Ракета за три мільйони проти дешевої іранської балістики, – авіаексперт оцінив роботу ППО США
- Американська система ППО ефективно перехоплює іранські ракети, але вартість перехоплень значно вища, ніж вартість самих ракет.
- Іранська та російська оборонно-промислові компанії співпрацюють, що призвело до створення спільних військових технологій.
Війна на Близькому Сході продемонструвала можливості американської зброї, зокрема систем ППО, яким доводиться відбивати атаки з боку Ірану. Хоча протиповітряна оборона США демонструє гарні результати, однак є нюанси.
Авіаексперт, офіцер Повітряних сил у резерві та директор з розвитку оборонного підприємства Анатолій Храпчинський пояснив 24 Каналу, як діє американська система протиповітряної оборони та з якими складнощами стикається у протистоянні з іранськими ракетами. Водночас американським військовим вдалося уразити об'єкти командування та управління КВІР в Ірані, а також засоби ППО, пускові майданчики для ракет і БпЛА та аеродроми.
Наскільки ефективно ППО США працює проти іранських ракет?
Храпчинський, оцінюючи роботу американських систем ППО у відбитті іранських атак зазначив, що їхня спроможність перехоплювати – 10 з 10. Проте якщо говорити про математику війни, тобто витрати на війну, під час якої буде використана велика кількість засобів повітряного нападу, то тут показник – 3 з 10.
Річ у тім, що США перехоплюють дешеві іранські балістичні ракети своєю дороговартісною зброєю.
Ракета за три мільйони проти дешевої іранської балістики. Відповідно ворог може випускати, наприклад, 100 одиниць цих ракет на місяць, а ти можеш лише 500 ракет-інтерцепторів на рік. Тож якщо технологічно Сполучені Штати виграють, то математично – програють,
– зауважив Анатолій Храпчинський.
Також Іран хизується тим, що має високотехнологічне озброєння, зокрема, найпотужнішу міжконтинентальну балістичну ракету Khorramshahr, яка має бойову частину у 1800 кілограмі.
Проте, на думку авіаексперта, високотехнологічна зброя не може мати бойову частину у 1800 кілограмів. Тому що саме така велика кількість вибухових елементів намагається компенсувати неточність цієї ракети.
Варто знати. Іран під час останніх атак використав понад 771 балістичну ракету й понад 906 безпілотників, зокрема, потужну міжконтинентальну балістичну ракету Khorramshahr, яка має бойову частину у 1800 кілограмів. Проте характеристики цієї ракети, зокрема дальність і маса бойової частини, взято з офіційних повідомлень Тегерана, тому вони можуть бути завищеними. При цьому, ракети із заявленими параметрами можуть уражати цілі на відстані близько 2000 кілометрів, а зі зменшеним навантаженням дальність цієї зброї може збільшитися до 3000 кілометрів.
"Тож про високоточність або високотехнологічність точно не йдеться. Пригадаймо, що більшість ядерної зброї насправді є невисокоточною. Завдяки кількості або можливості завдавати велике руйнування компенсується неточність цієї ракети", – пояснив він.
Тому Іран, як і Росія, використовує кількість замість якості як основний інструмент для терору.
Трансфер технологій між Росією, Іраном і Північною Кореєю триває, за його словами, вже близько чотирьох років. За цей час іранська балістика, як і північнокорейська, суттєво покращилися після активного застосування корейської та російської балістики під час повномасштабного вторгнення в Україні.
Проте, на думку офіцера Повітряних сил у резерві, неправильно вважати, що, наприклад, іранська балістика – це копія російського "Іскандера". Насправді це є спільний продукт, який виник під час активного застосування на лінії бойового зіткнення.
Подивіться на "Шахед", який атакував британську базу на Кіпрі. Це умовно іранський продукт, але всередині стояла російська антена,
– зауважив Храпчинський.
Це засвідчує глибоке об'єднання спроможностей Ірану та Росії. Тобто ірансько-російська ОПК, додав він, працює як єдиний організм.
Які спроможності щодо ракетних ударів має Іран?
Авіаційний експерт Костянтин Криволап зазначив, що навіть після потужних атак США та Ізраїлю, в Ірану залишилась можливість запускати ракети з мобільних платформ. Також свою зброю іранці зберігають у підземних містах. Крім того, Іран почав завдавати ударів по американських базах в регіоні, а їх – понад 25 і розташовані у Катарі, Бахрейні, Кувейті, Йорданії, ОАЕ, Саудівській Аравії.
Іран намагається дістати безпілотниками навіть до британської бази на Кіпрі, яка, імовірно, використовується як засіб зв'язку. 1 березня було завдано удару по стратегічній британській авіабазі "Акротірі" на Кіпрі. При цьому у фрагментах іранського дрона, імовірно, було знайдено російську антену супутникової навігації типу CRPA "Комета/Комета-М".
Водночас іранські ракети гіпотетично можуть долетіти до частини європейських країн. Генерал-лейтенант у відставці Ігор Романенко зауважив, що в Ірану існує технічна можливість завдати удару по країнах Європи, зокрема, по військових базах союзників. Проте наразі, на його думку, Тегеран зосереджений на цілях, що розташовані в його регіоні.