Від Кравчука до Зеленського: чим запам'яталася промови всіх президентів незалежної України

Чим запам'яталися промови президентів України під час їхнього правління у День Незалежності України, про які проблеми говорили та що обіцяли – читайте в нашому матеріалі. 

Читайте також Що можна було купити за 100 гривень у 1996 році та на що їх вистачить зараз

Леонід Кравчук (1991 – 1994 роки)

16 липня 1990 року окрім "Декларації про державний суверенітет України", було ухвалено ще й постанову "Про День проголошення незалежності України" – 16 липня проголошувалося святковим і вихідним днем на території України.

Тож вперше День незалежності Україна відсвяткувала саме 16 липня 1991 року. Всеукраїнський референдум 1 грудня 1991 року пройшов в один день з першими виборами президента України, ним став Леонід Кравчук.

Перший президент України Леонід Кравчук  / Фото – офіційна сторінка Леоніда Кравчука

"Більше 70-ти років Україна знаходилася в складі тоталітарної імперії"

У 1992 році перший президент незалежної України у своїй першій промові назвав рік незалежності України роком "воскресіння народу, об’єднаного великою ідеєю свободи".

У своєму зверненні він пригадав історичні події. А саме битву під Берестечком, Переяслав і Гадяч, Полтавський бій, трагедію Батурина, знищення Запорізької Січі, Емський указ, валуєвський циркуляр про заборону української мови, бій під Крутами, муравйовські погроми, розстріляне відродження 20-х, Голодомори, операцію "Вісла", Чорнобиль.

Більше 70-ти років Україна знаходилася в складі тоталітарної імперії. Це був важкий і трагічний час для нашого народу. Однак, народ жив, працював, творив нове і зберігав свої корені, захищав себе. Маємо мільйони покалічених фізично і знівечених духовно людей,
– зазначив перший президент незалежної України.

За словами Кравчука, Україна "відстала від західних країн та змушена жебракувати кредити через багаторічне панування тоталітарної, командно-адміністративної системи, допущення перекосів в економічному розвитку, імперському диктату центру".

Він зазначив, для того, щоб подолати наслідки минулого, потрібен час і широкомасштабні, рішучі дії. Кравчук заявив, що після розвалу СРСР, Україна зіштовхнулася з “повним безвладдям та безладдям, з відсутністю правопорядку, розірваними економічними зв’язками й неякісними управлінсько-господарськими структурами.

До крайньої межі упала повага до закону. Звичайно, ми беремо частину вини вже і на себе. Бо саме послідовності та рішучості в здійсненні перетворень нам не вистачає,
– додав політик.

За його словами, ідея державності України повинна сьогодні згуртувати всіх: лівих і правих, центристів і націоналістів, прихильників ринку і бійців за соціальну рівність, пацифістів і зелених, православних і греко-католиків, усіх вірян, до якої релігії вони б не належали, акцентував політик.

Пріорітетні програми, реформи 

Серед пріоритетних програм розвитку державності Кравчук виділив творення нових політичних структур держави. Перший президент у зверненні розповів про те, що було зроблено за перший рік незалежності.

Зокрема, він пригадав прийнятий закон "Основи національної економічної політики". Крім того, він наголосив, що треба "прискорити роботу над ново українською Конституцією". Кравчук запропонував будувати ринкову економіку, впровадити самокерований механізм, створити банкову систему, ввести власну конвертовану валюту та провести грошову реформу.

Перший президент України Леонід Кравчук / Фото – офіційна сторінка Леоніда Кравчука

Система ринкових відносин та економічна криза

Він зазначив, що наступними кроками також мають стати приватизація та демонополізація. У промові він закликав людей "визнати нову систему господарювання" для створення системи ринкових відносин. Леонід Кравчук також зазначив, що "українці, маючи третину чорноземів світу, не можуть себе прогодувати". За його словами, якщо не буде вирішена економічна криза й не консолідуються усі незалежні сили, то “третій шанс побудувати незалежну українську державу стане нездійсненним".

Перший президент також пригадав, що Україна проголосила про намір будувати своє майбутнє на принципах демократії і поваги до загальновизнаних норм міжнародного права, на принципах позаблоковості, без'ядерного статусу, додержання прав і свобод людини.

​Цікаво "Дружба народів": як Росія 30 років намагалася знищити українську державність

Леонід Кравчук також говорив про відносини з Російською Федерацією та іншими країнами СНД, зазначивши, що "росіяни мають в Україні всі можливі політичні, економічні, культурні права та є повноправними її громадянами".

Кравчук був українським президентом 32 місяці. Найбільша в історії України шахтарський страйк 1993 року призвів до дострокових виборів президента, які відбулися влітку 1994 року. Для багатьох українців перший президент запам'ятався гіперінфляцією в 1992 і 1993 роках і економічною кризою перших років незалежності. 14 червня 1994 року він підписав Угоду про співробітництво і партнерство з ЄС, що заклала основу європейської інтеграції України.

