Судді, в яких залишились майно і родичі на окупованих територіях, і які продовжують їздити на ці території, – це загроза національній безпеці. Не примарна, а цілком реальна – останнє рішення КСУ найкраще підтвердження.
Рекомендуємо! Багато на кону: чому сьогодні необхідно заблокувати роботу КСУ
На окуповані території, як посвячену воду: що не так з українськими суддями
Таких суддів легко підвісити на гачок, і, даруйте, але не повірю, що будучи українським суддею можна просто собі кататись туди-сюди, не викликаючи уваги бойовиків до своєї скромної персони.
А потім тим самим суддям на розгляд потрапляють справи про українських військових чи справи бойовиків.
І якщо в справах щодо українських військовослужбовців такі судді проявляють принципову жорстокість, то за справи бойовиків або взагалі бояться братись, заявляючи самовідводи, або ведуть себе дуже м'яко.
Кілька тижнів тому з'ясувалось, що київська суддя Марина Заставенко, яка заборонила згадувати ім'я Медведчука книзі "Справа Василя Стуса", пов'язана з окупованими територіями, і теж туди їздить, і навіть СБУ просила її звільнити, бо є ризики.
Таких, як Заставенко і Тупицький, залежних від російських бойовиків, в нашій системі сотні. Коли Громадська рада доброчесності підняла це питання, нас звинуватили в дискримінації "жертв війни". Тоді Вища кваліфкомісія суддів з міркувань безпеки їх по-тихому переатестувала на закритих співбесідах. Питання незалежності не піднімали взагалі.
Зверніть увагу! Чи існує дієвий механізм перезапуску КСУ
Тож тепер ці судді, які отримали гарантії безпеки там і безкарності тут, руйнують державу, прикриваючись її іменем.
Зупинити це можуть Вища рада правосуддя і СБУ. Тільки ось схоже, що не хочуть.