На фронті

Якщо спробувати відкинути існуюче в українському просторі, здебільшого в українській владі, тремтіння перед путінськими танками та стратегічними бомбардувальниками, все одно залишається місце раціональному остраху новій ситуації, що розгортається в зоні АТО.

Що ми маємо з офіційних джерел: терористи захопили селище Красний Партизан, витіснили українських військових з нового терміналу донецького аеропорту після 242-денної оборони. Вони активніше почали засипати мінами, "Градами" та "Ураганами" українські позиції по всій лінії фронту.

Із заяви прес-центру АТО також стало відомо, що в районі Попасної, Луганської області йде наступ бойовиків, і лише другорядне значення у цій заяві є те, що цим наступом керує генерал-майор РФ.

Після брутального обстрілу мікрорайону у Маріуполі, що свідчить про зростаюче здичавіння російського агресора, українська влада чи то панічно, чи то раціонально, важко сказати, почала тиснути на усі наявні в її розпорядженні внутрішні і зовнішні важелі.

Заходи

Після теракту чи то пак, військового злочину проти людяності, прем’єр-міністр Арсеній Яценюк заявив про те, що просить скликати Радбез ООН, аби він обговорив обстріли в Маріуполі. Як наслідок, Радбез був скликаний, але прийняття заяви щодо засудження цього злочину заблокувала Росія.

Також у перші кілька годин після обстрілу голова РНБО Олександр Турчинов зробив кілька важливих заяв, у яких поклав усю відповідальність за обстріл цивільного населення в Маріуполі особисто на президента РФ.

Поряд з цим, на цьому засіданні РНБО прийняло кілька відверто декларативних рішень, що жодним чином не покращать ситуацію на фронті і навколо нього.

По-перше, відтепер Україна сама приєднається до західних санкцій. Однак, у який спосіб – не зрозуміло. По-друге, РНБО доручила уряду готувати документи для подачі в Гаазький трибунал на терористів з "ДНР" та "ЛНР". Уразі подання, на рішення по цій справі потрібно чекати не один рік.

Натомість серйозність ситуації демонструє той факт, що Україна задіяла механізм кризових консультацій з НАТО. Цей механізм передбачений відповідно до Хартії про особливе партнерство, що діє між НАТО та Києвом. Він дозволяє українським представникам на базі штаб-квартири НАТО проводити військові та політичні консультації та обмінюватись інформацією.

Для України подібні консультації, у час загострення протистояння на Донбасі, є важливим фактором фіксації мінливої картини зони АТО. Оскільки, не секрет, що НАТО надає українському генштабу свої розвіддані.

У світі

Треба віддати належне нашим чиновникам, вони навчилися, досить, оперативно виголошувати заяви, і що найбільш важливе – закордонном їх чують.

У день обстрілу в Маріуполі були оприлюднені позиції верховного представника ЄС Федеріки Могеріні, як засудила дії бойовиків і жорстко розкритикувала Москву за підтримку терористів. У свою чергу Барак Обама пообіцяв посилювати тиск на Росію. Вже в четвер, 29-го січня, відбудеться позачергове засідання Ради ЄС у зв’язку з ескалацією конфлікту в Україні.

Безумовно, це позитивні факти. Агресор у цьому інформаційному полі не зможе діяти абсолютно розкуто. Утім, якщо ситуація й далі піде шляхом ескалації, чи буде цього достатньо?

Міжнародна та дипломатична ізоляція не лякає Росію. А це чи не єдиний "важкий" аргумент Заходу проти її агресії Кремля на Донбасі. Москва свідомо пішла у цьому напрямку, мабуть маючи план повернутись у більш панівному становищі.

Останньою, у калейдоскопі заяв і рішень щодо ескалації ситуації на Донбасі, слово має сказати Верховна Рада. Якщо ситуація буде погіршуватись, то варто чекати введення воєнного чи надзвичайного стану, як мінімум. Це залежатиме від новин з українського фронту.