Як зацікавити аудиторію піти до музею, театру чи бібліотеки сьогодні? Тут на допомогу можуть прийти сучасні технології, наприклад, віртуальна та доповнена реальність.

Це цікаво Кіно на карантині: як би виглядали постери фільмів без головних героїв – цікавий фотопроєкт

Для початку розберемо, що це за технології

Віртуальна реальність (virtual reality, VR) дає можливість занурити глядача у певну тему та сприймати інформацію за допомогою його органів відчуття – зір, слух та дотик. Такий простір можна зробити будь-де за допомогою комп’ютерної графіки, спеціальних окулярів та гарнітури.

Доповнена реальність (augmented reality, AR) дає змогу отримувати інформацію новими способами за допомогою мобільних телефонів, планшетів або будь-яких інших гаджетів.

Їх головна мета в рамках культурних та креативних індустріях – максимально занурити глядача у контекст матеріалу та зробити його досвід дійсно унікальним.

Як можна використовувати VR та AR у різних секторах культурних та креативних індустрій?

Культурна спадщина

Римський театр (або Театр у Араузіоні) є одним з давньоримських театрів, який краще всього зберігся до наших днів та занесений до списку Світової спадщини ЮНЕСКО. Він знаходиться у місті Оранж (Франція). У травні 2018 року вони розробили спеціальний VR-фільм, який дозволяє глядачу зробити декілька кроків назад і подивитися, як створювалась ця пам’ятка архітектури. Його демонструють у спеціально оснащеній кімнаті при музеї.

Віртуальна екскурсія по Театру Орнж: дивіться відео

Літературний сектор

У 2019 році команда BBC VR Hub відправилась у тур по Великій Британії, в рамках якого відвідала понад 160 бібліотек. Відвідувачам були доступні три історії: Berlin Blitz, Congo VR 1943 року, а також Doctor Who: The Runaway. Таким чином, вони залучили дітей та підлітків відвідувати бібліотеки.

Сценічний та перформативний сектор

Однією з перших, хто почав використовувати VR-технології у театрі та виставах, стала театральна компанія The Royal Shakespeare, партнером якої виступив Intel.

У 2017 році вони інтегрували цю технологію у виставі "Буря" Вільяма Шекспіра. Постановник Грегорі Доран хотів її зробити як повноцінний візуальний експеримент. Над виставою працювали понад два роки, щоб створити максимально реальних персонажів на сцені за допомогою віртуальної реальності.

Шекспір "Буря": трейлер вистави

Крім того, технології у даному секторі використовуються не тільки під час вистави, щоб занурити глядача у необхідну атмосферу. Наприклад, Уельська Національна Опера зробила діджитал-виставку до своєї вистави "Пригоди маленької лисички" (The Cunning Little Vixen). Це тунель, де можна зустріти персонажів вистави та оживити їх за допомогою гаджетів.

"Пригоди маленької лисички": діджитал-виставка

Візуальне мистецтво

Найвідоміший твір Едварда Мунка "Крик" тепер можна відчути та прожити. Незалежне творче об'єднання аудіовізуальних художників Cineteve та компанія ARTE France, розробили VR додаток The Scream. За його допомогою можна зануритися у картини та відчути її інтерпретацію з точки зору авторів Сандри Паугам (Sandra Paugam) і Шарля Аятса (Charles Ayats).

Мунк "Крик": занурення в картину – відео

KIKK Festival – це європейський фестиваль, який з 2011 року щорічно проводиться у місті Намюр, Бельгія. Це дискусійний майданчик для найкращих європейських дизайнерів. У 2018 році вони розробили для фестивалю спеціальний мобільний додаток з функцією AR для того, щоб розкрити художні твори, приховані у доповненій реальності.

Фестиваль KIKK – виставка доповненої реальності: дивіться відео

Де знайти фінансування?

Зрозуміло, що для того, щоб розробити та впровадити такі технології необхідно мати достатнє фінансування та сильних партнерів у ІТ-сфері. Саме для цього, грантова програма ЄС "Креативна Європа" ініціювала конкурс "Поєднання культури та аудіовізуального контенту через цифрові технології". За його підтримки, представники ККІ мають змогу отримати від 300 тис. євро на реалізацію проєктів на стику культури та цифрових технологій. Дедлайн конкурсу: 14 травня 2020 року. Детальніше з конкурсом можна ознайомитися на сайті Українського бюро програми.

Автор: Тетяна Єршова, комунікаційна менеджерка Національного бюро програми ЄС "Креативна Європа"