Леонід Кучма (1994 – 2005 роки)

Єдиний президент в історії України, який керував державою два терміни. Двічі здобував перемогу на виборах у другому турі. Також запам'ятався прийняттям парламентом в 1996 році за його участю Конституції України.

При Кучмі відбулася приватизація найбільших промислових підприємств України та сформувався клас так званих олігархів, які монополізували значну частину економічних ресурсів країни. У грудні 1994 року Леонід Кучма підписав "Будапештський меморандум" про неядерний статус України та відмову від ядерної зброї в обмін на гарантії суверенітету з боку США, Великобританії й Росії.

Леонід Кучма керував Україною два терміни, 1999 рік / Фото – uadiaspora

Грошова система, армія та структури правопорядку

З нагоди 11-ї річниці незалежності України розпочав свою промову зі слів про аварії на шахтах, авіакатастрофу у Львові, що "забрали життя багатьох наших земляків". Він наголосив на тому, що за 11 років було сформовано державність, створено інститути влади та реорганізовано економіку. А також створено грошову систему, власну армію, структури правопорядку. За його словами, Україна "активно інтегрується до європейських та євроатлантичних структур". Водночас зазначив політик, розвиваються "добрі стосунки з сусідами, насамперед Росією".

Фото Як українці святкували Дні Незалежності в попередні роки

Другий президент акцентував на тому, що Україна третій рік поспіль демонструє високі темпи економічного зростання – одні з найвищих серед країн СНД. Проте невирішеними залишаються соціальні проблеми: боротьба з бідністю, доступна кожному медична допомога, пенсійна реформа, якісна освіта. Леонід Кучма пригадав також проблеми малого бізнесу, для “розвитку якого досі не створено належних умов”.

У своєму звернені він говорив і про перехід до іншої форми правління в Україні – парламентсько-президентської республіки. Однак, за його словами, “створити механізм узгодженої роботи Уряду і парламентської більшості не вдалося”. Також він наголосив на створенні коаліційного уряду та закликав Верховну Раду утворити парламентську більшість.

Другий президент України Леонід Кучма / Фото – "Європейська правда"

Кучма також наголосив на реформі виборчого законодавства, яка "має відповідати потребам парламентсько-президентської системи". Крім того, він зазначив, що "назріла потреба в адміністративно-територіальній реформі".

У 1997 році другий президент підписав Хартію про особливе партнерство між Україною та НАТО, у 2002-му - План дій Україна-НАТО, який визначав прагнення України до членства в альянсі. Крім того, у 1997 році Кучма уклав Угоду про розподіл Чорноморського флоту з Росією, за яким російські війська повинні були покинути Крим в 2017 році.

9 липня 1997 року Альянс і Україна підписали Хартію про Особливе партнерство на зустрічі НАТО на вищому рівні в Мадриді / Фото – NATO

У 2003 році Леонід Кучма назвав 12-річницю символічною, “оскільки країна зазнавала фатальних втрат саме після виснажливого дванадцятиріччя”.

Таким став трагічний 1930 рік, коли на дванадцятому році після Четвертого Універсалу, проголошення державної незалежності Української Народної Республіки – наша країна була на порозі найбільшого в історії людства штучного Голодомору,
– заявив Кучма.

Він пригадав свої передвиборчі обіцянки та апелював до українського народу, наголошуючи на необхідності досягнення двох цілей. Зокрема, розмежувати провладні сили та опозицію. А також зблизити параметри політичної системи України зі стандартами Європейського Союзу.

Така "європеїзація" політичної системи конче потрібна для того, щоб підтвердити на ділі та унаочнити нашу відданість курсу на інтеграцію до європейських структур. "Євроремонт" української політики, до якого я закликаю, означає утвердження України як рушія демократичних змін серед східнослов'янських країн та всіх інших країн, що належать до сфери СНД,
– заявив Кучма.

Тінізація, корупція та бідність

Другий президент зазначив, що тінізація, особливо у сфері економічних, фінансових, виробничих відносин, набрала масштабів національної епідемії. За його словами, щорічний відтік капіталу за кордон становить не менш як мільярд гривень. Крім того, Кучма акцентував на корупції в правоохоронних органах та низькій довірі суспільства до них.

І це прямий результат того, що до їх лав потрапило чимало тих, хто зухвало зневажає закон, службовий обов'язок та офіцерську честь. Загрузнувши в корупції, ці люди псують репутацію всієї правоохоронної системи та всієї держави. Злочинець у погонах – це явище набуло масштабів соціальної епідемії,
– додав політик.

За його словами, найгострішою проблемою в Україні залишається бідність значної кількості населення. Президент зазначив, що "суспільство розкололося на незаможну більшість і меншість, яка зуміла пристосуватися до нових умов". У промові він висловив занепокоєння у зв’язку з тим, що практично припинилося погашення заборгованості з заробітної плати.

