на сполох фракція "Об’єднання "Самопоміч", заявивши, що категорично проти проведення місцевих виборів на Донбасі. Політсила також висунула вимогу щодо визнання "війни – війною, а Росії – окупантом".

За обставин, коли частина українців була вимушена покинути Донеччину та Луганщину у зв’язку з окупацією, а іншу частину українців, які вимушені були залишитись на окупованій території, переслідують та винищують, не існує жодного сумніву в тому, що під час окупації у виборах переможуть виключно окупанти. Окупаційна адміністрація, якою керує на окупованій території Росія, не дозволить українцям ані обирати своїх представників до органів місцевого самоврядування, ані бути самим обраними до таких органів, – йдеться в заяві.

Тим часом, думки експертів щодо можливості ухвалення закону про вибори в ОРДЛО розбіглися. Те, що вибори проводити наразі там не можливо, згодні всі. Однак це не означає, що закон не ухвалять.

Зокрема, як зазначив політолог Микола Давидюк, однозначно за законопроект голосуватимуть фракції БПП і Опоблоку.

Володимир Цибулько переконаний, що "при масовій обробці депутатів можна знайти 226 голосів зараз за що завгодно – хоч за вручення Путіну ордена Хмельницького. Однак сам факт розгляду може викликати протистояння не тільки навколо Ради, але і всередині".

Народний депутат Ігор Попов вважає, що ухвалення закону може стати роковою помилкою влади – запустить гостру політичну кризу із силовими протистояннями.

Політолог Сергій Таран переконаний, що все це дипломатична гра. Захід дійсно тисне на Україну, оскільки вважає, що краще поганий мир, ніж гарна війна. Києву будь-що потрібно виграти час. Щоб сформувати сильну армію і не дати Росії звинуватити Україну в провалі Мінських домовленостей. На його думку, якщо закон ухвалять, це не означатиме, що вибори відбудуться вже зараз. Адже головні умови, які висуває Україна – проведення за міжнародним стандартами, при участі всіх українських партій, допуск ЗМІ. Іншими словами, звідти має піти російська армія.

Та ефект після ухвалення закону про вибори на окупованій території може бути прямо протилежний. Це призведе до посилення тиску Заходу і Москви. Немає сумніву, що Кремль наполягатиме на якнайшвидших виборах і лобіюватиме цю позицію в європейських колах. Росія хоче добитися зняття санкцій, і цей закон стане кроком до цього. Тим більше, що Захід також хоче "поганого миру" в Україні, щоб позбутися цього головного болю і відновити торгівельно-економічні відносини з Росією.

Така недалекоглядна позиція Вашингтону і Брюсселю робить Україну беззахисною перед Росією і нівелює всі досягнення після революції гідності. Тим більше, що "поганого миру" не буде. Москва не зупиниться на цьому і продовжуватиме наступ на європейські кордони.

Що буде, якщо закон про вибори в ОРДЛО ухвалять. Думки політиків і експертів

Микола Давидюк, директор аналітичного центру "Політика"

За проект закону про призначення виборів на окупованих територіях (ОРДЛО), вочевидь, монолітно голосуватимуть фракції БПП і Опоблоку, а також всі екс-регіонали. Ті сили, які захочуть продавити це питання, зіштовхнуться із жорстким опором патріотичних сил і окремих позафракційних депутатів.

Наразі цей документ проштовхують сили, наближені до президента Петра Порошенка. В рамках вимоги міжнародних партнерів щодо виконання мінських домовленостей – прийняття законодавства для проведення таких виборів.

В той же час, Порошенко заявив, що торпедувати прийняття цього рішення Україна не буде. Швидше за все, сили, наближені до президента, можуть проводити певні дії. Вони будуть направлені не стільки на ухвалення закону, скільки на демонстрацію міжнародним партнерам, що в цьому напрямку проводиться робота. Але така ініціатива наштовхнулася на протистояння в парламенті.

Навряд чи партнер БПП по коаліції "Народний фронт" голосуватиме за цей законопроект. Це питання, вочевидь, пробуватимуть винести на розгляд у Верховній Раді. Але, не виключено, що в його прийнятті не зацікавлені навіть ті, хто цей закон розробляє. Це більше створення видимості, що його хочуть прийняти.

