Там же, у Твіттер-акаунті, він непрямим чином натякає, що може піти навіть на застосування американського ядерного потенціалу. Але який він, той потенціал, і як його приводять до дії?

Чи може президент Америки самостійно "натиснути на кнопку"?

Може. Президент США є Головнокомандувачем Збройних сил своєї країни. Він і тільки він вирішує питання доцільності ядерного удару. Зазвичай, проголошення війни має підтвердити Конгрес, але у випадку застосування ядерної зброї система перевірок та балансів – як ще називають розподіл влади – не вмикається.

Читайте також: Ядерна перепалка між США та КНДР: хто злякається першим?

Брюс Блер, експерт із питань безпеки та ядерної зброї Принстонського університету, пояснює в інтерв'ю інформагенції Deutsche Welle підстави для такого винятку:

Протокол для подібних обставин було розроблено з метою досягти найбільшої швидкості та ефективності, не для довгих роздумів та суперечок.

Цей протокол або порядок запуску ядерних ракет "видає президентові карт-бланш, наділяє необмеженим правом віддати наказ про застосування ядерної зброї". "Він (президент США – "24") не зобов'язаний ні з ким радитися – ні з міністром оборони чи командувачем Генштабу, ані з радником з питань національної безпеки". Щоправда, в цьому випадку можливість ухвали цілковито самостійного рішення Трампа є вельми неймовірним.


Трампу навряд чи дозволять самостійно ухвалити рішення про нанесення ядерного удару

Яким чином ухвалюється рішення?

Перед застосуванням ядерної зброї президент радиться зі своїми цивільними та військовими помічниками – міністром оборони, радником з питань національної безпеки, а також з начальником Об'єднаного комітету штабів військ. Якщо президент перебуває в Білому домі – він скликає термінову нараду в так званій "ситуаційній кімнаті". Якщо він подорожує – проводиться телефонна конференція через захищений канал.

Одним із обов'язкових учасників такої наради є командувач так званої "стратегічної команди США" (United States Strategic Command), яка відповідає за стан та боєздатність ядерної зброї.

Це персона, яка доповідає президентові, які в нього є можливості і якими будуть наслідки застосування цієї зброї. Він має розпитати президента про подробиці застосування ядерної зброї, наприклад – чи бажає той уникнути удару по заселених територіях,
– пояснює Блер.

Теоретично, така нарада має продовжуватись так довго, як цього захоче президент. Проте, якщо на США нападатимуть – він має прийняти рішення протягом найкоротшого часу. В цьому випадку нарада може продовжитись не більше, ніж півхвилини. І навіть якщо Пентагон, військові або інші радники дотримуватимуться іншої думки – рішення президента є обов'язковим і наказ про ядерний удар мусить бути виконаним.

Читайте також: Навіщо КНДР терміново скликає своїх послів на засідання

"Кекс" замість "червоної кнопки"

Першочергово, ніякої "червоної кнопки" в природі не існує, це все – вигадки голлівудських сценаристів. Для виконання наказу про нанесення ядерного удару президентові потрібен "кекс" або ж "бісквіт" – так називають пластикову картку, на якій записані коди авторизації, так звані "золоті коди". За допомоги цих кодів президент ідентифікує себе в системі Пентагону як особу, яка має право розпоряджатися ядерною зброєю.

Щойно президент віддає наказ про напад – його більш ніхто не може зупинити,
– пояснив газеті The New York Times інший експерт з ядерної зброї, Франклін Міллер, який 31 рік пропрацював на американський уряд.

Пентагон передає цей наказ, який за розміром десь у половину допису в Twitter, відповідним атомним військовим базам. "Підрозділи отримують наказ протягом п'яти хвилин після того, як президент ухвалив рішення, та починають його виконувати", – зазначає Блер.

Читайте також: У ядерній суперечці з КНДР для США вимальовуються небезпечні можливості, – NYT

"Подорожній саквояж"

Якщо ж президент перебуває в дорозі – він має при собі те, що ми звикли називати "атомною валізою", американці називають це Nuclear Football (ядерний футбольний м'яч – "24"). Цей "м'яч" завжди у президента під рукою, його носять за ним, змінюючи один одного, п'ятеро солдатів. Він важить приблизно 20 кілограмів, виглядає, як чорна валіза, а всередині у нього – "чорна скринька", яка містить різноманітні плани нападу, а також так звані "Go Codes", тобто коди, які приводять в дію той чи інший план. Президент може будь-якої миті зв'язатися через захищену телефонну лінію зі своїми радниками та військовими.


