Волонтера вкусив собака
Учора ввечері я закінчував свій шлях у 43 кілометри. Я повільно йшов до автомобіля, який мав відвезти мене в готель, як раптом відчув сильний різкий біль.
Цікаво Російські ІПСО вже не ті: як в Угорщині незграбно брешуть про "вагони трупів" ЗСУ
Спочатку я подумав, що порвав сухожилля, бо біль пройшов по всій нозі. Однак раптово загавкав собака й автомобіль, який проїжджав повз, засвітив фарами. Тоді я побачив, що пес збирається знову на мене напасти. Я швидко відкрив двері автомобіля й заскочив всередину.
Мій знайомий вважає, що це була кавказька вівчарка. Спершу ми планували просто заїхати в аптеку. Однак я побачив, що собака прогриз два шари мого одягу й залишив серйозний укус на нозі. Отож ми поїхали в лікарню через ризик заразитися сказом.
Найближча лікарня була в Гайсині – за 40 кілометрів. Там мене оглянули, обробили рану й зробили укол від сказу. Лікар виписав мені ще 4 уколи, які треба буде зробити в конкретні дні впродовж місяця.
Зараз я почуваюся добре, нога сильно не болить, то ж можу продовжувати свій шлях. Мушу сприймати все, що відбувається, позитивно. Принаймні, тепер маю про що писати.
Довідка з лікарні / Фото Петра
Петро у Вінницькій області / Фото волонтера
У волонтера – важливі плани
На ніч я залишився у Гайсині, що у Вінницькій області. До речі, на завтра у мене є важливі плани:
- дійти у Черкаську область;
- пройти половину свого марафону.
Наразі мені вдалося зібрати 98 317 крон, 34 564 гривень та 254 євро. Це все ще дуже далеко від тієї суми, яку я планував зібрати, – 1,5 мільйона крон.