Хіба можна проводити вибори на окупованих територіях, де працює російська пропаганда, де російські найманці і терористи бігають з автоматами, і де представники українських партій не можуть взяти участь? Це схоже на абсурд. Втім, в законі можуть бути прописані умови, коли можна проводити вибори в ОРДЛО. Приміром, який період буде відводитися на деокупацію територій: звільнення від військових сил і російської пропаганди. Але це схоже на політичні ігри і просування меседжу, що робота ведеться.

Сергій Таран, голова правління Центру соціологічних та політологічних досліджень "Соціовимір"

Ситуація з так званими виборами на окупованих територіях – це лише дипломатична гра і не більше для України, яка була змушена піти на мінські перемовини. Тому що не було власної армії, і зараз вона тільки створюється. Не залишалося іншого виходу, як піти на пропозицію Заходу і почати мінський процес. На Заході філософія була і залишається однією: краще поганий мир, ніж гарна війна. Поки не буде створена українська армія, будемо вести переговори. Нам треба виграти час для зміцнення власної армії і економіки.

Зараз основна задача української дипломатії – покласти відповідальність за провал мінських домовленостей на російську сторону. І це відбувається. Елементом цього є дискусія про так звані вибори на окупованих територіях. Всі чудово в Україні розуміють, що вибори не можна зараз проводити. Політики говорять про те, що це можливо тоді, коли на окупованих територіях буде безпека, і вибори відбудуться за українським законом.

Але міжнародній дипломатії ми говоримо про те, що теоретично готові на ці вибори, щоб Україну не можна було звинувачувати в провалі мінського процесу.

Тиск на Україну буде. Він уже є. Тому українська влада веде дискусію. В іншому випадку треба взагалі відмовлятися від мінського процесу.

Навіть, якщо закон ухвалять, це не означає, що вибори відбудуться. Закон передбачає їх проведення за міжнародним стандартами, участь усіх українських партій, допуск ЗМІ. Іншими словами, звідти має піти російська армія. Ухвалення закону означає, що українська дипломатія матиме аргумент, що Мінські угоди зірвали не ми.

Володимир Цибулько, політичний експерт

В разі розгляду питання закону про вибори на окупованих територіях в парламенті в липні Раду можуть просто спалити розлючені громадяни. Навіть сама реєстрація такого законопроекту буде сприйнята як зрада більшістю виборців, як здача національних інтересів.

До цього часу Україні вдавалося утримувати баланс і проводити чітку політику у відносинах із зовнішніми акторами: ми вимагали перш за все виконання Росією безпекових пунктів Мінських угод: виводу озброєння і російських військ, звільнення заручників, повного перемир'я. До цих вимог виборці звикли, хоча постійні обстріли без права відповіді не можна терпіти вічно.

І от тепер керівники Франції і Німеччини починають змінювати риторику і вимагають від України хоча би прийняти спеціальний закон про вибори. Звичайно, при масованій обробці депутатів можна знайти 226 голосів зараз за будь-що – хоч за вручення Путіну ордену Хмельницького.

Проте, сам факт розгляду може викликати протистояння не лише навколо Ради, але і всередині. Скоріше за все, після різкого опору експертного середовища та патріотичної опозиції ніхто влітку вносити закон для ОРДЛО не буде, і навіть нормандські партнери зрозуміють ситуацію, вони ж моніторять настрої і не захочуть стати винуватцями штурму парламенту.

Ігор Попов, народний депутат

Продавлювання голосування закону "Про вибори в ОРДЛО" на 14 липня може стати роковою помилкою влади – запустить гостру політичну кризу із силовими протистояннями. План виглядає занадто примітивним. Пообіцяти на наступній нормандський зустрічі нову поступку з боку України – прийняття такого спеціального закону про вибори. Українським виборцям сказати, що це остання перепона для скасування візового режиму і відкриття шляху до світлого єврооптимізму. Що після голосування Україна отримає озброєну поліцейську місію ОБСЄ, яка за нас вирішить усі питання безпеки. Отак от 50 чоловік з пістолетами заставлять просто дрижати всіх сепаратистів.

Лояльні коментатори розкажуть по темнику, що це такий хитромудрий крок як обдурити Путіна, Меркель і Олланда одним махом і що це лише прийняття закону, а виборів не буде до звільнення Донбасу.

Насправді все це недалекість і "розвод". Протягувати федералізацію такими методами – це виконувати новий план Кремля: покрокове часткове виконання Мінських домовленостей у обмін на поступове повне зняття санкцій і ізоляцію України.

Сам факт постановки питання про закон про вибори у ОРДЛО запустить гостру політичну кризу із силовими протистояннями.

Читайте також: Туреччина і Росія: хто кого переграв?