У Раді зареєстровано закон, який полегшить життя забудовників: що насправді пропонують автори

Йдеться про законопроєкт №11184. Внесли його на розгляд парламенту під приводом відбудови та турботи про внутрішньо переміщених українців.

Дивіться також Ціни на землю в Україні змінились за пів року: яка тенденція та динаміка

Законопроєкт містить корупційні ризики

Наразі в Україні діє запобіжник неконтрольованій забудові – цільове призначення землі.

Якщо забудовник хоче звести висотку замість зеленої зони – за зміну цільового призначення ділянки має проголосувати місцева рада,
– пояснюють у громадській ініціативі "Голка".

Зрештою, щоб цієї перепони не було, нардеп від партії "Слуга народу" подав проєкт, який передбачає можливість змінювати цільове призначення ділянки у випадку, якщо містобудівна документація не внесена до земельного кадастру. Цю ініціативу підтримали загалом двадцять нардепів, а серед авторів законопроєкту є ще два депутати від "Слуги народу" – Олександр Горобець і Сергій Бунін.

В Асоціації міст України заявили, що цей законопроєкт звужуватиме права муніципалітетів, а ще – містить корупційні ризики.

"На додачу цей проєкт закріплює нові можливості для агробаронів: вони в разі ухвалення закону зможуть отримати доступ до особливо цінних земель. Така ініціатива також має своє пояснення: ключовий автор змін – нардеп Чернявський, виходець з агробізнесу та заступник голови комітету з питань аграрної політики. Група депутатів, яка на чолі з Чернявським подала цей проєкт, так діє не вперше. Майже той самий колектив авторів зареєстрував ще одну ініціативу, яка передбачає амністію дерибанникам і карт-бланш чиновникам на відчуження лісів, прибережних та прикордонних смуг, заповідників, ландшафтних парків, пам'яток природи, ботанічних садів тощо", – йдеться у матеріалі видання.

Йдеться про законопроєкт №11185. Зараз громади та держава можуть повертати незаконно виділені у приватну власність ліси, землі природно-заповідного фонду та прибережні через суди протягом будь-якого часу, а цим законопроєктом пропонують обмежитися терміном у п’ять років.

У "Голці" зауважили, що номери обох законопроєктів свідчать про те, що їх подавали у той самий день. "Час подачі також збігається з масованою інформаційною кампанією на підтримку скандально відомого бізнесмена Ігоря Мазепи, якого Державне бюро розслідувань звинувачує у махінаціях із землею", – додали там.

До слова, згадані ініціативи має розглянути комітет, який очолює голова партії "Слуга народу" Олена Шуляк, яка лобіює скандальний містобудівний законопроєкт №5655. Інтереси забудовників лобіюються також через комітет правової політики, який очолює Денис Маслов.

Що передбачає законопроєкт

За законом, усі землі мають бути включені до різних функціональних зон, які визначають, до якої категорії належить ділянка та її цільове призначення:

• землі житлової та громадської забудови,
• озеленені, ландшафтні та рекреаційні,
• історико-культурного призначення,
• для виробничої та складської забудови,
• землі транспортних та інженерних комунікацій.

Вони мають бути частиною планів розвитку територій громад і бути внесеними до Державного земельного кадастру.

"Наявність функціональних зон суттєво спрощує процес зміни цільового призначення земельної ділянки, адже тоді одразу видно, яке її використання планується відповідно до містобудівної документації. Насправді функціональних зон може бути сотні тисяч по всій країні. Але станом на зараз у Державному земельному кадастрі опрацьовано лише 41 заяву щодо внесення таких функціональних зон. Одна заявка на внесення функціональної зони може містити декілька видів таких зон. Так от, якщо говорити про кількість видів функціональних зон, то їх обліковується в кадастрі 141. Загальною площею 3710 гектарів, а це значно менш як 1% всієї території України. Це відбувається повільними темпами, бо вартість таких робіт доволі висока", – пояснив виконувач обов'язків голови Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру Дмитро Макаренко.

