Про це 24 Каналу розповів депутат п'яти скликань, очільник делегації щодо ядерного роззброєння Юрій Костенко. За його словами, для створення ядерної зброї СРСР використовували уран із Жовтих Вод. Саме там починалася розробка. А вже процес збагачення українського урану проходив на території Росії.
До теми Є 2 варіанти: як Україна може отримати ядерну зброю і хто здатен допомогти
Як Україна долучилася до розроблення ядерної зброї
Як розповів Костенко, українська наукова спільнота також активно долучалася до розроблення технології збагачення та виробництва плутонію і самих ядерних боєголовок. Ідеться про Харківський фізико-технічний інститут, Академію наук. Також "Хартрон" повністю розробив систему управління стратегічними носіями, яку до сьогодні експлуатує Росія.
Можна впевнено сказати, що Україна була однією з ключових складових виробництва ядерної зброї СРСР. Чого не було на нашій території? Остаточного виробництва ядерних боєзарядів. Вони були на території Росії. Я був на одному з них – "Свердловськ-45", яке розташоване за полярним колом. 68% працівників там були українці,
– розповів Костенко.
Вони передали багато важливої інформації щодо того, як безпечно зберігати ядерні боєголовки та поступово трансформувати їх у паливо для українських АЕС.
Україна мала можливість не передавати ядерку Росії
За словами Костенка, згодом до цього процесу долучилася ще й американська компанія General Atomics. Її фахівці запропонували технології перероблення високозбагаченого урану та пропозиції щодо зберігання плутонію, який можна було використати як актив для отримання великих кредитних ресурсів на проведення реформ.
Якби Україні вдалося реалізувати цю стратегію, то ядерну зброю не довелося б передавати Росії. І Сполучені Штати на це погоджувалися.
Спершу США були категоричними щодо вимог позбутися ядерної зброї. Та як тільки українці почали генерувати власну стратегію, то Штати перейшли на наш бік та запропонували цілий комплекс співпраці без кінцевих термінів ядерного роззброєння. Також там не вимагали, аби ми фінансували з нашого бюджету програму деядеризації. Йшлося про поступове знищення ядерної зброї, а не передачу її Росії. Це налякало Кремль,
– зазначив Костенко.
У Росії намагалися розбити новий альянс "Україна-США", який остаточно сформувався влітку 1993 року. Тоді Росія вплинула, аби керівником урядової делегації з ядерного роззброєння став віцепрем'єр-міністр Валерій Шмаров. Він одразу протягнув ідею передання усіх ядерних боєголовок Росії без рішення парламенту. Але проти нього не відкрили справу щодо державної зради.
Коли Росія показала США, що з Україною можна ось так працювати в серйозних питаннях, то вони одразу змінили позицію і підтримали ось такий варіант ядерного роззброєння.
Тоді, у 1993 році, західні медіа писали, що Штати мають допомогти Україні у цій темі. І якщо ядерні боєголовки дійсно передадуть Росії, то це лише посилить імперські амбіції Кремля. Також в американських медіа наголошували, що без'ядерна Україна, яка стане членом НАТО та ЄС, дасть перспективу розвитку нашій державі та суттєво посилить демократію у Європі.
На Заході йшли такі дискусії. 1 червня 1996 року останній ешелон з українськими ядерними боєголовками відправили до Росії. Це суперечило навіть Будапештському меморандуму, де нам давали 7 років на вивезення. З цього моменту США повністю розвернулися від України. Ми лишилися у сфері геополітичних інтересів Росії,
– зауважив Костенко.
Додамо, Юрій Костенко також розповів, як вивозили з України ядерну зброю. Там було багато дивних рішень, які варто було б розглядати як державну зраду.