На тлі значного підвищення загальноекономічних показників за останні роки не було досягнуто відчутних позитивних зрушень у подоланні бідності. У поєднанні з кричущим розмежуванням населення за рівнем доходів це створює потенційну загрозу соціально-політичній стабільності країни,
– зазначив Кучма.

Теракти, "День Державного Прапора" та євроінтеграція

Другий президент пригадав також терористичний акт у вересні 2001 року в Нью-Йорку та терористичний акт на Дубровці, який стався 23 жовтня 2002 року у Москві. Леонід Кучма заявив, що "світ зазнав тектонічних змін" й "біда тероризму поруч з нами". Крім того, політик приділив увагу відправленню миротворців до Іраку. Та наголосив, на “наполегливому діалозі з ЄС та реальному просуванню на шляху до НАТО”

У 2004 році Леонід Кучма у День Незалежності заявив, що підписав Указ "Про День Державного Прапора України". Він знову наголосив на євроінтеграції. Однак, додав, що приходиться чути спекуляції, що вона не гуртувальна, "що вона, як розкольницька ідея по-різному сприймається на різних полюсах України".

Однак пропонував би звернути увагу і брати за основу соціологічні виміри дещо іншого характеру. Абсолютну більшість прихильників євроатлантична ідея, незалежно від регіону, знаходить серед науковців і студентів, у середовищі гуманітарної інтелігенції, інженерно-технічних працівників і, особливо, серед молоді, а найменше - серед безробітних і пенсіонерів. Тобто це провідна ідея еліти та майбутнього нації,
– заявив президент.

Він зазначив, що основним пріоритетом зовнішньоекономічної діяльності має стати остаточне оформлення участі України у світовій економічній системі – завершення процесу вступу України до СОТ.

Віктор Ющенко (2005 – 2010 роки)

Віктор Ющенко став першим президентом України, який прийшов до влади в результаті масових протестів під час Помаранчевої революції – протесту проти масової фальсифікації на виборах 2004 року на користь його головного суперника Віктора Януковича. Під час його правління почала діяти нова версія Конституції України зі значно ослабленими повноваженнями президента і посиленою роллю парламенту. 

Третій президент незалежної України найбільше запам'ятався гуманітарною політикою: відродженням пам'яті про Голодомор на законодавчому рівні і будівництвом меморіального комплексу в Києві, відродженням "Арсеналу" як центру культурного життя столиці та козацької столиці в Батурині. 

Третій президент України Віктор Ющенко, 2004 рік / Фото – іноземні ЗМІ

У 2005 році у День Незалежності України Віктор Ющенко розпочав своє звернення зі слів "славний історичний київський Майдан". Він зазначив, що "українці самі можуть визначати свою долю, та можуть бути рівними серед рівних у колі інших народів". Він наголосив на тому, що "двома світовими війнами, Голодомором і Голокостом, нищенням духовних святинь чужі імперії хотіли перетворити Україну на свою покірну окраїну". Ющенко закликав ветеранів, солдат, які "під різними прапорами воювали за Україну подати один одному руку".

Вірю, що хтось із вас уже зробив це у травні, хтось зробив раніше, хтось це зробить сьогодні, хтось, можливо, це зробить завтра. Але ви не залишите давній розбрат своїм онукам. Ви краще за інших знаєте ціну визволення і ціну української єдності. Прагнення бачити свою країну вільною дало сили підняти Україну з руїн,
– сказав президент.

Він пригадав післявоєнну відбудову Хрещатика та Донбасу, старти дніпропетровських ракет і вихід у море миколаївських кораблів, рекордні таврійські врожаї. Ющенко наголошував на ідентичності українців, зазначаючи, що Україну “будує кожен, якою б мовою він не розмовляв, до якого б храму не ходив, яким би політичним поглядам не симпатизував”.

Соціальна справедливість, ліквідація ДАІ хабарництво та ЗНО

Також третій президент наголосив на демократичних цінностях та свободі слова. А саме на повазі до людської гідності, свободи та справедливості. Зокрема, він зазначив на тому, що Україна бачить своє майбутнє в об’єднаній Європі. У своєму зверненні тодішній лідер наголосив, що вірить в те, що "без України скоро не можна буде уявити кордонів Європи". У своїй промові він говорив і про соціальну справедливість. 

В соціальних програмах вперше знайшли свій рядок людина з інвалідністю, сирота, військовий, учитель, лікар. І з кожним роком вони зможуть впевненіше спиратися на плече держави. Український бізнес свідомо підтримав зміни в країні. Він вперше демонструє бажання вийти з "тіні", подолати тіньові бар’єри і чесно платити податки. Підприємці вимагають не привілеїв, а стабільних і чесних правил. Вперше держава пропонує підприємцям партнерство замість тиску,
– зазначив Ющенко.

