1 
Дипломат, Надзвичайний і Повноважний Посол України в США (2015 - 2019), заступник голови Адміністрації Президента України (2014 - 2015) Валерій Чалий в ефірі 24 Каналу пояснив, що саме було позитивним у цьому візиті. Водночас він назвав кілька тем, яких бракувало в публічних заявах Рютте.
Дивіться також Вето на вступ до ЄС знято: у Зеленського повідомили про перезавантаження відносин з Угорщиною
Візит Рютте як політичний сигнал
Генсек НАТО приїхав до Києва в момент, коли Росія намагається тиснути погрозами й залякувати не лише Україну, а й її партнерів.
Нагадаємо! 3 червня 2026 року до Києва прибув генеральний секретар НАТО Марк Рютте. Разом із ним до України приїхали представники Північноатлантичної ради, зокрема голова Військового комітету Альянсу Джузеппе Каво Драгоне, постійні представники та заступники постпредів країн-членів НАТО. Візит почався з вшанування пам'яті полеглих українських воїнів біля Стіни пам'яті.
Ще за кілька днів до цього обговорювали ризики для дипломатичних місій у столиці, а тепер у Києві відбулася Рада Україна – НАТО за участі всіх країн Альянсу. Це стало важливим політичним сигналом підтримки.
Те, що вона відбулась у Києві, – це жест позитивний. Це політичний сигнал. Генсек НАТО – це, по-перше, дипломат. Головний дипломат від організації НАТО,
– зазначив Чалий.
Водночас публічна частина візиту була обмеженою. Генсек НАТО як посадовець представляє позицію всієї організації, тому не може говорити лише від себе, навіть якщо його особисте ставлення до України може бути значно жорсткішим і прямішим.
Ми знаємо, що його особисті думки на підтримку України набагато далі йдуть, ніж ті речі, які він заявляє,
– пояснив дипломат.
Тому візит мав позитивне значення, але не дав усіх відповідей, яких Україна очікує від НАТО. Після російських атак по містах і погроз з боку Кремля Київ потребує не лише політичних сигналів, а й конкретних рішень щодо захисту неба та кордонів.
Чого не вистачило у заявах генсека НАТО?
Після візиту Рютте Україні важливо було почути не лише політичну підтримку, а й відповіді на практичні безпекові питання. Перше з них – спільний контроль кордону України з країнами НАТО, щоб не повторювалися ситуації на кшталт атаки російського безпілотника по цивільній будівлі у Румунії.
Дипломат пояснив, що у візиті Рютте лишилося за кадром: дивіться відео
Такий механізм міг би закрити прогалини в координації та засобах реагування на прикордонних ділянках.
Потрібно закрити ці дірки. Це спільний контроль над кордонами України з країнами НАТО в глибину України десь на 100 – 150 кілометрів,
– пояснив Чалий.
Другий блок питань стосується російських ударів системами С-300 і С-400 по українських містах. Ці ракети створювали для ураження літаків і ракет, але Росія запускає їх по цивільній інфраструктурі, зокрема по Харкову й Дніпру. Через неточність таких ударів уламки металу масово вражають людей.
Треба зайняти політичну позицію щодо використання Росією систем С-300 і С-400 проти цивільних громадян,
– наголосив дипломат.
За його словами, такі речі не можна залишати лише на рівні загальних засуджень. НАТО має чітко визначати, як реагує на подібне застосування зброї, бо йдеться не тільки про захист України, а й про безпеку всього східного флангу Альянсу.
Крим і безпека Чорного моря
Третя тема, якої бракувало в публічних заявах, стосується Криму та Чорного моря. Навіть якщо Росію вдасться змусити відмовитися від анексії без сценарію повної капітуляції Москви, після цього залишиться багато питань до НАТО. У Чорноморському регіоні є країни Альянсу, тому безпекова модель там не може бути лише українською відповідальністю.
Крим і безпека Чорного моря. Що далі? Як це буде далі? Оце я хотів би почути,
– зазначив Чалий.
Йдеться про довгострокові правила безпеки після завершення активної фази війни. Україна має отримати не тільки політичну підтримку, а й зрозумілу відповідь, як НАТО бачить захист Чорноморського регіону від нових російських загроз.
Тут буде дуже багато питань до НАТО, тому що саме країни НАТО знаходяться в Чорноморському регіоні,
– пояснив дипломат.
Візит Рютте до Києва був важливим сигналом, але наступні заяви НАТО мають бути конкретнішими.
На цьому публічний позитив закінчується. Я хотів би почути три речі: спільний контроль кордону, реакцію на удари С-300 і С-400 та позицію щодо Криму і Чорного моря,
– підсумував він.
Візит Рютте став важливим сигналом, але наступний рівень має бути предметнішим. Україні потрібні відповіді щодо спільного контролю кордонів, реакції на удари по цивільних і довгострокової безпеки Криму та Чорного моря.
Що відомо про візит Марка Рютте до Києва?
У Києві цей приїзд розглядають як важливий політичний сигнал підтримки напередодні саміту НАТО 7 – 8 липня 2026 року. На думку Юрія Подорожнього, Рютте приїхав не лише для того, щоб узгодити позиції з українським керівництвом, а й щоб показати іншим союзникам: Альянс і надалі координує співпрацю з Україною.
Під час брифінгу в Києві Рютте заявив, що Україна щодня і щотижня продовжує отримувати ракети PAC-2 і PAC-3 до систем Patriot. За його словами, постачання тривають, союзники мають на це кошти, а програма PURL наразі не страждає навіть попри інші війни у світі.
На тлі ударів по району Кронштадта під час Петербурзького міжнародного економічного форуму Рютте наголосив, що Україна вже має такі військові спроможності, які впливають навіть на російські символічні заходи. Окремо Зеленський і Рютте розцінили велику присутність представників НАТО в Києві 3 червня як знак того, що союзники не злякалися російських погроз.