Це в програмі "Політанатомія" прокоментував журналіст Дмитро Гнап.
За його словами, попереднє вище керівництво країни – Петро Порошенко та Арсен Аваков не були зацікавлені у тому, щоб розслідувати справи Майдану. Вони чинили тиск на прокуратуру, на суди, щоб ці справи саботувалися і не розслідувалися.
Читайте також: Чи можна вважати, що справа розстрілів на Майдані розкрита: відповідь Горбатюка
"Чому? Ви пам’ятаєте, як в 2014 році після Майдану багатьом "беркутівцям" дали втекти. Найбільш скандальний випадок – коли відпустили командира Дмитра Садовника так званої чорної роти "Беркуту", яка вбила найбільше майданівців, випустили з СІЗО під домашній арешт. Потім він просто зник – втік до Росії. То постає питання, як йому дали втекти", – зазначив Дмитро Гнап.
Відповідь мені дали декілька командирів ще на початку війни на Донбасі. Також я розмовляв з командиром чернівецького "Беркуту", який звільняв гору Карачун. Він мені сказав, що є неформальна домовленість між керівництвом держави на той момент і очільниками "Беркуту", що беркутівці їдуть на Донбас, а їм за це пробачається участь в подіях на Майдані. Вони були чи не найбільш підготовленим боєздатним підрозділом на той момент,
– додав журналіст.
"Саме тому більша частина бійців з "чорної роти" спокійно залишила країну, скандального Садовника випустили під домашній арешт. Значна частина доказів, за абсолютного невтручання міністра Авакова, була знищена. Це зброя, з якої були здійснені розстріли на Майдані. Такий саботаж з боку центральної влади, керівництва МВС, ГПУ та суддів здійснювався не просто так, а в обмін на щось", – підсумував Дмитро Гнап.
Дивіться відео 24 каналу про День Гідності та Свободи:
Що відомо про події на Майдані 18-20 лютого 2014 року?
Це фінальний і найдраматичніший етап протестів. Під час нього загинула понад сотня протестувальників, ще кілька тисяч зазнали поранень.
Вранці 18 лютого протестувальники вирушили до Верховної Ради, де депутати мали розглянути зміни до Конституції України щодо обмеження повноважень президента. Проте за вказівкою голови парламенту Рибака канцелярія відмовлялась реєструвати цей документ. Це викликало обурення протестувальників і призвело до зіткнень з силовиками. Критичною була ніч з 18 на 19 лютого. Тоді силовикам вдалося захопити барикаду на Хрещатику, підпалити барикаду по вулиці Інститутській, табір протестувальників і Будинок профспілок.
Протягом 19 лютого протестувальники втримували позиції на Майдані. А силові структури розпочали підготовку до "антитерористичної операції"
Вранці 20 лютого протестувальники перейшли у контрнаступ. Попри значні втрати, вони змогли зайняти Український Дім, Жовтневий палац та відтіснити силовиків до урядового кварталу.