У лютому 2025 року мобілізація в Україні й далі триватиме. До 4 лютого колишні обмежено придатні мають перепройти військово-лікарську комісію, щоб отримати статус придатного або непридатного до військової служби.

Водночас влада планує відтермінувати фінальну дату, оскільки ВЛК не справляться з великою кількістю людей, яких треба оглянути лікарям.

В Україні також не вщухають дискусії щодо зниження мобілізаційного віку та мобілізації жінок. Що відбуватиметься з мобілізацією в лютому, чи буде демобілізація та хто зможе отримати відстрочку та виїхати за кордон – читайте в матеріалі 24 Каналу.

На сьогоднішній день мобілізаційний вік в Україні починається з 25 років, однак в умовах воєнного стану точаться дискусії щодо можливого розширення категорій мобілізованих громадян. Зокрема, в інформаційному просторі час від часу з'являються обговорення про пониження мобілізаційного віку до 18 років від військових та пропозиції американських політиків знизити вік призову.

Цікаво, що це лунало як від демократів, так і від республіканців після перемоги Дональда Трампа на президентських виборах.

Востаннє The Times повідомляла, що президент США Дональд Трамп може вимагати від Києва знизити призовний вік з 25 до 18 років в обмін на постачання зброї.

Проте офіційні джерела стверджують, що наразі такі зміни не плануються. Президент України Володимир Зеленський у січні відкинув заклики міжнародних партнерів щодо зниження мобілізаційного віку в Україні – за його словами, це призведе до збільшення кількості людей без зброї на фронті.

До теми Навіщо, – Зеленський знову відкинув заклики партнерів щодо зниження мобілізаційного віку

Всі військовозобов'язані українці, які до 4 травня 2024 року отримали статус обмежено придатних до військової служби, до 4 лютого 2025 року мають пройти повторний медогляд – це передбачено оновленим мобілізаційним законом.

Наприкінці січня заступниця керівника Офісу Президента Ірина Верещук в ефірі телемарафону повідомила, що ОП планує запропонувати продовження строків проходження ВЛК для осіб, визнаних обмежено придатними, щонайменше на три місяці. Крім того, уряд має внести зміни до постанови №560, щоб запровадити електронні направлення на ВЛК.

Останнім часом до Офісу Президента почали надходити звернення від громадських організацій, фізичних осіб щодо даної проблематики. Ми проаналізували, побачили дійсно, що проблема є, доповіли президенту й отримали доручення вжити всіх невідкладних заходів, щоб адекватно розв’язати проблему, яка на сьогодні склалася. Вона полягає в тому, що більше мільйона людей не встигнуть, ймовірно, пройти ВЛК як обмежено придатні. Ми зв'язалися з депутатами, опрацювали з Міністерством оборони, Генеральним штабом і всіма, від кого це залежить і прийшли до висновку, що треба дати людям ще деякий час, щоб вони встигли пройти ВЛК в нормальний спосіб,
– зазначила Верещук.

Заступниця керівника ОП пояснила, що це питання вирішуватиметься шляхом внесення змін до закону №3621-IX, який скасував термін "обмежено придатний". Планується також надати Міністерству оборони та ТЦК можливість використовувати електронні сповіщення для виклику громадян на ВЛК.

На питання про тривалість продовження строків Верещук відповіла, що мінімальний період має становити три місяці. Вона зазначила, що в Україні працює 1036 ВЛК, але для обслуговування понад мільйона людей потрібен додатковий час, щоб уникнути штрафів та санкцій. За словами Верещук, громадяни, які вже були визнані обмежено придатними, можуть проходити ВЛК як за власною ініціативою, так і за направленням.

Верещук уточнила, що зараз електронні направлення проходять тестування у застосунку "Резерв+". Однак їх впровадження стане можливим лише після внесення змін до постанови №560. Кабінет Міністрів пообіцяв прийняти необхідні зміни найближчим часом, щоб забезпечити громадянам можливість отримувати електронні сповіщення.

Наприкінці січня заступниця Міноборони з цифровізації Катерина Черногоренко повідомила про запуск бета-тестування електронних направлень на ВЛК у застосунку "Резерв+".

Більше не потрібно буде йти до ТЦК і стояти в довгих чергах за одним паперовим направленням​. Достатньо лише надіслати запит в застосунку,
написала Черногоренко.

