Як "російська вакцина" забезпечила незламність України

"Щеплення" забезпечило протидію брехливій російській пропаганді й спровокувало антитіла у вигляді єдиного суспільства, що чітко розуміє, хто друг, а хто ворог, створення однієї з найпотужніших армій Європи та об'єднання всього цивілізованого світу навколо України у протистоянні російській агресії. Все вище перераховане сформувало стовпи, на яких сьогодні стоїть український успіх у дев'ятимісячній великій війні. І тому розв'язану агресію 24 лютого ми зустріли у бойовій готовності.

Може зацікавити Бахмут – це капкан для російських окупантів, з якого не вибратися

Україна вражає світ

Розпочався десятий місяць майже дев’ятирічної війни довжиною в століття, яку Росія розв’язала проти України. За цей час багато що змінилося як всередині України, так і в сприйнятті нашої держави та українців у світі.

Ще в лютому – березні поточного року мало хто з іноземців вірив у те, що нам вистачить сил, ресурсів, вишколу та волі, аби чинити спротив московській навалі.

Зараз вже практично ніхто не сумнівається в неминучості перемоги України, але продовжують зі здивуванням спостерігати за міццю та майстерністю солдатів і офіцерів ЗСУ, бійців ТРО та добровольців з добровольчих формувань територіальних громад, які не лише дали гідну відсіч так званій "другій армії світу", а поступово та невпинно вичавлюють її з території нашої країни.

Кількість знищеної та перетвореної на добрива для українських чорноземів живої сили саморобних "денацифікаторів" наближається до позначки у 100 000, а обсяги ліквідованої військової техніки та літаків РФ вже змушують ворога купувати зброю в Ірану та Північної Кореї – чи не єдиних своїх поплічників, що можуть "підживити" агресію дронами та ракетами.

Однак чи були б успіхи нашої країни можливі без "щеплення", яке українці отримали ще у 2014 році? Адже якби Путін розпочав повномасштабний наступ саме тоді, навряд Україна за відсутності реформованої армії та тривалого процесу розгортання міжнародної військової допомоги змогла б вистояти.

Цікаве Похоронний марш близько: у Путіна вирішили піти на крайній крок для втягнення Білорусі у війну

Атаки відчаю

Відтепер чим впевненіше ЗСУ просуваються до кордонів, ліквідуючи російських загарбників, тим активніше "аналагавнєти" намагаються посіяти розпач та паніку серед мирного населення України, атакуючи крилатими ракетами та дронами-камікадзе (бо більше немає чим) об'єкти критичної інфраструктури та густонаселені райони великих міст. Порушуючи всі норми і правила ведення війни, росіяни намагаються знищити енергогенерувальні та енергорозподільні потужності, вивести з ладу АЕС, наражаючи світ на ядерну катастрофу.

Проте сподівання путіністів на силу залякування марні. Попри всі складнощі та негаразди, ми навчаємося виживати та працювати в умовах воєнного часу, розраховуючи як на себе, так і на допомогу країн-партнерів. Розуміючи високу ймовірність чергового масованого ракетного удару, ми працюємо над посиленням захисту українського неба, критичної інфраструктури та мешканців українських міст.

Рекомендуємо Будівельник чи няня: на яких українських фахівців чекають за кордоном

Країна незламних

Передусім у столиці розпочали роботу Пункти незламності, що облаштовуються руками наших незламних громадян – освітянами, працівниками культури, спорту та ЖКГ, медиками, волонтерами, представниками бізнесу та просто небайдужими киянами. Тепер українців зігріватиме не лише думка про наближення перемоги, але й конкретні обігрівачі, під'єднані до заправлених мастилом і паливом генераторів, які працюють, буржуйки із достатнім запасом деревини для утеплення чи приготування їжі.

Пункти забезпечені питною та технічною водою, туалетами, засобами домедичної допомоги, місцями для сидіння та, у випадку надзвичайної ситуації, для ночівлі – теплими ковдрами, чаєм, місцями для матері й дитини, за можливістю інтернетом. Тож поки наші військові залишаються незламними на передовій, ми повинні залишитися незламними тут, у тилу, аби країна вистояла.