Крім того, президент говорив про кадрові зміни, критерії оцінки посадовців та корупцію. За його словами, “у владі змінилося багато облич, але обличчя влади змінилося мало”. Він розповів, що з листів, звернень, опитувань відомо, де процвітає хабарництво. Під час своєї промови, Ющенко звернувся до Уряду, правоохоронних органів, щоб ті встановили жорсткий контроль на митниці, у сфері земельних відносин, при видачі дозволів і ліцензій.

Відео Помаранчева революція, замах на Ющенка і музичні заробітчани: знакові події 2004 року

Третій Президент незалежної України пообіцяв введення єдиного порядку тестування абітурієнтів у вищі навчальні заклади. У 2005 році Указом від 4 липня доручив Міністерству освіти та науки України впродовж 2005–2006 років здійснити перехід до проведення вступних випробовувань до закладів вищої освіти шляхом ЗНО. Того ж року він ліквідував ДАІ.

У своїй промові у День Незалежності України він зазначив, що таке рішення – "попередження для всіх: погони нікого не врятують від відповідальності. Порядок на дорогах буде забезпечено іншими формуваннями, які не принижуватимуть водіїв, а навпаки – допомагатимуть їм".

Говорячи про економіку в Україні, Ющенко акцентував на високих технологіях та інноваціях, які “здатні швидко створити високооплачувані робочі місця, забезпечити високі соціальні стандарти”. Крім того, він зазначив на розвитку суспільних духовних орієнтирів та відновленні єдиної Помісної Української Православної Церкви.

Розпуск Верховної Ради, План дій щодо членства в НАТО

У 2006 році третій президент наголосив, що "в Україні немає і не буде альтернативи українській мові як мові державній, так і у мові офіційного спілкування". Тодішній глава держави також заявив, що членство в ЄС та НАТО буде здійснено за волі народу.

Віктор Ющенко – перший президент України, який розпустив Верховну Раду, і у 2007 році відбулися дострокові вибори. Того ж року президент почав переговори про заміну Угоди про партнерство та співробітництво з ЄС на новий посилений формат співпраці – Угода про асоціацію з ЄС. Через відверто прозахідної політики виникали постійні конфлікти з Росією, серед наслідків яких було дві великі газові кризи, коли РФ на новорічні свята перекривала постачання газу.

Він домагався отримання Плану дій щодо членства в НАТО і був за крок від цього влітку 2008 року. Також того року Ющенко спробував отримати томос про автокефалію Української церкви, що, втім, не успіху не принесло. У 2008 році Ющенко почав діалог з ЄС про отримання Україною безвізового режиму. 

Він наголосив, що ми живемо у час великих змін і відновлюємося як єдина політична нація. За словами Ющенка, "цей процес, безумовно, незворотній. Він має охоплювати всіх – незалежно від поглядів, походження і віри. Його гарант – Українська держава. Його мета – успішна, стійка й модерна організація життя України у 21 столітті".

Третій президент України Віктор Ющенко / Фото – соцмережі

Національна пам'ять

У 2009 році до 18-річчя Незалежності України Ющенко апелював до національної ідеї, бо “вона є єдиним ключем до нормального життя всіх українських громадян і всієї Української держави”. 

Йдеться про появу у громадянина почуття "рідності" зі своєю державою, що відтак дасть відчуття господаря, а отже внутрішньої сили та незалежності для повноцінного захисту своїх політичних, економічних і соціальних прав,
– наголосив тодішній глава держави.

Ющенко звернувся до українців, наголошував на єдності, незалежно від мови та віросповідання. У своїй промові тодішній лідер назвав Україні посттоталітарною державою.

Це насамперед наклало колосальний відбиток на традиції та спосіб управління країною і функціонування її державного апарату. По суті, казарму, яку споруджували 70 років, нам за 18 років доводиться перебудовувати на нормальний будинок. Хоча всі елементи конструкції були призначені для казарми, та й архітектори звикли будувати тільки казарми,
– заявив президент.

"Сподівання на "міфічну сильну руку"

За його словами, українці "звикли до постійного опікунства, опіки з боку держави, яка по-мінімуму – на рівні, по суті, бідності видавала і до якого привчала всіх своїх "гвинтиків" радянська система незалежно від якості праці чи реальних здобутків цієї праці". Як наслідок цього, заявив президент, утворилося замкнене коло, бо люди не цінують результати своєї праці, чекають на загальну підтримку від держави та створюють “поживний ґрунт для політичного популізму”.

Звідси – популярність популістів у суспільстві та політиці. Звідси – сподівання на міфічну "сильну руку". Україна – постколоніальна країна. Один із головних результатів такого її стану – це домінування чужого своєму народу капіталу – непродуктивного, нетворчого, зв'язаного на колишню метрополію,
– зазначив Ющенко.

Третій президент незалежної України заявив, що “капітал, який залежний від колишньої імперії і їй прислуговується, зневажає власну країну і не підтримує ані її, ані її культуру”. У своїй промові він сказав, що Україна – постгеноцидна нація з розтерзаністю її інтелектуальної еліти та спотворенням світосприйняття та власної історії. Де також низька національна солідарність між різними верствами населення.