"Ядерна валіза" президента США надто важливий багаж: її по черзі носять п'ятеро військовослужбовців

При цьому "бісквіт" – тобто ота сама картка з кодами запуску – у валізі не лежить. Президент зобов'язаний завжди тримати її при собі. Щоправда, не всі президенти США були такими відповідальними: наприклад, Білл Клінтон взагалі міг кудись ту картку подіти та шукати її місяці поспіль. Принаймні, про це писав тодішній начальник Об'єднаного комітету штабів, генерал Хью Шелтон у своїх мемуарах. Джиммі Картер нібито одного разу віддав свій костюм з "кексом" в кишені... до хімчистки. Але це вже – так звані "анекдоти Білого дому": ця історія підтвердження на здобула.

Читайте також: Війна США та КНДР – бути чи не бути?

Скільки часу потребують війська для виконання наказу?

Перші ядерні ракети можуть бути запущені практично одразу після отримання президентського наказу.

Вони можуть злетіти з баз у великій кількості протягом однієї хвилини після того, як надійде наказ. Екіпажі атомних підводних човнів США потребують десь на 10 хвилин більше, аби виконати наказ, тому що їм треба зробити деякі додаткові кроки для цього,
– зазначає Блер.

Чи справді Трамп модернізував ядерний арсенал?

Сам Трамп стверджував у своєму Твіттері, що модернізація ядерного арсеналу була його першим наказом, щойно він став президентом США. Тепер, мовляв, атомні війська США сильніші, ніж будь-коли.

Але це ствердження – неправда. "Подібна заява жодним чином не наближена до реальності", – заявляє експерт з ядерної зброї Джеффрі Льюїс із Міддлберзького інституту міжнародних досліджень газеті Washington Post. Жоден ядерний арсенал світу, на його думку, не можна модернізувати протягом кількох місяців. Насправді, попередник Трампа, Барак Обама, розпочав модернізацію ядерного потенціалу США ще два роки тому. Протягом наступних 30 років на це має бути витрачено трильйон доларів.

Читайте також: Ядерна війна між США та КНДР: у ЦРУ оцінили імовірність

А першою офіційною дією Трампа на посаді президента був наказ про скасування реформи, що стосується системи охорони здоров'я, так званої Obamacare – наказ, якого ще й досі не було виконано, бо його зупинив спочатку суд, а потім Конгрес США. З ядерною зброєю він не має, звичайно, нічого спільного. Єдине, що зробив Дональд Трамп офіційно в "ядерному" напрямку – це звелів підготувати йому так званий "Nuclear Posture Review", тобто огляд загального стану ядерного потенціалу Сполучених Штатів. Такий наказ автоматично видається будь-яким президентом, який розпочинає свою діяльність на цій посаді. Цей огляд досі ще не був закінчений.

Також і твердження Трампа про те, що ядерна програма США "сильніша, ніж будь-коли", є, м'яко кажучи, творчим перебільшенням. Америка, за оцінкою Асоціації ООН з контролю за ядерними озброєннями, має наразі приблизно 6800 атомних боєголовок, серед яких 4 тисячі є потенційно готовими для використання. Для порівняння: Росія має наразі близько 7 тисяч боєголовок (добру третину з яких вона отримала від України за умовами Будапештського меморандуму, яким Росія ж і знехтувала, розв'язавши проти України "гібридну" війну та анексувавши Крим). З них готові до запуску орієнтовно теж 4 тисячі. Протягом минулих років як США, так і Росія значно зменшили свої ядерні арсенали. На початку 1990-х років та ж Америка мала більше, ніж 20 тисяч потенційно готових для використання боєголовок.

Втім, слід зазначити, що того арсеналу, який має на озброєні США, наразі більше, ніж досить, аби повністю знищити не лише Північну Корею, а й увесь світ. Тому краще сподіватися, що до цього просто не дійде.

За матеріалами Deutsche Welle, The New York Times, Washington Post.

Читайте також: Новий ядерний світ КНДР, – невтішні дані експертів про реальні можливості Пхеньяну