За словами політичного експерта Миколи Давидюка, кредит довіри до очільника держави дещо продовжили. Якби не було COVID-19 і при такому падінні економіки, думки громадян були б радикальніші. Про політичні підсумки 2020 року – в матеріалі журналістів 24 каналу.
Читайте також Гончарука на Шмигаля: політолог порівняв 2 уряди і сказав, що змінилось
Втім фахівці вважають, що з коронакризою в Україні впоралися зовсім не як обіцяні майстри спорту. Вседержавний локдаун весною і карантин вихідного дня вдарили по рейтингах, протягом року з різних причин періодично мітингують невдоволені громадяни.
Такі проблеми – зокрема, через занедбану медичну галузь і відсутність чіткого плану дій уряду.
Щодо коронавірусу ми спочатку побачили дуже свідоме ставлення українців навесні, яке врятувало нас від колапсу медичної системи влітку і на початку осені. Але потім всі розслабилися. Тому на кінець року ми підходимо з незадовільною оцінкою реагування держави на загрози,
– пояснив політичний експерт Олег Саакян.
Саме з причини зміни ситуації і загострення викликів уряд змінили повним складом – залишили лише одіозного очільника МВС Арсена Авакова.
Зеленському простіше робити заміни в уряді, щоб не замінили його, – Давидюк
Навіть наприкінці року виникла чергова ротація в Кабміні. Парламент останнього пленарного тижня призначив 3 міністрів. Четверту кандидатуру уряд призначив виконувачем обов'язків самостійно.
На думку політолога Володимира Фесенка це є своєрідною показовою люстрацією. Адже критикували Степанова, міністра фінансів, економіки, віцепрем'єра з питань стратегічної промисловості. Втім жодного з цих людей немає серед тих, кого відставляють або змінюють.
Тенденція 2020 – кадровий голод
Кадровий голод, криза кадрів – ще одна тенденція 2020. Тактика "нових облич" замінилась на баланс з досвідченими. І підбір кадрів є вкрай суперечливим.
"Еклектичність команди президента, те, що набирають людей з різних таборів, адже там є вихідці і з команди Порошенка, і з влади Януковича – от це є наслідком. Не завжди вони звертають увагу на токсичність того чи іншого персонажа", – зауважив Володимир Фесенко.
Неспокійно з тієї ж причини й у самому Офісі Президента. Скандали мало не щомісяця. То брат Андрія Єрмака буцімто посадами підторговував, то генпрокурорка Ірина Венедіктова, так би мовити, своїм блокує підозри.
Цікаво Єрмак, Венедіктова, Шмигаль: найважливіше про тих, хто впливав на життя українців у 2020
З останнього – справа Олега Татарова, якого усіма пов'язаними з президентом Офісами ховають від антикорупційників.
Справа Татарова: головне
Заступника голови Офісу Президента Олега Татарова звинувачують у причетності до справи розкрадання квартир Нацгвардії. Мовиться про збитки на суму 81 мільйон гривень.
Фігурантом справи є також експрезидент "Укрбуду" Максим Микитась. Саме він заявив, що Татаров домовлявся про те, аби написали позитивну експертизу на користь компанії-забудовника. Також Татаров нібито міг бути посередником у передачі хабаря.
Не зовсім керована монобільшість та криза навколо КСУ
Не зовсім керованою стала і парламентська монобільшість "Слуг народу". Зеленський неодноразово грозився навіть розігнати 9 скликання.
Вигідніше говорити, ніж це зробити. Адже зібрати знову монобільшість у парламенті команді Зеленського вже не вдасться,
– пояснив Олег Сааякян.
Найбільшим публічним непослухом стала відмова голосувати за законопроєкт Зеленського щодо розгону Конституційного Суду. Останній спричинив чималу кризу, скасувавши е-декларування і заблокувавши роботу антикорупційних органів.
Натомість парламент вирішив напрацьовувати власні менш радикальні рішення. Повноваження НАЗК повернули, а от покарання за брехню у деклараціях стало м'якшим.
Конституційна криза в Україні: головне / Інфографіка 24 каналу
З народною підтримкою нині не найкраща ситуація. Це показали місцеві вибори. Найбільша кількість мандатів у місцевих радах – лише відносна перемога. Адже, наприклад, у жодному з обласних центрів не буде очільника зі "Слуг народу".