Віктор Ющенко наголосив, що виклики будуть діяти, як “невидима радіація Чорнобиля”. У своєму зверненні до українського народу він заявив, що “відкидає будь-які слова про слабкість України, чи тим паче про якийсь "її проєкт". За словами президента, це "зневажливі слова, в яких вправляються новітні малороси та відверті противники України".

Україна – член світової Організації Торгівлі

16 травня 2008 року Україна стала 152-м повноправним членом світової Організації Торгівлі, що спростило доступ українських товарів до світових ринків і дало можливість розпочати з Європейським Союзом переговори про укладення Угоди про асоціацію.

Ми здолали колосальну дистанцію у відносинах з Європейським Союзом. Вже найближчим часом очікуємо на справді історичну подію – укладання з ЄС угоди про асоціацію Україна = Європейський Союз. Цей результат був немислимий навіть ще чотири роки тому,
– заявив Ющенко.

Реформи, обіцянки та фінансова криза

Третій президент незалежної України також заявив про початок реформи освіти та Збройних Сил України. У 2008 році Україна переживала економічну кризу, яка стала наслідком світової фінансової кризи. Тоді Ющенко наголошував, що причинами для економічних негараздів стали помилки урядової політики, яка базувалася на популізмі, зокрема, роздачі грошей, що в кілька разів збільшило інфляцію, особливо у другій половині 2008 року.

У своїй промові у День Незалежності України він заявив, що питання кризи – найгостріше. Віктор Ющенко також звернувся до українського православного духовенства та закликав розпочати міжконфесійний діалог для утвердження в Україні Єдиної Помісної Православної Церкви.

Також тодішній глава держави говорив про важливість конституційної реформи. Зокрема, він заявив, що треба скасувати депутатську недоторканність, зменшити чисельність парламенту, збільшити повноваження регіонів, запровадити принцип "відкритих списків". У своїй промові він також пообіцяв зменшити оподаткування бізнесу, створити та ввести повноцінний ринок землі, зняти мораторій, провести реформу пенсійного забезпечення, охорони здоров’я, захисту матері та дитини.

Віктор Янукович (2010 – 2014 роки)

Єдиний президент України, який втік з країни і якого відсторонив від посади парламент. Йому не вистачило кілька днів до повних чотирьох років правління.

Віктор Янукович / Фото – "РБК"

Реформи

Прийшовши до влади, у 2010 році Віктор Янукович розпочав офіційне святкування Дня Незалежності в Києві молитвою за Україну в Києво-Печерській Лаврі, що належить Українській православній церкві Московського патріархату. Звертаючись до українців, він заявив, що "першим завданням на посту президента – припинити вакханалію у вищих ешелонах керівництва, налагодити тісну взаємодію з парламентською більшістю і на цій основі вибудувати вертикаль виконавчої влади".

Він також пообіцяв провести реформу системи державного управління. Однак, як повідомляло "BBC Україна" "монолітність" нової влади скоро почала набувати загрозливих рис. На них почали звертати увагу не лише опозиційні українські політики, які ще з перших місяців президентства Віктора Януковича звинувачували його в узурпації влади, а й експерти з-за кордону”.

У своїй промові президент-утікач наголошував, що розпочалася судова реформа європейського рівня. Однак, ЄС, зокрема, у резолюції Європарламенту від грудня 2012 року, висловила невдоволення станом демократії та правосуддя в Україні, а також недостатніми темпами проведення реформ. Саме тому проведення суддівської реформи стало однією з ключових вимог Революції гідності.

У своїй промові Янукович також наголосив на програмі економічних реформ, а також реформи податкової та адміністративної систем. Адміністративна реформа в Україні 2010-2011 років полягала у реорганізації центральних органів виконавчої влади України. Замість 112 центральних та урядових органів було утворено 72. Однак, як повідомляло видання "Радіо Свобода": "Очевидно, що адмінреформа, так само як і конституційна, а також судова, що їх команда Януковича вже нібито провела, в кінцевому підсумку спрямована на розширення повноважень президента. Адже згідно з концепцією “центральних органів виконавчої влади”, закладеній у Конституцію 1996 року, саме президент призначає керівників цих органів".

Відео Казуси Януковича під час інавгурації: як президент-втікач зганьбився у 2010 році

Обіцянки

Крім того, Янукович у промові в День Незалежності заявляв, що "Україна має на меті приєднатися до Європейського Союзу".

У цьому зв'язку хочу в черговий раз підкреслити, що євроінтеграція залишається пріоритетним напрямком нашої зовнішньої політики. Уперше за всі роки Незалежності ми наблизилися до набуття асоційованого членства в Європейському Союзі, і я переконаний, що саміт "Україна – ЄС", який відбудеться восени цього року, стане визначальним кроком вперед на цьому шляху.