Друзі, перевірені війною

Ба більше, наразі увесь цивілізований світ допомагає Україні боротися з російською навалою і пережити нелегку зиму. Так, українська енергосистема через ракетні удари в останні два місяці знесилена і потребує значних коштів на відновлення. Окрім коштів, дефіцитом є й обладнання для ремонту. Зростання дефіциту такого устаткування, а також необхідного оснащення для забезпечення населення електроживленням допомагають здолати наші партнери. Зокрема, маємо дані за минулий тиждень:

• Франція відправила Україні 100 потужних генераторів. Керівник МЗС Франції Катрін Колонна заявила, що її країна спрямувала до України генератори, щоб допомогти впоратися з наслідками ударів РФ по енергетичній інфраструктурі.
• USAID передали Україні 80 генераторів. Про це повідомила пані посол США в Україні Бріджит Брінк та наголосила на тому, що ця допомога є лише частиною відповіді США на жорстокі та постійні атаки РФ на українську критичну інфраструктуру.
• До Чернігова вдруге за тиждень прибули вантажівки з генераторами з Данії.
• Херсонські комунальні підприємства отримали техніку від Міжнародного Комітету Червоного Хреста (МКЧХ). Зокрема, Херсонському водоканалу надали 4 генератори потужністю 60 кіловат, також 2 дизельні насоси для каналізації. А ще до Херсонського обленерго доставили 5 трансформаторів на 160 кіловат та 5 трансформаторів на 250 кіловат, необхідні для ремонту підстанцій.
• Із Чехії до України до початку грудня мають надійти 626 обігрівачів (400 – для Києва, 226 – для Миколаєва) і 18 генераторів (10 – для Києва, 8 – для Миколаєва).

Також, за інформацією, яку підтвердив надзвичайний і повноважний посол України в Республіці Корея Дмитро Пономаренко, Південна Корея в якості гуманітарної допомоги надасть нам 20 генераторів потужністю 450 – 500 кіловат.

Окремо варто зауважити той факт, що Україні продовжують допомагати країни-члени НАТО не лише зброєю. Так, за словами генерального секретаря Альянсу Єнса Столтенберга, члени організації з 30 країн доставляють в Україну паливо, генератори, медикаменти, зимове спорядження і пристрої для придушення дронів. А загалом НАТО має намір допомагати Україні захищатися від Росії "стільки, скільки буде потрібно".

І, нарешті, 25 листопада, на знак солідарності з Україною, засідання сесії Парламентської асамблеї ОБСЄ у Варшаві розпочалося у темряві.

Важливо Не капітуляція: Путін визначив собі нову ціль війни з українцями

Блекаути не зупинять спротив

Загалом варто зазначити, що українська енергосистема раніше не зіштовхувалася із такими явищем, як частковий контрольований blackout. Так, саме контрольований, бо в умовах ракетних ударів відбулося регульоване вимкнення енергоблоків всіх АЕС і генерувальних потужностей частини ТЕС для збереження можливості відновлення постачання електроенергії. Проте навіть повний контроль за процесами вимкнення та поновлення електропостачання, на жаль, не дає стовідсоткових гарантій швидкого та стабільного виходу із blackout’у.

На жаль, поки не варто сподіватися на припинення ракетних обстрілів. Так, Росії не вистачає ані власних, ані придбаних ракет та дронів. Тому масові атаки здійснюються ними приблизно раз на декілька тижнів, тоді як на початку повномасштабної війни чи не кожного дня "прилітало" по пів сотні "подарунків" за раз.

Через економічну ситуацію, що постійно погіршується, в РФ вимушені робити все що завгодно, аби хоч якось вийти на перемовини з припинення вогню. Так, зокрема, поки наші країни-партнери намагаються додатково обмежити спроможність Росії шляхом встановлення граничної ціни на російську нафту, де-факто таке обмеження вже встановив ринок.

Станом на 24 листопада нафта сорту Urals відвантажувалася на умовах FOB (в порту відвантаження) в Новоросійську та Приморську по 52 долари за барель. Повна собівартість видобутку в Росії станом на зараз становить приблизно 50 доларів за барель. Російський бюджет 2023 року ухвалено з урахуванням ціни на нафту 70 доларів за барель. А ще ж є суттєве зменшення споживання російського газу…

Відповідно, спроби "домовитися" "за допомогою" ракетних обстрілів точно виникатимуть у майбутньому. І ми маємо та будемо протидіяти подібним спробам. Кожен на своєму місці та своєю роботою. Президент і уряд забезпечують загальне керівництво та надзвичайно ефективно реалізують організаційну спроможність вертикалі влади. ЗСУ і ТРО виконують військові завдання на передовій. Місцева влада налагоджує діяльність інфраструктури на рівні областей, міст, районів та громад.

Війна не припиняється. Війну ми виграємо. Шлях до Перемоги важкий, але ми його здолаємо. Слава Україні!

Варте уваги – прогноз Жданова щодо розгрому Росії Україною: дивіться відео