Чому українська "бавовна" у тилах ворога зв'язала йому руки

Вісім прорахованих ходів

1. Наступальні дії (будь-якої форми) пожирають боєприпаси і паливо в неймовірних кількостях і об'ємах... Іншими словами їх треба багато, дуже багато. Особливо, коли твоя арта не точна, а "масована". Це так само справедливо й щодо палива та взагалі паливно-мастильних матеріалів, які витрачаються в наступі у значно більших обсягах, ніж в обороні.

Радимо Війна в Україні переходить на новий рівень

2. Таким чином стає зрозуміло, що вести цей самий наступ можна лише в тому випадку, коли подача цих боєприпасів і палива налагоджені безперебійно, ритмічно і в достатніх обсягах. Якщо ні, то ваша арта примовкає, а потім і взагалі замовкає. Танки залишаються з 6 – 10 снарядами в боєукладці та сухими баками тощо.

3. У сучасній расєянській армії подача всього цього організована комбінованим способом. На стратегічному та оперативному рівнях це – залізнична мережа (ось чому російське командування так наполегливо і оперативно прагне відновлювати у своїх тилах, на окупованих наших територіях, всю залізничну інфраструктуру – я нарахував принаймні три ворожих залізничних бригади, які завзято працюють щодо цього питання).

Нижче на тактичному рівні – автотранспорт. Але є два нюанси:

• потрібні пункти перевалки (так, це і є ті самі бази та склади) для складування вивантаженого з ешелонів і розподілу його по "підрозділах, частинах та в окремих випадках – з'єднаннях".
• Для цієї справи так само потрібно багато автотранспорту. В тому числі – спеціалізованого, особливо в частині постачання паливно-мастильних матеріалів. А з автотранспортом у росіянському воїнстві завжди були традиційні трабли.

4. Знаючи ось ці всі особливості своєї системи матеріально-технічного забезпечення, російське військове командування прагне практично за будь-якого планування будь-яких наступальних дій максимально близько підтягнути мережу до бойових порядків своїх ударних угруповань. І ще ближче розташувати до них всі ці бази і склади "поточного забезпечення", а також ті, де все це можна накопичити для масованого, одномоментного використання у разі гострої потреби, якою безперечно є момент переходу в наступ.

5. Робиться це з метою суттєвого скорочення так званого "плеча підвезення". Тобто відстані, на яку необхідно подати той чи інший предмет матеріально-технічного забезпечення у підрозділ з "точки перевалки".

Це дозволяє значно скоротити час від моменту видачі "з точки перевалки" боєприпасу, тонни горючки, сотні банок тушонки тощо до самого моменту використання в самому підрозділі. І уникнути таких моментів, коли наливник спалює більше палива на своє переміщення, ніж доставляє власне до підрозділів (доволі часте, до речі, явище у військах у реальних бойових умовах, коли немає можливості закинути предмети матеріально-технічного забезпечення у підрозділ з "близько розташованої точки забезпечення").

До теми Це занадто навіть для донбаського бантустану: окупанти знову пробили дно

6. Всі ці особливості організації та функціонування системи матеріально-технічного забезпечення російської армії відомі не тільки самим російським генералам, а й їхнім українським колегам, багато з яких навчалися за тими самими програмами. Тому, гадаю, що думка про те, як гальмувати підготовку чергового "широкомасштабного" наступу расєянців, в українських штабах народилася вже давно. Для реалізації цієї ідеї не вистачало одного, але головного – відповідного інструменту…

7. І ось коли інструмент у ЗСУ з'явився, ідею реалізували. "Бавовна" по тилах супротивника (а саме – по складах і базах його матеріально-технічного забезпечення) почала ширитися і розростатися. Що одразу ж, скажімо так, почало "дуже негативно" позначатися як на рівні "поточного забезпечення" підрозділів супротивника, так і на самому процесі накопичення запасів предметів матеріально-технічного забезпечення, необхідних для продовження наступу.

8. Так, супротивник може дещо "нівелювати" цей негативний ефект. Наприклад, організувавши перевалку просто з ешелонів на вантажівки й ними одразу доставляючи предмети паливно-мастильних матеріалів безпосередньо в підрозділи. Але, як завжди, є нюанси.

Чотири вбивчих "але" для окупантів

• По-перше, це все одно об'єктивно збільшує те саме "плече підвезення" з усіма наслідками, що витікають.
• По-друге, де, сц*ко, набрати стільки автотранспорту, коли його, бл*, і так не вистачає, щоб тягати міномети, гармати та інші "корисні штуки" безпосередньо у військах? Самоскидами, зерновозами чи бусиками возити все це? Це з танками та іншими ББМ проблем немає, а в росії традиційно з автотранспортом були проблеми. Тим більше зараз, коли автопром практично став.
• По-третє, зберігати, наприклад, снаряди чи паливо безпосередньо в ешелонах на найближчих станціях загрожує наслідками. Бо сьогодні прилетіло по складу на "Камаз-центрі", а завтра цілком може прилетіти і по самому ешелону на станції. У такому разі втрата дефіцитних снарядів, палива, запасних частин (потрібне підставити) буде ще відчутнішою й об'ємнішою.
• По-четверте, і хто сказав, що тилові колони з постачанням "вже в безпеці"? Адже вони в ході свого переміщення об'єктивно наближаються до лінії фронту, а, значить, потрапляють в зону дії куди більшої кількості засобів ураження противника, ніж у себе в глибокому тилу. При цьому виявити і вразити їх стає значно легше, ніж десь в оперативному тилу.

Щодо цього питання треба розуміти, що всі заходи, якими командування військ противника зможе "демпфувати" наслідки ударів по своїх тилових базах і складах, тут і зараз мають лише тимчасовий характер. Вибудувати ефективну і дієву систему матеріально-технічного забезпечення, здатну організувати справді якісну підготовку до чергового наступу, супротивник зможе лише за якийсь час.

Не пропустіть Війна закінчиться, поки доїдуть: яку "делегацію" Москва відправить на парад перемоги ЗСУ

Переломний момент

Резюмуємо. Той, хто спланував та організував ось цей наймасовіший удар по об'єктах російської системи матеріально-технічного забезпечення військ у їхніх тилах – дуже грамотний чувак. Однак і той, хто домігся своєчасного постачання "відповідного інструменту" для реалізації цього "бада-буму", гідний не меншої похвали.

Скажу більше, у стратегічному відношенні цю дію зараз ще мало хто здатен зрозуміти та оцінити, а вона, цілком можливо, стане визначальною для всього ходу цієї війни. Через такий чинник, як час, виграш якого для українського командування, очевидно, саме зараз – просто неоціненний.

Актуальне – ЗСУ відбили наступ окупантів на одному з напрямків: дивіться відео