Вони першими офіційно проголосили "Слава Україні!". Вони першими відчули, що означає "братня любов" російського агресора. Вони мужньо боронять незалежність Української держави, зберігаючи за нами право на море. Вони – військовослужбовці Військово-Морських сил України.

Важливо Перший етап деблокування українських портів, – Братчук про звільнення Зміїного

За сприяння ВМС 24 канал зібрав цікаві і маловідомі факти про флот України, які самі Військово-Морські Сили хотіли би розповісти про себе.

У січні 1992 року Україна розпочала формування власних Збройних Сил та створення Військово-Морських Сил / Фото 24 канал

2022 року Україна відзначає 30 років сучасної історії Військово-Морських Сил. 5 квітня 1992 року Президент України Леонід Кравчук видав Указ "Про невідкладні заходи щодо будівництва Збройних Сил України". Другий пункт цього документу визначив "Сформувати Військово-Морські Сили України на базі сил Чорноморського флоту, дислокованих на території України".

Також зверніть увагу В Україні сьогодні відзначають День ВМС: історія свята і привітання військових

Військово-Морські Сили Збройних Сил України мають у своєму складі компоненти для ведення бойових дій у трьох стихіях:

  • у морі працюють флотилія, дивізіони кораблів, катерів та суден;
  • у повітрі над морем застосовуються літаки, вертольоти і БПЛА Байрактар морської авіаційної бригади імені Героя України полковника Ігоря Бедзая;
  • на суходолі працюють бригади, полки, батальйони та дивізіони морської піхоти, берегових ракетних військ, ствольної та реактивної артилерії, військові частини всебічного забезпечення.

Цінності ВМС України визначені великим флотським екіпажем цінності. Це – Вірність, Мужність, Сила.

Військовослужбовці ВМС неодноразово відзначались у захисті України / Фото: 24 канал

Підготовкою особового складу усіх категорій Військово-Морських Сил ЗС України займаються спеціальні навчальні заклади. Школярі випускних класів навчаються у Військово-морському ліцеї імені віце-адмірала Володимира Безкоровайного. Кваліфікованих матросів готує Навчальний центр ВМС. Старшин навчають Центр підготовки старшинського складу ВМС і Відділення військової підготовки фахового коледжу морського флоту. Офіцерські погони здобувають курсанти Інституту ВМС Національного університету "Одеська морська академія".

Зараз у всіх навчальних закладах , які готують особовий склад для ВМС, триває вступна компанія / Фото 24 канал

2 квітня 2020 року під час випробувань ракетного комплексу "Нептун" крилатою ракетою з полігону "Алібей" на півдні Одеської області було вражено морську ціль на дистанції 75 кілометрів. У цей день фактично будо відроджено берегові ракетно-артилерійські війська як род сил Військово-Морських Сил Збройних Сил України. Саме вони у сучасній війні не допустили висадки російських десантів на Чорноморському узбережжі України, обстрілів приморських населених пунктів з корабельної артилерії та змусили чорноморський флот ворога відійти від українських берегів.

День ВМС – чому свято відзнається у першу неділю липня

Дата відзначення не пов’язана із конкретним історичним фактом, вона поєднує важливі події початку літа, які мали суттєве значення для розвитку України як морської держави і впливали на процес національного державотворення від подій княжої доби до сучасності. Основними з них є:

  • весна - літо 907 року - морський похід і перемога київського князя Олега під Константинополем;
  • весна - літо в 1616 року - морський похід і перемоги козацької флотилії гетьмана Петра Сагайдачного під Кафою, Синопом і Трапезундом;
  • у липні 1917 року - перший вихід бойового корабля у морський дозор під українським прапором здійснив ескадрений міноносець "Завидний";
  • 15 липня 1918 року було оголошено закон про уніформу для українського флоту;
  • 16-18 липня 1918 року затверджено Військово-морський прапор Українського державного флоту, який став основою сучасного Військово-Морського Прапора ЗС України;
  • у липні 1918 року в Одесі було створено бригаду тральщиків – перше постійно діюче з’єднання Військово-Морського Флоту Української держави;
  • весна – початок літа 1992 року – складання військової присяги на вірність Українському народові екіпажами кораблів, особовим складом берегових військових частин ЧФ, які у подальшому розбудовували ВМС ЗС України, підняття на сторожовому кораблі СКР-112 Українського прапора та перехід до Одеси;
  • 1 липня 1993 року – створення 1-го окремого батальйону морської піхоти, початок відродження сучасної морської піхоти України;
  • 20 червня 2006 року - затвердження сучасного Військово-Морського Прапору Збройних Сил України.

