Дві війни за 10 років чи все ж одна? Як правильно говорити про війну в Україні
Джерело:
Микола Бєлєсков"600 днів 10-літньої війни, яка йде століттями". Це формулювання доволі часто можна зустріти на просторах нашого інформаційного простору. Однак, як на мене, формулювання має вразливу сторону.
Пояснення на прикладі Нагірного Карабаху
Воно будується на тому, що акт агресії (та її продукт – окупація) і ведення бойових дій ототожнюються. А це велика помилка. Звичайно, відповідні речі тісно пов'язані, але все ж не тотожні.
Читайте також Намагалися закрити діри, а втратили рекордну кількість: якої техніки "позбулися" окупанти
Колись в Інституті міжнародних відносин нас вчили тому, що війною рахується збройний конфлікт, в ході якого протягом року загинуло не менше 1 тисячі комбатантів.
Бойові дії в межах війни мають початок і кінець, характеризуються відповідною інтенсивністю пропорційно залученим силам і засобам. При цьому не завжди закінчуються якимось остаточним політичним врегулюванням, створюючи тим самим основу для нового загострення.
Саме тому ми й кажемо, до прикладу, Перша карабаська і Друга карабаська війни. Попри те, що між цими двома війнами не було якогось сталого врегулювання, і навпаки, була зона латентної напруженості, де час від часу виникали сутички й відбувався обмін ударами.
Зауважте Як Захід може і повинен перемогти у четвертій світовій війні
Так само і в нашому випадку. Акт агресії Московії проти нас був у 2014 році. Сам акт і злочин агресії не пов'язані з масштабами ведення бойових дій, залученими силами й засобами. Водночас після активних бойових дій на Донбасі у 2014 – 2015 роках, що мали свою інтенсивність і географію, був період коли інтенсивність обміну ударами не дає можливість говорити про війну, попри те, що 7% наших територій і сотні тисяч наших громадян перебували в окупації й не було сталого політичного врегулювання.
Тому, можливо, з часом будуть говорити про війну 2014 – 2015 років і про війну, яка почалася 24 лютого 2022 року.