Два роки тому американського студента Отто Вормбієра ув'язнили в Північній Кореї. Мовляв, він вкрав плакат з політичним змістом, коли подорожував країною. Він 15 місяців просидів за ґратами у найзакритішій країні світу.
Читайте також: Жорсткий ультиматум від Денісової щодо обміну полоненими: деталі
Понад рік Держдепартамент США вів переговори. І хлопця таки вдалося визволити, але у стані коми. До тями корейського бранця не вдалося повернути – за декілька днів він помер. Чим катували чи що кололи хлопцеві, не вдалося дізнатися. Адже батьки Отто відмовилися проводити розтин.
Отто Вормбієр
Відомі світу більш успішні випадки повернення політичних в'язнів. Проте більшість з них просувалися повільними кроками і тривали роками. Африканського правозахисника Нельсона Мандела випустили на волю лише через 25 років. Тоді втрутилася міжнародна спільнота. Саме її тиск є одним з найефективніших механізмів визволення невинно засуджених.
Нельсон Мандела
Часто бранців відпускали після того, як градус напруги між ворожими країнами спадав. Або відбувались непублічні таємничі переговори із залученням сильного міжнародного посередника. Тоді шляхом торгів можна повернути на Батьківщину політичного бранця.
Усі ці механізми краще для України застосовувати в комплексі. Але головне не дозволити міжнародним партнерам поступитися українськими позиціями. Не варто надавати надмірного значення міжнародним документам. До прикладу, резолюція ПАРЄ, яку нещодавно ухвалили, аж ніяк не налякає Росію. Однак це вкотре нагадає світові про незаконне утримання українців.
Зараз світ покладає свої надії на 16 липня, адже саме тоді зустрічаються Трамп і Путін. У МЗС вже припускають, що державні керманичі згадають у розмові й українських політичних в'язнів. Проте навіть, якщо 70 бранців опиняться на волі, Путіну нічого не заважає наступного дня ув'язнити стільки ж українців.