У Росії розгортається демографічна криза. Тривалість життя російських чоловіків скоротилася майже на п'ять років, до того ж рівня, що й на Гаїті. Сухі дані статистики вже кілька років поспіль фіксують процеси депопуляції в Росії. Пандемія COVID-19 та повномасштабне вторгнення їх прискорили та, схоже, надали незворотньої динаміки. 24 Канал вирішив проаналізувати, як проходить процес вимирання Росії і як цим може скористатися нібито "партнер" Росії – Китай.

Читайте також Китай націлився на Сибір та Далекий Схід

Наприкінці лютого 2023 року президент Росії Путін нарешті зробив звернення до Федеральних зборів. Тим, хто очікував від нього оголошення якоїсь магістральної концепції чи стратегічних цілей, помилилися. Путін 2 години товк воду в ступі й фактично не сказав нічого важливого.

Навіть нова версія ядерних погроз була жалюгідною та засвідчила страх Росії показати справжній стан свого ядерного арсеналу. Натомість, через кілька днів після звернення, російський президент все ж сказав про важливе.

Якщо ми підемо цим шляхом, думаю, що долі дуже багатьох народів Росії, і перш за все, звичайно, російського народу, можуть кардинально помінятися, ну просто кардинальним чином,
– заявив Путін про майбутнє Росії, 24 лютого 2023 року.

Після мітингу в Лужніках, присвяченого роковинам великого вторгнення до України, Путін дав невеличкий коментар пропагандистам. Там він лякав росіян застарілим словом німецького походження "раскассирование", а також спрогнозував у випадку розвалу Росії появу "московитів та уральців". На відміну від "печенігів і половців" ця загроза цілком реальна. Ба більше, Путін все робить для того, щоб його слова стали пророцтвом, яке справджується само по собі.

Нині, з перспективи 2023 року можна констатувати значні "успіхи" російської влади у знищенні російської державності. Через рік після великого вторгнення Росія опинилася у міжнародній ізоляції, втратила репутацію та більшу частину армії, прирекла себе на жалюгідне жевріння протягом наступних поколінь, які будуть не лише спокутувати провину за геноцид українців та інших поневолених народів, але й сплачувати мільярдні репарації. Підстаркуватий Путін, вірогідно, до цього часу не доживе, а от мільйони його підлеглих – цілком. Щоправда, не всі.

4 березня видання The Economist на підставі аналізу даних проаналізувало демографічну ситуацію в Росії та констатувало страшну кризу в країні. З огляду на те, що журналісти використовували офіційні дані російських чиновників, які здебільшого фальшуються та за замовчуванням не показують повноти усієї прірви, в якій опинилась Росія, легко припустити, що ситуація насправді ще страшніша.

Росію неможливо перемогти, її можна лише розвалити зсередини. Що успішно було зроблено під час Першої світової війни — точніше, за її результатами, — і в 90-х роках, коли розвалили Радянський Союз,
– Путін напередодні вторгнення до України, 23 грудня 2021 року, визначає план дій на наступні роки.

  • Цікаво, що скорочення населення було найбільшим серед етнічних росіян (насправді – тих самих путінських "московитів і уральців"), чисельність яких, згідно з переписом 2021 року, скоротилася на 5,4 мільйона у 2010 – 2021 роках. Їхня частка населення впала від 78% до 72%.
  • Видання припускає, що в 2020 – 2023 роках Росія через пандемію, втрати на війні та масову еміграцію так званого "середнього класу" втратила від 1,9 до 2,8 мільйона осіб додатково. В реальності ці цифри можуть бути ще більшими та страшнішими.


Демографічна криза в Росії набирає великих масштабів / інфографіка The Economist на основі даних ООН

Демографічна катастрофічна петля не зменшила прагнення Путіна до завоювань. Але це робить Росію меншою, гірше освіченою та біднішою країною, з якої тікає молодь і де чоловіки помирають у віці 60 років. Вторгнення стало катастрофою,
– наголосили дослідники.

Вже нині в Росії у кількість жінок перевищує кількість чоловіків на 10 мільйонів. У наступні роки цей розрив лише збільшуватиметься. Головний вбивця росіян – алкоголь – нікуди не зникне, проблеми в економіці також, медична система раптово не покращиться, як і соціальний захист населення. Усі гроші буде забирати війна проти України.