На 14-му саміті "Україна – ЄС" в Брюсселі у 2010 році Європейський Союз надав Україні План дій щодо запровадження безвізового режиму для короткотермінових поїздок українських громадян до країн ЄС. Також було заявлено, що Україна може підписати угоду про асоціацію з ЄС вже наступного року.

Віктор Янукович / Фото – Hromadske

Крім того, Янукович пригадав і Москву, зазначивши, що "нормалізація наших відносин з Російською Федерацією не лише не стоїть на заваді процесові європейської інтеграції, а навпаки – сприяє йому. Об'єднаній Європі потрібна економічно сильна, демократична Україна, яка спільно з Росією сприяє зміцненню стабільності не лише в регіоні Центрально-Східної Європи, а й на усьому Євразійському просторі". Того ж року президент-утікач уклав з Росією "Харківські угоди" про пролонгацію перебування Чорноморського флоту РФ в Криму з 2017 по 2042 рік в обмін на знижку на газ.

Варто додати, що У 2010 році за правління Януковича Україна повернулась до президентсько-парламентської форми правління. Крім того, з ініціативи Віктора Януковича 15 липня за законодавством прибрали згадку про прагнення України інтегруватися в НАТО і додали норму про позаблоковий статус України.

До 20-річчя Незалежності України Віктор Янукович наголошував на розбудові економіки. Зокрема, на зведення аеропортів, доріг, мостів та стадіонів.

"Проти євроінтеграції за будь-яку ціну"

У 2012 році у своїй промові Віктор Янукович вкотре звинуватив у проблемах українців попередню владу та “деструктивну опозицію”, і пообіцяв продовжити реформи, подолати корупцію та створити більшу свободу для бізнесу. Власне, він повторив тези своєї програми на президентських виборах 2010 року. А крім того – виступив "проти євроінтеграції за будь-яку ціну".

Проте інтеграція за будь-яку ціну: шляхом втрати незалежності, економічних чи територіальних поступок, шляхом дозволу втручатися у внутрішні справи – такий шлях ми ніколи не сприймали та не сприймемо. Свобода і незалежність – це найголовніша умова успіху і процвітання України,
– заявив Янукович.

Водночас він закликав пам’ятати, наскільки важливими для України є відносини з країнами СНД, зокрема з Росією.

Нам необхідно всебічно розвивати співробітництво з нашими партнерами по СНД, адже саме там знаходиться найбільший ринок для українських товаровиробників. Тож ми не повинні залишати поза увагою інтеграційні процеси, що там відбуваються,
– сказав Янукович.

Виступ президента-втікача з палацу "Україна" транслювали на Софійську площу, де зібралися близько 4 тисяч прихильників Партії регіонів.

Саме у 2012 році, за часів президентства Віктора Януковича, вперше в історії двосторонніх стосунків не було проведено щорічного саміту "Україна – ЄС".

У 2013 році тодішній очільник закликав усіх громадян України "об'єднатися заради спільної мети – розбудови економічно потужної, демократичної незалежної України". Окремо у своєму зверненні з нагоди Дня Незалежності України Янукович згадав про відзначення 1025-річчя хрещення Київської Русі, заявивши, що прийняття християнства вивело Київську Русь "до сім'ї християнських європейських народів".

Драматичним геополітичним рішенням Віктора Януковича стала відмова підписати Угоду про асоціацію України з ЄС. Це рішення призвело до початку протестів в Києві, які згодом отримали назву Євромайдан, і в результаті яких він змушений був тікати з країни.

Віктор Янукович (ліворуч), Герман Ван Ромпей (центр), Жозе Мануель Баррозу (праворуч), Брюссель, 25 лютого 2013 року / Фото – AFP

У березні 2014 року Янукович написав листа з проханням до Володимира Путіна застосувати збройні сили Росії на території України для відновлення "миру, законності та правопорядку".

Петро Порошенко (2014 – 2019 роки)

24 серпня 2014 року Порошенко поклав квіти до пам'ятників князю Володимиру Великому, поетові Тарасу Шевченку, голові Центральної Ради УНР Михайлу Грушевському і до пам'ятного хреста Героїв Небесної Сотні. 

П'ятий президент України / Фото – "Рух чесно"

Нове українське військо, 23 лютого та подяка волонтерам

Під час свого звернення до українців п’ятий президент заявив, що “за останні шість місяців у важких виснажливих боях народилося нове українське військо. Воно сильне не лише зброєю та хистом, але й потужним патріотичним духом. Словосполучення "захисник Вітчизни" перестало бути абстрактним ритуальним висловом. Воно наповнилося конкретним змістом”. Він заявив про те, що Україна більше ніколи не святкуватиме 23 лютого.

У багатому на подвиги літописі українського воїнства безліч битв і дат, гідних стати Днем захисника Вітчизни. Я наголошую, Україна більше ніколи не відзначатиме це свято за військово-історичним календарем сусідньої країни. Ми будемо шанувати захисників своєї Батьківщини, а не чужої!
– наголосив гарант.

