Побачив, навівся, вистрілив: неймовірна історія моряка, який збив російську ракету

Михайло – військовий моряк. 3 липня – до дня Військово-Морських Сил – він отримав з рук Президента орден "За мужність" ІІІ ступеня. За цим офіційним формулюванням стоїть історія про порятунок життів від загрози, яка зараз постійно нависає над українцями – ракетного удару росіян.

Важливо Нещадність до ворога та історія: маловідомі факти про Військово-Морські Сили України

Михайло знищив ракету, яку ворог випустив з підводного човна. Коли на початку літа пізно ввечері пролунав сигнал ракетної небезпеки, екіпаж корабля зайняв свої позиції. І буквально через декілька хвилин Михайло помітив сяйво.

Це було вночі. Було дуже погано видно. Ракету і вдень дуже погано видно, вона швидка і малопомітна. Але тут пощастило, що вона трохи відблискувала – позаду ракет є вогонь, і він трохи світився. От його я і помітив. Через те, що вона довго світила і летіла у бік міста, я зрозумів – це ракета, тому що була тривога. Навівся, воно зафіксувало ціль. Швидко вистрілив – влучило і знищило ракету,
– пригадав Михайло.

Каже, все відбулось дуже швидко – весь процес зайняв не більше як 5 секунд.

Моряк також став одним з облич соціальної кампанії до Дня ВМС / Фото з архіву Михайла

Знищив російську ракету – як моряка готували давати опір окупанту

Таку реакцію захисник напрацьовував на тренажері у навчальному центрі.

Фактично стрільби були перший раз. Перший і вдалий. Але до цього відпрацьовували на тренажері. Я спочатку місяць такої підготовки у навчальному центрі на КМБ проходив. Буквально за місяць до повномасштабної війни нас відправили на відновлення кваліфікації,
– розповів він.

Наскільки важливим був його вдалий перший постріл, каже, ще сам до кінця не усвідомлює.

"Спочатку я був ошелешений. Потім трохи заспокоївся. Потім вже почав усвідомлювати, що ракета могла попасти в якесь поле, де нічого не буде, а могла – у житловий будинок, де багато людей. Від думки, що, скоріш за все, зміг комусь врятувати життя, прийшло таке відчуття, ніби заспокоєння якесь. Потім вже, звісно, було веселіше, що я вперше стріляю, і вперше так влучно. Це теж настрою мені додало – не дарма навчався", – додав Михайло.

Той факт, що він вже нагороджений орденом "За мужність", чоловік теж ще не до кінця усвідомив. Жартує, що ще не зрозумів, чи подобається бути орденоносцем. Втім, теж жартома додає, що можливість зробити селфі із президентом – це також приємно.

Після нагородження моряк зробив селфі із Верховним головнокомандувачем / Фото з архіву Михайла

Про початок повномасштабної агресії Росії

Початок повномасштабної війни Михайло зустрів на вахті у корабельному наряді. Зауважив, коли у ніч з 23-го на 24-е лютого дали бойову тривогу, спочатку ніхто не зрозумів, що відбувається.

Ми зайняли бойові позиції і чекали незрозуміло чого. Потім почали розуміти, що відбувається. О 4-й ранку я вже спостерігав, як ППО почало злітати перший раз. Почув вибух. Не міг зрозуміти, що трапилось. Потім побачив, як ППО збила ракету, і вже зрозумів, що все серйозно. Вже коли звільнився, з новин дізнався, що росіяни напали на Україну з усіх сторін,
– розповів він.

Коли всі очікували висадки російського десанту в Одесі, каже, було трохи лячно. За словами військовослужбовця, "багато ходили в море, ще холодно тоді було. Не спав, не їв, було дуже тяжко. Потім потроху напруга спала. Для нас почались будні".

Будні українських захисників можуть виглядати по-різному / Фото з архіву Михайла

Але найбільше хвилювався не за себе, а за рідних. Родина моряка живе недалеко від Херсона – з нею не було зв'язку, адже село опинилось в окупації.

"Не було зв'язку з ними, світла не було, води не було. Вони там ходили – бродили місяць. Зараз вже все добре", – розповів моряк.

Окупація Миколаївщини – розповідь про рідне село моряка

Михайло зазначив, що у його селі росіяни вбили кількох людей. Та і загалом, за його словами, село від окупантів постраждало.

Додав, що у деяких сусідніх селах ситуація була важчою – там процвітали мародерство та знущання з місцевих жителів. Чимало з того, що коїли окупанти на українських землях, його здивувало. Від випадку, коли російський солдат віддав селянам зброю та просив його сховати, до всіх проявів жорстокості росіян.

У тій же Бучі звірства коїли люди, на мою думку, які все життя були вигнанцями, їх чмирили. А тут їм дали зброю, дали владу, і вони тепер відіграються на мирному населенні, яке проти них нічого зробити не може. Важко адекватно сприймати те, що вони тут коять,
– наголосив захисник.

При цьому він вважає, що кожен скоєний окупантами злочин – особиста вина кожного з російських військових.

"Це все їхня особиста вина. Вони стріляють по мирному населенню, по будинках, по заводах, навіть по церквах. По військових вони часто не те щоб не попадають, а навіть не стріляють. Навіть фашисти так не робили. Вони ще гірші. Вони вбивають, грабують та ґвалтують. Навіть, якщо вони переживуть цю війну, приїдуть додому, не знаю, чи зможуть вони жити спокійно після цього всього", – наголосив Михайло.

Про перемогу України

Моряк підкреслив, що військовослужбовці ВМС України продовжують наполегливо працювати на те, щоб захищати та зберігати людські життя. Зазначив, що зараз вже не уявляє собі якогось іншого майбутнього, окрім військової служби.

"Якщо до війни у військовій професії не було нічого особливого, то зараз все змінилось. Ми, особливо ті, хто був на передку, показали силу волі, свій характер, жагу до перемоги, щоб захистити свою незалежність. Це дало багато людям – тепер люди повірили в ЗСУ, всі Збройні Сили України, і пишаються нами", – додав він.

І це, за словами Михайла, одна з причин, чому він вірить у перемогу України у цій війні.

За цю війну весь народ України так об'єднався, ми зараз – одне ціле, і я не знаю, як таку країну можна перемогти. Вони всі тепер тікають, бояться нас всі, тому що ми єдиний народ,
– сказав Михайло.

Крім того, за його словами, військова професія приваблює його ще й тому, що ВМС – це безумовно круто. "Кожен має своє значення, кожен з нас – незамінний. Всі виконують свою роботу бездоганно, тому що вони мають це робити. Якщо на суші може хтось когось замінити, то у морі, якщо хтось не буде виконувати свою задачу, буде дуже погано. Особливо, якщо буде боротьба на виживання чи бойові дії. Ми всі тут професійно навчені справлятись із поставленими задачами. Тому мені подобається ВМС – тут є професіоналізм. Крім того, ми всі – сім'я, всі один за одного, тут тебе завжди підтримають. Ну і взагалі, море – воно красиве", – пояснив моряк.

Михайло впевнений, що море – це красиво. Особливо, якщо служиш у ВМС / Фото з архіву Михайла

Також цікаво – У міноборони рф оголосили "паузу" у війні: дивіться відео