Український бізнес зазнав багато змін за період повномасштабного вторгнення Росії в Україну, однак все ж продовжує працювати та сплачувати податки, тим самим, забезпечуючи економічний тил нашої держави. Проте, як зазначає правознавиця, майже за 2 роки повномасштабної війни в Україні досі не врегульоване питання щодо бізнес-відряджень за кордон для чоловіків, які є ключовими співробітниками на окремих підприємствах і організаціях.

Дивіться також Новий законопроєкт про мобілізацію: що буде з бронюванням

Виїзд чоловіків за кордон у відрядження

За словами адвоката Алли Цимановської, відрядження – це важлива складова успішного бізнесу. Вона зазначила, що вони дають змогу перейняти іноземний досвід, побудувати міжнародні партнерства та розширити мережі контактів для встановлення довгострокових партнерських відносин.

Так, правознавиця дала пояснення, як виїхати за кордон у бізнес-відрядження під час воєнного стану.

Бронювання співробітників

За словами Алли Цимановської, одним із способів перетинання кордону для осіб чоловічої статі є бронювання працівників на підприємстві, в якому вони працюють. Вона зазначила, що це питання регулюється Постановою Кабінету Міністрів України № 76 від 27 січня 2023 року "Порядок бронювання військовозобов’язаних за списком військовозобов’язаних під час дії воєнного стану".

Так, Порядок визначає механізм бронювання під час дії воєнного стану військовозобов'язаних, які працюють:

  • в органах державної влади, інших державних органах, органах місцевого самоврядування, у разі, коли це необхідно для забезпечення функціонування зазначених органів;
  • на підприємствах, в установах і організаціях, яким встановлено мобілізаційні завдання (замовлення), у разі, коли це необхідно для виконання встановлених мобілізаційних завдань (замовлень);
  • на підприємствах, в установах і організаціях, які здійснюють виробництво товарів, виконання робіт і надання послуг, необхідних для забезпечення потреб Збройних Сил, інших військових формувань;
  • на підприємствах, в установах і організаціях, які є критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період.

Юрист розповіла, що бронювання військовозобов'язаних здійснюється згідно з рішенням Мінекономіки за списками військовозобов'язаних, які пропонуються до бронювання на період мобілізації та на воєнний час. Списки повинні бути погодженими Генеральним штабом Збройних Сил. Заброньованим військовозобов’язаним надається відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації строком не більше шести місяців.

Адвокат розповіла, що у травні 2023 року Федерація роботодавців України звернулась до Державної прикордонної служби України (ДПСУ) за офіційним роз'ясненням щодо підстав перетину кордону чоловіків з метою бізнес-відрядження. Відповідно до отриманої відповіді ДПСУ, відрядження через державний кордон громадян України в умовах дії на території нашої держави правового режиму воєнного стану можливе лише для тих чоловіків, що належним чином заброньовані. Такі працівники мають право на виїзд з України за наявності:

  • чинного закордонного паспорта,
  • документів, що підтверджують службове відрядження,
  • витягу з наказу Мінекономіки про бронювання військовозобов’язаного.

Виключення з військового обліку

Юрист зазначила, що виключення з військового обліку означає, що чоловік перестає бути військовозобов'язаним чи резервістом. Це зняття з військового обліку чоловіка на підставі рішення ВЛК про непридатність особи до військової служби.

Тобто, коли особа самостійно оформила медичні документи, пройшла ВЛК й отримала підтверджувальні документи для виключення з обліку на підставі хвороби або інвалідності. Так, в цьому разі, у чоловіків призовного віку є всі законні підстави для перетину кордону в особистих або робочих цілях.

Як зазначила правознавець, для такої поїздки не потрібно спеціально оформлювати ані накази про відрядження, ані отримувати витяги з Мінекономіки про бронювання. Але це стосується тільки тих осіб, які дійсно мають медичні показники, на підставі яких лікарі відповідної комісії прийняли рішення про повну непридатність особи до військової служби, а ТЦК та СП зняв такого чоловіка з військового обліку.