Історія стягу українського флоту

Це прямокутне полотнище білого кольору зі співвідношенням сторін 2:3. У центрі – прямий хрест синього кольору, а у верхньому лівому куті полотнища (крижі) – Державний Прапор України. З трьох сторін (окрім крижа) хрест має синю облямівку, розміщену на відстані в 1/4 ширини сторін хреста. Ширина сторін хреста становить 1/15 від довжини полотнища, а ширина облямівки – 1/4 ширини сторін хреста. Обидві сторони полотнища прапора дзеркально ідентичні.

27 лютого 1787 року кошовий отаман Війська Запорозького Сидір Білий як свідчення поваги до мужності козаків у боях отримав клейноди: великий білий прапор з прямим синім хрестом, корогви для куренів, булаву, бунчук та перначі. Цей прапор став і морським прапором козацької флотилії, а згодом був взятий за основу Морського прапора флоту УНР у 1918 році та сучасного Військово-Морського Прапору Збройних Сил України.

Сучасний вигляд морського прапора було затверджено 20 червня 2006 року / Фото: 24 канал

14 січня 1918 року Центральна Рада прийняла "Тимчасовий Закон про український державний флот", яким був затверджений перший офіційний український воєнно-морський прапор ХХ сторіччя.

18 липня 1918 року наказом по Генеральному Морському штабу виконуючий обов’язки Міністра морських справ М. Максимов оголосив про затвердження Військово-морського прапору України і наказав його піднімати на кораблях і суднах флоту. На початку жовтня того ж року вони були підняті на всіх кораблях і суднах флоту в Одесі.

З 1992 року історичний український військово-морський прапор піднімається на кораблях та у військових частинах відроджених Військово-Морських Сил Збройних Сил України.

Першопроходьці ЗСУ – з чим флот стикнувся вперше

Саме Військово-Морські сили стали тою структурою, яка вперше робила щось, тепер уже абсолютно звичне для українського війська.

Гасло "Слава Україні! – Героям слава!" уперше в сучасних Збройних Силах України офіційно пролунало 1 вересня 2009 року в Севастополі, як девіз створеного Військово-морського ліцею.

Першим підрозділом ЗСУ, який заступив на бойове чергування у складі бойової тактичної групи Європейського Союзу, став підрозділ 1 окремого батальйону морської піхоти ВМС ЗС України.

Після анексії Криму під українським прапором залишилися 10 кораблів та допоміжних суден, включно із флагманом "Гетьман "Сагайдачний" . Ще 35 кораблів Росія вимушена була повернути пізніше/ Фото: 24 канал

З 1 липня по 30 грудня 2011 року рота морської піхоти після проведення сертифікації іноземними військовими спеціалістами з 12 країн та відпрацюванням практичних дій під час навчання "Сі Бриз – 2011" вперше виконувала завдання бойового чергування у бойовій тактичній групі Європейського союзу "HelBRoC".

Від моменту розвалу Радянського союзу росіяни вперше застосували зброю саме проти українського корабля.

21 липня 1992 року сторожовий корабель СКР-112 підняв Державний прапор України і здійснив перехід з озера Донузлав (Крим) до Одеси. Тоді кораблем командував капітан-лейтенант Сергій Настенко. На борту судна також були начальник штабу 17 бригади кораблів охорони водного району, капітан 2 рангу Микола Жибарєв та офіцери бригади. Всі вони ще у січні 1992 року присягнув народу України.

На перехоплення і повернення корабля командуванням Чорноморського флоту, який фактично управлявся з Москви, були направлені бойові кораблі (СКР "Разительный", МДК-184, МПК-93, РК-260) і авіація (два Бе-12). Проти СКР-112 була застосована зброя, його намагались взяти на таран. Але зупинити український корабель не вдалося. Після восьми годинного переходу корабель увійшов до порту Одеса.

Українській морській піхоті більше ста років

23 травня 1918 року за наказом гетьмана Павла Скоропадського по Морському відомству було сформовано перші регулярні частини морської піхоти Української держави.

З 2018 року 23 травня відзначається День морської піхоти України, встановлений Указом Президента України.

Бригада морської піхоти імені контр-адмірала Михайла Білинського з побратимами сил оборони України героїчно захищала Маріуполь від переважаючих російських ворожих військ.

Зараз наша морська піхота, яка провела заходи підготовки, отримала бойовий досвід, воює на Донбасі, Миколаївщині, на Запоріжжі, готова захищати Одещину.