Окремо Порошенко подякував активістам волонтерського руху. За його словами, особливо важливою їхня допомога була у перші тижні агресії, коли ми отримали в спадок державу без армії, без міліції, без спецслужб, без зброї.

Наш ворог довго й наполегливо тренувався, щоб напасти на Україну. А от ми тоді не були готові до такого підступного віроломства. Двічі за сто років українська політична еліта в приступі пацифістських ілюзій недооцінила важливість зміцнення обороноздатності. У сімнадцятому-двадцятому роках минулого століття нехтування військовою загрозою обернулося агресією зі Сходу та втратою Україною незалежності,
– сказав він.

Підтримка світу, озброєння армії та Мінські угоди 

Він також заявив, що Україна "дуже цінує підтримку з боку тих, хто продемонстрував, що насправді є нашими друзями та партнерами – країн Європейського Союзу, Сполучених Штатів Америки, інших держав". Також тодішній гарант держави пообіцяв, що до кінця року буде виділено мільярди гривень на оновлення озброєння та військової техніки.

У 2015 році, відкриваючи парад, президент Петро Порошенко наголосив, що Україна багаторазово зміцнила свою обороноздатність, користуючись відносною стабілізацією лінії фронту в період після Мінських угод. За словами тодішнього президента, "саме завдяки військовим Україна нині може святкувати свою незалежність, однак війна ще не завершилася".

П'ятий президент України / Фото – з відкритих джерел

Порошенко зазначив, що “в Україні нема і не було жодних підстав для внутрішніх конфліктів”. За його словами, все змінилося тоді, коли Україну тиском та шантажем спробували змусити відмовитися від зробленого її народом стратегічного європейського вибору.

Вперше в історії сучасної України пролилася кров. Вперше в історії Європи громадяни віддали життя за європейські цінності. Нав’язана ззовні криза є штучною, рукотворною, збудованою в російських владних кабінетах і в російських військових штабах. І поза всяким сумнівом, вона б припинилася наступного дня після того, як російські війська залишили б територію України,
– додав Порошенко.

Втрати української армії

Він наголосив, що метою російської агресії є зруйнувати Україну, її економіку, позбавити шансів права стати повноправним членом демократичної європейської спільноти. А також розколоти ЄС та Трансатлантичне партнерство. 

Петро Порошенко озвучив втрати української армії та силовиків за півтора року російської агресії – близько 2100 осіб, і ще 7320 військовослужбовців отримали поранення. Однак він наголосив, що за цей період Україна змогла багаторазово підвищити свою обороноздатність. Цьогорічний парад пройшов без військової техніки. Крім того, президент акцентував на російському угрупованні біля українського кордону.

Росія не досягла мети. Україна й українці вистояли, витримали удар. Ми були, ми є і ми будемо. І хай ці мої слова згадають у далекому майбутті, коли святкуватимуть перші сто років Незалежності,
– пояснив Порошенко.

На його думку, якщо "за цих умов Росія захоче йти на подальшу ескалацію конфлікту, вона заплатить за це дуже високу ціну".

Реформи

Також Петро Порошенко заявляв про прискорення реформ, насамперед в правоохоронних органах. Зокрема, він підписав закон "Про Національну поліцію", яким скасував норми про міліцію. У своїй промові він наголосив про конкурсний набір детективів у Національне антикорупційне бюро, оновлення прокуратури, поправки до Конституції, які “мають змінити судову систему в Україні”, а також запропонував внести зміни в частині децентралізації – однієї з ключових тем його передвиборчої програми.

У промові до 25-річниці Незалежності України Петро Порошенко заявив, що за два роки війни з Росією через військкомати на фронт пройшли майже 300 тисяч осіб. Петро Порошенко додав, що "Збройні сили України важливіші, ніж Будапештський меморандум".

Виникає питання, а яка гарантія того, що всі наші оптимістичні плани – об'єднання України й захист територіальної цілісності, не залишаться на папері та не повиснуть у повітрі? Відповідь очевидна. Головний наш гарант – Збройні сили України. Це набагато серйозніше, ніж Будапештський меморандум,
– зазначив гарант держави.

Ратифікація Угоди про асоціацію з ЄС, гібридна агресія та модернізація армії

У 2017 році з нагоди 26-ї річниці Незалежності України Порошенко наголосив про успішно завершену боротьбу за ратифікацію Угоди про асоціацію з Європейським Союзом. За його словами, Україна у 2017 році “вийшла із глибокого шоку, болю і випробувань, які спричинила для української економіки російська гібридна агресія”. Зокрема, він заявив про відновлення зростання ВВП та можливості до поступового відновлення рівня життя українців.

