"Вісь зла" існує: хто до неї входить та як вона працює

Інтереси працюють краще за папірці

Так, на відміну від умовного Троїстого союзу – це не якесь формальне об'єднання, засноване на договорах та урочистих підписаннях чогось, це реальність. Реальність, заснована на найголовнішому – на вигоді учасників.

Читайте також Комфортні десятиліття закінчилися: попереду – глобальна криза

При цьому, сторонам можна навіть не афішувати чітко свою позицію. Головне – обмін ресурсами та усім необхідним. Зараз, приміром, Іран веде руками своїх "проксі" війну проти Ізраїлю. Китай та Росія обмежилися лише формальними заявами із закликами про "мир", а Китай ще згадав про "Палестинську державу", яку необхідно створити.

Але важливим є не це. Важливим є те, що у кожної зі сторін є те, що потрібне іншим:

• у Росії майже безмежні природні ресурси, які можна постачати, досвід реальної сучасної війни;
• у Ірану – багато "проксі", багато різної зброї, зокрема відверто терористичної, а також досвід тероризму;
• у Китаю – надпотужна економіка, яка містить значний військовий потенціал, і готова споживати ресурси Росії.

Кожна з цих держав має власні "сфери", і готова визнати їх за іншими учасниками. І найголовніше – вони бачать ворога у Заході, і готові до цієї ворожнечі. Цього цілком достатньо для союзу. Адже інтереси працюють значно краще за папірці.

Ми бачимо результати цієї співпраці. Російські ресурси їдуть до Китаю, а звідти назад їдуть чіпи та необхідна електроніка. Іранські "Шахеди" масово використовуються російськими військами, які, своєю чергою, дають "відгуки" на продукцію, дозволяючи її удосконалювати. Іранські "проксі" на війні проти Ізраїлю застосовують російський досвід ведення сучасної війни.

Цікаво Хто виграв у першому раунді війни між Ізраїлем та ХАМАС

Переваги автократій у сучасному світі – вони не потребують довгих процедур обговорення та років на розробку рішень. Пара диктаторів зустрілася, поговорила, і все – домовленість готова і починає працювати. Інший світ продовжує жити минулим, розглядаючи кожну ситуацію як окрему, автономну.

Захід тримається за світ, якого вже нема

Поки "зло" єднається і працює заради спільних інтересів, протилежна сторона прагне укласти з окремими частинами "зла" сепаратні "пакти про ненапад". Ідея, звісно, цікава, але вона не працює. "Вісь зла" буде працювати все більш синхронно, незалежно від того, хоче це хтось признавати на Заході, або не хоче.

Показово, що Росія останнім часом повністю змирилася з роллю "молодшого партнера". Її фактично витискають з Південного Кавказу, і вона, схоже, з цим цілком погоджується. Після того, як Азербайджан відновив територіальну цілісність, чіплятися їй там уже особливо немає за що. Ні, Москва розуміє, що не може подужати старих амбіцій, тому змушена визнавати роль молодшого партнера, бо сама по собі наявність ресурсів не є підставою для серйозної ролі. Але, на щастя для Росії, у сучасному світі багато авторитарних, імперіалістичних та агресивних режимів, з якими їй нескладно порозумітися.

До теми Погрози Путіна ядерною зброєю говорять про одну важливу річ

У Кремлі явно вже ні на що особливе не претендують. Нехай лише режим підтримують, забезпечать його збереження, і допоможуть із зоною впливу. За це партнери будуть одержувати ресурс і багато інших цінних опцій, зокрема і тестування зброї.

Чи визнає це Захід? Побачимо. Там, схоже, схильні триматися за світ, якого вже немає, і якого вже не буде, де начебто можна домовитися окремо з усіма авторитарними режимами й одержати "стабільність". Але цього вже не буде.