Сьогодні ж винайдення цього транспорту приписують не одному винахіднику, що виправдано тією кількістю змін, які він зазнав, щоб набути сучасного вигляду.
Цікаво! Найшвидший у світі паровоз: фото та відео потужного Mallard 4468
За однією з версій, перший колісний засіб для пересування, який нагадував теперішній велосипед, було створено на початку 19 століття російським ковалем Артамоновим. Та дослідники довели, що ця історія є радше вигадкою, тож першим у цій справі визнали німецького барона Карла фон Дреза.
Німецький барон Карл фон Дрез
У 1817 році він вправно витесав двоколісний транспорт із дерева і представив його публіці на виставці в Мангеймі. За основу барон узяв самокат, до якого приробив сідло. Відштовхуючись ногами від землі, їздець міг розвивати швидкість до 14 кілометрів на годину, що було доволі непоганим результатом на той час.
Через два роки винахідник отримав на свій винахід патент, а сам пристрій почали називати "дрезиною", відповідно до прізвища автора. Упродовж наступних 20 років вона була єдиним аналогом сучасного велосипеда.
Удосконалювати винахід у 1839 році взявся шотландський коваль Кіркпатрік Макміллан. Він додав до цього так званого самоката важільний педальний привід. Педалі були з'єднані із заднім колесом металевими стрижнями і штовхали його.
Переднє колесо можна було повертати кермом, а водій сидів за ним. Але й така конструкція ще не була досконалою.
Шотландський коваль Кіркпатрік Макміллан
Обертові педалі, якими й сьогодні оснащені велосипеди, винайшов німецький механік Філіп Фішер аж у 1850 році. Через п'ять років француз Ернст Мішо приладнав їх до свого варіанту колісного засобу і врешті охрестив його "велосипедом".
Мішо запатентував свій винахід, і в 1867 році його демонстрували на Міжнародній виставці в Парижі. Саме наприкінці 19 століття і розпочалася перша хвиля захоплення двоколісним транспортом.
Зверніть увагу! Який вигляд мали телевізори 100 років назад: вражаючі фото та відео
Намагаючись удосконалити велосипед, додати йому швидкості, конструктори щоразу збільшували діаметр переднього колеса. Іноді воно сягало зросту дорослої людини, водночас заднє – було удвічі або й утричі меншим.
Такі велосипеди називали "пенні-фартинг", через те, що розмір цих монет відрізнявся так, як і розмір коліс. Оскільки педалі кріпилися до переднього колеса, то сідло розташовувалося над ним. Тож осідлати такий транспорт без сторонньої допомоги вдавалося мало кому.
Так виглядав велосипед "пенні-фартинг"
Окрім того, така конструкція значно погіршувала стійкість велосипеда, а відсутність шин на колесах збільшувала шанси упасти. Проте багато хто йшов на такий ризик і відмовлятися від новітнього транспорту не збирався.
Через десять років англійський винахідник Лоусон зумів удосконалити конструкцію колісного ланцюговою передачею. Проте вдале застосування для її кріплення вигадав інший англієць – Джон Кемп Старлі.
Його винахід мав ланцюгову передачу на заднє колесо, та однакові, на відміну від "пенні-фартинга", колеса. Сидіння водія розташовувалося між ними. Таким чином, саме такий варіант, який Старлі назвав "ровером», став прототипом сучасного велосипеда.
Велосипед Джона Кемпа Старлі
У 1885 році з'явилася ще одна модель – "ровер-сейфті". Вона була значно нижчою від свого попередника і набагато безпечнішою за будь-які інші моделі. Відтоді на велосипедах почали їздити і жінки, які для зручності керування почали звільнятися від тісних корсетів та носити шаровари.
Ще через три роки шотландський винахідник створив каучукові шини, їх почали масово використовувати для коліс різноманітних видів транспорту. Шинами вдосконалили і велосипед, який до цього через жорсткі дерев'яні колеса часто називали "кісткотрясом".
Велосипед моделі "ровер-сейфті"
Від 1890 років почали створювати конструкції найрізноманітнішої форми. Випускали триколісні, одноколісні – так звані моноцикли, та навіть "лежачі» велосипеди. Масове виробництво останніх на початку 20 століття запустила компанія "Пежо"
Тоді ж почали створювати алюмінієві транспортні засоби, вводити систему перемикання швидкості та ручні гальма. Проте з 1905 року через розвиток автомобільної промисловості велосипеди стали виходити з моди.
Їх використовували здебільшого як спортивну розвагу, але не як масовий засіб пересування. Ситуація змінилася лише у 1960 роках. Велосипеди знову набули популярності в розвинених країнах завдяки пропагуванню здорового способу життя та усвідомленню екологічних проблем.
Еволюція велосипедів
Зараз такий транспортний засіб є найпопулярнішим у країнах північної і західної Європи. Першість у цьому належить Данії, пересічний житель цієї країни за рік долає на велосипеді 893 кілометри. Також колісні дуже поширені в Нідерландах, Бельгії та Німеччині.
Читайте також: Біг-Бен побудували через пожежу у Вестмінстері: захоплююча історія годинникової вежі
Для зручності використання цього транспортного засобу облаштовують інфраструктуру: створюють велодоріжки, спеціальні стоянки, а в громадському транспорті відводять спеціальні місця для проїзду із велосипедом.
Тож колісний пристрій завоював прихильність не лише серед спортсменів, які захоплюються велоспортом, але й серед жителів планети, для яких він став чудовою альтернативою громадським видам транспорту.