Люди, які змінили історію ВМС

З флотом і морськими походами пов’язана доля багатьох видатних історичних і військових діячів – Петра Конашевича Сагайдачного, Антона Головатого, Сидора Білого, Самійла Кішки, Богдана Глинського, Михайла Дорошенка та багатьох інших.

Український флот має багатовікові традиції героїв / Фото: 24 канал

Одна з бригад морської піхоти Військово-Морських Сил Збройних Сил України носить почесне найменування імені контр-адмірала Михайла Білинського.

Білинський був міністром українського уряду початку 20-го століття, який особисто формував військові частини морської піхоти і загинув в бою проти тогочасних російських окупантів у лавах морської піхоти.

Чимало назв у структурі ВМС вшановують пам'ять наших сучасників, героїзм яких допоміг зберегти та розвинути український флот.

Указом Президента України від 23 червня 2022 року середній десантний корабель "Юрій Олефіренко" був відзначений почесною відзнакою "За мужність та відвагу".

Цей корабель 2016 року отримав найменування на честь капітана 1 рангу Юрія Олефіренка, уродженця Кіровоградщини, командира 73 морського центру спеціального призначення, який героїчно загинув у бою з російсько-терористичними військами на Донеччині.

Що відомо про Юрія Олефіренка?

Капітан I рангу Збройних сил України. командир 73-го морського центру спеціального призначення Військово-морських сил ЗС України (2014—2015). Учасник війни СРСР в Афганістані, місії сил НАТО в Афганістані (2008—2009) та війни на Донбасі. Кавалер ордена Богдана Хмельницького.

Під час участі в антитерористичній операції його підрозділ виконував найскладніші завдання командування. Зокрема, командир разом з підлеглими виявив і надав вищому командуванню інформацію про мінометні позиції ворога, з яких у той час вівся інтенсивний вогонь по селу Павлопіль Новоазовського району на Донеччині. Завдяки його доповіді, українська артилерія завдала точного вогневого удару та знищила терористів.

Загинув 16 січня 2015 року під час мінометного обстрілу в районі сіл Гранітне та Миколаївка на Донеччині. Юрій кинувся на захист, прикривши собою трьох бійців; під час евакуації до медичного закладу серце зупинилося.

На бойовому рахунку корабля – охорона і оборона міста Очаків, зовнішнього рейду та Бугсько-Дніпровського лиманного каналу, відбиті авіаційні нальоти ворожої бомбардувальної авіації, успішні артилерійські удари по ворожим береговим позиціям, збиті ворожі крилаті ракети.

Також збережене ім'я полковника Ігоря Бедзая, завдяки якому під час російського вторгнення до Криму у 2014 році ВМС України вберігли морську авіацію.

3 березня 2014 року льотчики блокованої російськими агресорами морської авіаційної бригади ВМС ЗС України під командуванням полковника Ігоря Бедзая ризикуючи життям і долею родин – заручників окупантів здійснили переліт вертольотів і літаків , які знаходились на озброєнні бригади, із захопленого російськими військами аеродрому Новофедорівка до Миколаєва.

За цю операцію Бедзая нагородили Орденом Богдана Хмельницького III ступеня. Після перебазування завдяки його наполегливості та грамотним діям особовий склад бригади відновив інфраструктуру, авіаційну техніку та льотні навички особового складу.

Надалі бригада під його командуванням виконувала польоти з відкриття надводної обстановки у визначених районах над Чорним і Азовським морями, у тому числі й в районах незаконно захоплених РФ газових родовищ Чорноморського басейну, вздовж узбережжя Чорного та Азовського морів, в районах проведення Антитерористичної операції, операції Об’єднаних сил.

Ігор Бедзай загинув 7 травня 2022 року районі населеного пункту Вілково Ізмаїльського району Одеської області виконуючи бойове завдання у складі льотного екіпажу на вертольоті Мі-14, внаслідок атаки ворожого літака був збитий та отримав травми несумісні з життям від ракети російського винищувача. Загинув у небі яке любив і боронив.

Указом Президента за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане служіння Українському народу Бедзаю присвоєно звання Героя України з удостоєнням ордена "Золота Зірка" (посмертно).

Також зверніть увагу Не можемо втратити Дніпро, – командувач ВМС розповів про укріплення Півночі річковим дивізіоном

Морській авіаційній бригаді Військово-Морських Сил Збройних Сил України присвоєно почесне найменування "імені Героя України полковника Ігоря Бедзая".