Путін не припинить війну за власним бажанням. Його не зупинить ані втрата технічного потенціалу, ані кадрових вояків – він буде й далі гнати маси "чмобіків" на забій, озброювати їх саперними лопатами часів Першої світової та технікою Другої світової. Підлеглі Путіна активно увімкнулися у гру "війна до останнього росіянина" й так само радо вітають геноцид українців.

Російські жінки це чудово розуміють й навіть вітають загибель своїх синів, чоловіків і батьків на війні. Адже в такому разі вони отримать шанс на "гробові", а ті відкривають шлях до їхньої версії "нормального життя". У реальності це все обмежуюється купівлею нового смартфона та оновленням гардеробу, проте, стратегічне планування ніколи не було чеснотою недалеких людей.

Вони не бачать себе на заводах замість загиблих чоловіків. В уявленні росіянок все чіткіше постає "Чудова Росія майбутнього", як суцільне "Іваново – місто наречених", а молоді російські вдови в перспективі можуть стати для Росії "новою нафтою". Проте, не для заможніх європейців, як мріяли росіянки у 90-х, а для громадян Китаю.

До повномасштабного вторгнення та COVID-19 російська влада бачила вирішення питання депопуляції росіян просто – завезенням гастарбайтерів з країн Центральної Азії або Білорусі, України чи Молдови. Низько кваліфікований робітник-іноземець став героєм російського фольклору та тішив національну пиху росіян, переконував їх у власній вищості.

Нині часи змінилися: до охопленої кризою тоталітарної країни ніхто не хоче їхати працювати – штучно завищений курс рубля зробив це економічно невигідним, а терор силового апарату – небезпечним. Нині стрілочка повернулася – вже самі росіяни їдуть до Казахстану чи Киргизстану у пошуках роботи та кращої долі.

У цих умовах руку допомоги Росії протягнув Китай. Стара пісня "русский с китайцем –братья навек" нині знову актуальна, проте, старшим братом вже є не Москва, а Пекін.

Росія опинилася у залежному становищі:

  • основу своїх прибутків, енергоносії, Москва змушена продавати Китаю фактично на безальтернативній основі, з суттєвою знижкою.
  • Також фінансова система росіян дрейфує в бік національної валюти КНР – юаня. Росія сама не може виробляти практично нічого, а після втрати економічних звязків зі своїм головним партнером, ЄС, змушена купувати все в Китаю.

Чому китайських комуністів така ситуація повністю влаштовує

Китай не поспішає, чекає на нові помилки Росії та бачить у них безмежні можливості. Вже багато років триває експансія китайського бізнесу на Далекий Схід Росії та до Сибіру. Нині цей процес лише посилиться.

До речі, те саме Китай робить, наприклад, в Африці та інших регіонах, де посилює свій вплив. Традиційно проникнення китайського бізнесу не відбувається саме по собі – це багатогранний процес, який має характер м'якої сили та посилення політичних впливів (не забуваймо, що Росія нині володіє територіями, які Китай вважає своїми історичними землями, що були окуповані Російською Імперією та пізніше – СРСР).

Варто розуміти, що бізнес – це не абстракція, а людей в Китаї багато. Так, там є свої демографічні проблеми (і значні), проте, у "Піднебесній" знайшли вихід. Це – "російські вдови".


Чи сподобаються російські вдови китайським нареченим / фото Getty Images

Для китайця одруження на росіянці дозволяє цих витрат і проблем уникнути. Це створює попит – така практика існує вже кілька десятиліть.

  • Для російських жінок китайський чоловік також є гарним вибором – він переважно не п'є, заробляє гроші і може повезти кудись на море, купити подарунок чи навіть квіти, також китайські традиції не схвалюють домашнє насильство з боку чоловіка (до речі, в Росії воно декриміналізоване й наразі є чи не головної причиною жіночої смертності в країні), натомість ті ж традиції не проти домінування жінки в родині.
  • Для мешканок депресивних російських регіонів, Бурятії, Туви, Якутії та багатьох інших, одруження на громадянині КНР є щасливим квитком та шансом вирватися з російської реальності.

Знищення значної кількості російських чоловіків на війні та внаслідок алкоголізму суттєво підвищує пропозицію. У цій ситуації росіянкам можуть допомогти "гробові" – ці гроші вони зможуть інвестувати для перемоги в змаганні за нареченого. Іншим варіантом може бути насичення ринку "попитом", тобто – китайськими нареченими.

Цей процес вже активно триває і за кілька років ми можемо не впізнати східну частину Російської Федерації. Звісно, якщо вона на той час ще існуватиме.