Постійне проживання, робота або договірні зобов'язання за кордоном

Юрист розповіла, що громадяни України чоловічої статі віком від 18 до 60 років, які постійно проживають за кордоном, можуть виїжджати за наявності відповідних відміток в паспортному документі, згідно зі статтею 4 ЗУ "Про порядок виїзду з України та в'їзду громадян України", а саме:

  • для осіб які виїжджають вперше – штамп про оформлення виїзду за кордон на постійне місце проживання;
  • для осіб, які постійно проживають за кордоном – штамп про оформлення виїзду за кордон на постійне місце проживання та відмітка (штамп) про взяття на постійний консульський облік у закордонній дипломатичній установі України або перебування такого громадянина на постійному консульському обліку підтверджується довідкою про перебування на консульському обліку, яка формується з використанням засобів відомчої інформаційної системи Міністерства закордонних справу України.

Отже, як зазначила правознавець, під час перетинання державного кордону України такі чоловіки повинні надати відповідний паспортний документ з відмітками Державної міграційної служби України "Оформлено виїзд на постійне проживання" та дипломатичної установи України "Прийнятий на консульський облік".

При цьому, як повідомила юрист, дозвіл від Державної міграційної служби України має бути погоджений із ТЦК та СП.

Адвокат зауважила, що відповідно до роз'яснення ДПСУ від 23.05.2022 року, якщо людина фактично проживала за кордоном, але не оформила своє вибуття за офіційною процедурою та не знялася з обліку у військкоматі, вона не може виїхати з України. В будь-якому випадку, рішення про надання дозволу чи заборону громадянину про перетин кордону України буде прийматися безпосередньо в пункті пропуску з урахуванням вимог ЗУ "Про прикордонний контроль", ЗУ "Про порядок виїзду з України та в’їзду в Україну громадян України", "Правил перетинання державного кордону громадянами України", а також інших нормативно-правових актів, які регулюють кожний окремий випадок.

Окрім цього, як зазначила юрист, офіцер перевіряє документи, які надаються чоловіком, і з'ясовує, чи є підстава для перетину кордону.

Адвокат Алла Цимановська зазначила, що, на її погляд, сьогодні процедура перетину кордону чоловіками для бізнес-відряджень не є достатньо врегульованою. Вона зауважила, що на практиці виникає багато проблем і питань з боку працівників пропускних пунктів. Деякі чоловіки, як розповіла юрист, знаючи про непрозору систему та отримавши заборону в перетині кордону на одному пункті пропуску, їдуть до іншого, намагаючись виїхати з країни з тим пакетом документів, який є на руках.

Багато асоціацій, федерацій та представників різних напрямків бізнесу неодноразово звертались до уряду з проханням розробити єдину і прозору систему, де швидко та в онлайн-режимі було б можливо оформити дозвіл на виїзд для працівників підприємств, які не зупиняються в підтримці економіки України, не припиняють сплачувати податки, формувати робочі місця, а також продовжують жертвувати кошти на потреби ЗСУ. З огляду на це, уряд мав би прислухатись до бізнесу, оскільки без приватного сектора неможливо повною мірою здобути жадану перемогу,
– заявила юрист.

Що зупиняє законопроєкт про мобілізацію: коротко

  • Верховна Рада розгляне законопроєкт про мобілізацію не раніше другої половини березня. Нині комітет з нацбезпеки та оборони завершив перегляд основних 16 блоків щодо яких були подані поправки.
  • Уже з вівторка, 5 березня, комітет з нацбезпеки та оборони може почати розгляд саме по поправках. Натомість у зал він вийде на кінець березня, якщо ніякі графіки не зміняться.
  • Депутати внесли 4195 поправок у законопроєкт про мобілізацію. Там дуже багато поправок, які за формою різні, а по суті – однакові. Наприклад, багато правок щодо демобілізації. В останній версії була вказана демобілізація через 36 місяців, але за рішенням Ставки. Однак потім прийшли до того, що Ставка не має таких повноважень.
  • "Тому такі питання. Люди подають поправки для того, щоб, по-перше, закон був грамотний, по-друге, щоб він був справедливий, і, по-третє, щоб він не порушував Конституцію", – пояснив Роман Костенко.