Далі керівник ТЦК має підтвердити запит, і військовозобов'язаний отримає сповіщення з всією необхідною інформацією:

  • номером направлення;
  • адресою медзакладу;
  • підписом керівника ТЦК.

Насамперед направлення зможуть згенерувати громадяни, які самі бажають пройти ВЛК. Але згодом ця можливість з'явиться і для людей, які отримали паперову повістку на проходження ВЛК.

Електронне направлення на ВЛК – перший крок у масштабній реформі, яка створить новий, прозорий і зручний підхід для військовозобов'язаних,
– додала Черногоренко.

16 січня набула чинності постанова Кабінету Міністрів України, що регулює порядок надання відстрочки від призову на військову службу.

Однак окремі положення документа викликали занепокоєння, про що написав народний депутат Роман Грищук.

За словами депутата, два пункти постанови суперечать Закону України "Про мобілізацію і мобілізаційну підготовку" і можуть призвести до неоднозначного трактування. Зокрема, студенти та аспіранти отримують відстрочку лише на один семестр, але не більше ніж на шість місяців.

Викладачам, науковцям і педагогічним працівникам відстрочка надається до кінця навчального року, але не довше ніж до моменту втрати законних підстав на її отримання.

Отже, викладачі можуть втратити відстрочку в літні місяці, коли їхній трудовий договір продовжує діяти, а студенти ризикують залишитися без відстрочки під час канікул.

Постанова терміново потребує приведення у відповідність до закону. Викладачі повинні мати відстрочку на весь час трудового договору, а студенти – на весь період навчання,
– наголосив депутат.

Роман Грищук підготував звернення до прем'єр-міністра та провів переговори з урядом. За його словами, Кабінет міністрів начебто погодився внести необхідні зміни до постанови.

Згодом на питання відреагував очільник МОН Оксен Лісовий.

Жодна мобілізація студентів, аспірантів, науковців, науково-педагогічних, педагогічних працівників, які мають право на відстрочку відповідно до ЗУ "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", не передбачається. Жодних дискусій та обговорень з цього приводу на урядовому рівні не відбувається. Будь-які суперечності, які можуть виникати в підзаконних актах чи інших документах, ініційованих ЦОВВ стосовно цього питання, будуть врегульовуватися відповідно до чинного закону про мобілізацію,
– написав міністр.

Законопроєкт про демобілізацію досі відсутній у Верховній Раді. У січні повідомлялося, що Уряд розробив законопроєкт про демобілізацію, однак його відклали до весни 2025 року для доопрацювання механізмів заміни військових після демобілізації.

До теми Якщо армія піде додому, Путін уб'є всіх, – Зеленський про зміни в мобілізації з 2022 року

Наприкінці січня президент Зеленський в інтерв’ю італійській журналістці Чечілії Салі для Il Foglio наголосив, що мобілізація громадян під час воєнного стану здійснюється відповідно до чинного законодавства. Для повернення військових додому необхідно змусити Росію якнайшвидше завершити війну.

Президент зазначив, що є запити з питання повернення додому військових, але зараз це не передбачує закон. "Тобто воєнний стан – він передбачає мобілізацію людей і всіх ресурсів, які є в країні. Абсолютно всіх", – додав президент.

Ми сьогодні захищаємось. Якщо завтра, наприклад, половина армії просто піде додому, ну тоді треба було в перший день здаватися… Якщо завтра половина людей піде додому, Путін нас вб'є всіх… Абсолютно так і буде… Хто буде не погоджуватися, вони нас вб'ють,
– сказав Зеленський.

Президент наголосив, що єдиний спосіб повернути українських військових додому – це змусити Росію припинити війну, адже будь-яке послаблення оборони країни поставить під загрозу її існування.

Відстрочка від мобілізації передбачена для громадян, які належать до певних категорій, визначених законом. Серед основних категорій такі:

  • особи з інвалідністю: люди, які мають офіційно встановлену інвалідність будь-якої групи, не підлягають мобілізації;
  • за сімейними обставинами: єдині опікуни непрацездатних родичів або дітей;
  • батьки трьох і більше дітей віком до 18 років;
  • особи, які виховують дитину з інвалідністю або дитину до 18 років без матері;
  • студенти та аспіранти: громадяни, які навчаються на денній формі у вищих навчальних закладах або аспірантурі, також мають право на відстрочку;
  • працівники критично важливих установ: до цієї категорії належать співробітники стратегічних підприємств, медики, працівники енергетичної та оборонної сфер тощо – вони можуть отримати бронювання, яке з 1 грудня здійснюється виключно через Дію.