Тим часом автори законопроєкту №11184 пропонують, щоб у випадках, коли таких функціональних зон немає у кадастрі, можна було змінювати цільове призначення земельних ділянок без урахування таких зон. А йдеться, відповідно, про майже всі земельні ділянки на території України.

Нині закон передбачає, що для будівництва промислових об’єктів, можна змінити цільове призначення землі (винятком є природоохоронні та історичні зони) лише за межами населених пунктів.

Якщо ж законопроєкт приймуть, зміна цільового призначення стане можливою і для земель у межах населених пунктів, на яких забудовники зможуть будувати житлові та нежитлові споруди,
– кажуть активісти.

Згідно зі згаданим законопроєктом забудовники зможуть домовлятися про зміну цільового призначення ділянки напряму з головним архітектором. А це може сприяти зловживанням та збільшенню корупційних ризиків.

"Власникам ділянок пропонується на їх розсуд визначати цільове призначення, без позиції громади, що спричинить масову хаотичну забудову. Закладаються також і корупційні ризики – без містобудівної документації та рішення місцевої ради право прийняття рішення щодо будівництва надається одноособово архітектору. Відповідно, не передбачається громадське обговорення чи екологічна експертиза", – зауважив виконавчий директор асоціації міст України Олександр Слобожан.

Усі деталі мають узгоджуватися із генеральним планом населеного пункту, а не отримати містобудівні умови та обмеження забудовник може у трьох випадках:

• подання неповного переліку документів,
• виявлення недостовірних відомостей у документах, що посвідчують право власності чи користування земельною ділянкою, або у документах, що посвідчують право власності на об’єкт нерухомого майна, розташований на земельній ділянці,
• невідповідність намірів забудови вимогам містобудівної документації на місцевому рівні.

Автори є законопроєкту "Про сприятливі умови для розвитку бізнесу" пропонують залишити лише одну з цих умов – подання неповного пакета документів. Також, за словами активістів, нардепи пропонують прибрати можливість внесення будь-яких змін до містобудівних умов та обмежень, залишивши лише варіант із їх скасуванням згідно з рішенням суду. "А враховуючи можливі зміни до закону, зробити це буде майже неможливо", – зауважують там.

При таких умовах може розпочатися хаотична забудова без дотримання будь-яких правил і без огляду на думку громад.

До слова, подібні законопроєкти із, на перший погляд, незначними змінами почали активно з'являтися після того, як президент Зеленський не підписав згадану вище містобудівну "реформу" №5655.

Але сумарно це має вигляд організованої спроби змінити правила в інтересах великого будівельного бізнесу. Тобто малими кроками роблять те, що не вдалося зробити з першої спроби,
– наголошують у "Голці".

Як законопроєкт вплине на екологію

У законопроєкті також передбачаються "бонуси" не тільки для забудовників, але й для агробізнесу. Якщо його підтримають, то можна очікувати неконтрольоване знищення степів чи корчування самосійних лісів.

"Суть класифікатора проста: якщо ділянка входить до зони "території для сінокосіння та випасання худоби", то там не може бути цільове призначення "сільськогосподарське товарне виробництво". Тобто тут не можна буде розорювати, але можна косити сіно, пасти худобу, створювати заповідні території", – зазначив аналітик громадської організації "Українська природоохоронна група" Петро Тєстов.

Про небезпеку від прийняття цього закону говорила і членкиня екологічного комітету Верховної Ради Юлія Овчиннікова.

Це надзвичайно шкідливо для клімату і біорізноманіття. Вважаю, що навпаки треба прискорити розробку документації, яка визначить межі функціональних зон і таким чином зберегти степи та луки,
– зауважила вона.

Активісти також додали, що одночасна поява низки проєктів, вигідних великому бізнесу, може свідчити про діяльність картелю, який взаємодіє із законотворцями.

Довідково. Картельні змови виникають тоді, коли великі гравці з одного сектору об’єднуються і роблять все для створення вигідних для себе умови. Вони заборонені європейським законодавством. Антимонопольний комітет України зауважує про шкоду від картелів і зазначає, що вони впливають на значне зниження добробуту суспільства.