Багато уваги Порошенко приділив українським військовим та російській агресії. По Хрещатику й Майдану Незалежності маршем пройшли близько 4,5 тисяч військовослужбовців – підрозділи різних видів та родів військ ЗСУ, Державної прикордонної служби, Національної гвардії, Нацполіції, зведена колона ветеранів АТО. Також у марші взяв участь 231 військовослужбовець з армій 10 країн-партнерів: Велика Британія, Грузія, Естонія, Канада, Латвія, Литва, Молдова, Польща, Румунія, США. Іноземні партнери з НАТО марширували в Києві на День Незалежності вперше.

Двісті тисяч пройшли через шість хвиль мобілізації. Вже близько ста тисяч – зараз добровольцями пішли служити за контрактом. 130 тисяч воїнів із бойовим досвідом зараховані до мобілізаційного резерву. І у разі загострення ситуації – готові швидко повернутися до строю,
– зазначив Порошенко.

Він додав, що "попереду ще багато роботи із її зміцнення та модернізації, набуття нею повної сумісності зі стандартами НАТО".

У 2018 році президент України Петро Порошенко виступив у центрі Києва на військовому параді з промовою до Дня Незалежності України, розпочавши її словами “Маршу нової армії”. Він зазначив, що українці пережили неймовірні випробування війною та економічною кризою, що її спричинила російська агресія. Він наголосив, що Україна обрала чіткі стратегічні орієнтири на ЄС та НАТО.  

Ми з вами створили сильну армію. І кропіткою роботою наших дипломатів забезпечили міжнародну політико-дипломатичну підтримку незалежності України,
– додав Порошенко.

Він наголосив на тому, що "Україна розриває всі пута, які пов’язують її з Російською імперією та Радянським Союзом". Зокрема, Порошенко акцентував, що з осені 2016 року Україна не купує газ в Росії. Також п’ятий президент додав, що ще одним стратегічним орієнтиром до незалежності України є питання Томосу про автокефалію для Православної Церкви України.

Додамо, що за його ініціативи Україна призупинила дію Угоди про дружбу і співробітництво з Росією. Він також ініціював закріплення в Конституції України курсу на вступ до НАТО і ЄС. А також отримав від Вселенського патріарха Томосу про автокефалію.

Цікаво Патрони та посіпаки: що буде з олігархами в Україні

Володимир Зеленський (2019 – дотепер)

24 серпня 2019 року Україна відзначила 28-у річницю Незалежності. Замість військового параду, на головній вулиці столиці відбулася офіційна "Хода гідності". А військові, які незгодні з таким рішенням, організували альтернативний захід – Марш захисників України. З нагоди 28-ї річниці Незалежності шостий президент України Володимир Зеленський виступив зі словом під час святкування Дня Незалежності в центрі столиці.

Шостий президент України Володимир Зеленський / Фото – офіційна сторінка Президента України

Він розпочав свою промову зі слів, що "кожен мій ранок починається з sms-повідомлення від Генерального штабу" та подякував захисникам, які боронять Україну на сході. Він наголосив, що “українці не повинні забувати, що незалежність не з’явилася за помахом чарівної палички”. Зокрема, він пригадав визначних українських історичних постатей, спортсменів, музикантів. Шостий президент незалежної України наголосив на незаконній анексії Криму та окупації Луганської та Донецької областей.

Війна на Донбасі та коронавірус

У 2020 році президент Володимир Зеленський 24 серпня під час церемонії на Софійській Площі у своїй промові говорив про війну на Донбасі, боротьбу з коронавірусом та майбутнє України. Він розпочав свою промову зі слів про те, що "на сході немає бойових втрат, українські міста та села не ховають своїх героїв, а мами не плачуть. Місцеві жителі на Донбасі чують не новину про перемир'я, а чують тишу".

Також гарант держави подякував лікарям, які "роблять все можливе для подолання коронавірусу в Україні".

Ми забезпечені всім необхідним, налагодили власне виробництво, відновлюємо лікарні та лабораторії. Головне, що в нас є, – це медики,
– заявив Зеленський.

Він зазначив, що "ми будуємо таку країну, яка буде першою в Європі за людським щастям, а не лише за територією, яка готова дати відсіч". Також він апелював до єдності всього народу, зазначаючи, що "люди з кожної області – це збірна України, де кожен регіон важливий, сильний, як невіддільна частина пазлу".

Шостий президент України Володимир Зеленський / Фото – офіційна сторінка Президента України

Зеленський додав, що "військова техніка має бути на сході, а не на параді". Додавши, що "великий парад усіх наших військ і техніки буде зроблений, коли в Україні буде мир".

Танки, бронетранспортери, літаки – це не атракціон для киян і гостей столиці в країні, яка захищає свій суверенітет. Техніка має бути не в мирному Києві, а на передовій, там, де вона зараз потрібна,
– заявив Зеленський.

Нагадаємо, Володимир Зеленський здійснить офіційний візит до США вже після святкування Дня Незалежності та саміту Кримської платформи – 30 серпня. Від цієї зустрічі залежить баланс сил.