Читайте також Мобілізація у 2025 році: кого можна забронювати через Дію

Під час воєнного стану в Україні виїзд чоловіків за кордон обмежений, однак існують винятки:

  • особи, які досягли 60-річного віку, не підлягають мобілізації та мають право на виїзд;
  • громадяни з підтвердженою інвалідністю також можуть перетинати кордон;
  • чоловіки, які мають трьох і більше дітей віком до 18 років;
  • батьки, які виховують дітей з інвалідністю;
  • особи, що самостійно виховують дитину до 18 років;
  • супровідні особи – чоловіки, які супроводжують членів родини з інвалідністю I чи II групи, мають право на виїзд за кордон на визначений термін;
  • студенти віком від 18 до 22 років, які навчаються за кордоном, за умови наявності підтверджувальних документів також можуть виїхати;
  • чоловіки, чиї близькі родичі загинули або вважаються зниклими безвісти під час воєнних дій, звільняються від мобілізації й мають право на перетин кордону.

З 1 жовтня 2023 року в Україні деякі жінки зобов’язані ставати на військовий облік. Це питання регулюється чинним законодавством, зокрема законом України "Про військовий обов’язок і військову службу".

Відповідно до статті 1 цього закону, на військовий облік беруть жінок, які відповідають таким критеріям:

  • придатні до проходження військової служби за станом здоров'я та віком;
  • закінчили професійні (професійно-технічні), фахові передвищі або вищі навчальні заклади;
  • мають медичну чи фармацевтичну спеціальність.

До теми Мобілізація у 2025 році: хто з жінок має стати на військовий облік

Жінки, які мають інші спеціальності або професії, споріднені з військово-обліковими, зазначеними в переліку, затвердженому Міноборони, можуть стати на облік добровільно, за умови відповідності вимогам щодо здоров’я та віку.

Також закон передбачає, що жінки, які виявили бажання проходити базову військову службу, стають на військовий облік призовників перед направленням на таку службу за їхньою заявою.

Після завершення базової військової служби звільнені жінки, за власним бажанням, можуть бути зараховані до військовозобов’язаних у порядку та строки, передбачені законодавством (частина 11 статті 26).

В умовах воєнного стану та мобілізації в Україні інформація про те, що чоловіків старших за 50 років не призивають до війська, не відповідає дійсності. Вони все ще підлягають мобілізації, але з певними особливостями, повідомляє 24 Канал з посиланням на слова військового адвоката Євгена Филипця в етері "Еспресо".

За словами адвоката, чутки про існування директиви, яка забороняє мобілізацію чоловіків у віці від 50 років, поширив один із народних депутатів. Однак, на думку Филипця, ця інформація була підхоплена без достатньої перевірки та обґрунтування.

Основна проблема полягає не в тому, що військовозобов’язаних віком 50 – 60 років взагалі не мобілізують, а в тому, до яких саме підрозділів їх направляють. Адвокат наголошує, що мобілізація цієї категорії осіб не припинена.

Натомість є директива командувача Сухопутних військ ЗСУ, яка передбачає, що чоловіків віком 50 – 60 років мобілізують здебільшого до частин забезпечення. Це рішення ухвалюється з урахуванням їхнього фізичного та психоемоційного стану.

До теми Мобілізацію 50-річних ніхто не зупиняв, – військовий адвокат розповів, як діє директива зараз

Филипець зазначає, що йому відомо про випадки мобілізації чоловіків віком 53 – 54 років, які після навчання були направлені до частин забезпечення на різні посади. Таке призначення відповідає чинній директиві. Проте навіть серед частин забезпечення є підрозділи, які безпосередньо діють у зоні бойових дій, що викликає певне нерозуміння у мобілізованих.

Загалом, чоловіки старші за 50 років залишаються у списках мобілізованих, а питання, в які саме підрозділи вони потрапляють, вирішується окремо.