Лише за 2024 рік підрозділ ліквідував близько 900 окупантів, а наступного року масштабував цей результат у 5 разів. Як купка вмотивованих прикордонників змогла досягти такого показника? Відповідь – у поєднанні технологічної гнучкості, нестандартних управлінських рішень та особливої корпоративної культури, яку в нас називають "військовим стартапом". Детальніше читайте в ексклюзивній колонці для 24 Каналу.

Зауважте Middle Strike та Deep Strike: як українські дрони переписали правила ураження в глибину

Еволюція від піхоти до екосистеми безпілотних систем

Для того, щоб осягнути цей розвиток, нам необхідно трохи повернутися в історію. Шлях "Фенікса" – це класичний сюжет про розвиток від низів до вершин. Ідея однієї людини масштабувалася в окреме явище, рівних якому щонайменше у системі ДПСУ не існує.

Протягом 2022 року бійці під проводом Дмитра Олексюка пройшли низку важких оборонних боїв: Кремінна, Рубіжне, Попасна, Лиман, Святогірськ. У грудні 2022-го підрозділ зайшов на оборону Бахмута – і саме там, під час однієї з найзапекліших битв війни, народився новий напрямок: були сформовані перші екіпажі БпЛА мультироторного типу для аеророзвідки та скидів боєприпасів по ворожій піхоті.

Google Хочете щодня читати оперативні та якісні новини Додайте 24 Канал у вибрані в Google Додати

Це стало переламним моментом як для самих прикордонників, так і, напевно, для усього українського війська. Вже за два місяці боїв у Бахмуті підрозділ ліквідував понад сотню окупантів, знищив кілька десятків одиниць техніки ворога та два штурмові літаки Су-25.

У травні 2023 року навколо команди Олексюка утворили Другу прикордонну комендатуру швидкого реагування "Фенікс". Це ще був піхотний підрозділ, але вже з окремими дронарями у структурі. А влітку 2024 року відбулася повна трансформація: підрозділ відмовився від піхотних з'єднань, зосередившись виключно на безпілотних системах. У січні 2025-го він масштабувався до розмірів полку.

Роботу з БпЛА ентузіасти опановували безпосередньо у бойових умовах. На той момент уже існували підрозділи, які застосовували дрони у своїй бойовій роботі доволі широко. Але ділитися власними здобутками мало хто наважувався – усі прагнули бути унікальними й масштабувати тільки свій успіх. Все ж знайшлися бійці, командири, які розуміли важливість загального розвитку галузі. Вони й стали своєрідними "хрещеними" для підрозділу "Фенікс".

Серед таких – Герой України Вадим "Маестро" Одуд з 15-го окремого гірськоштурмового батальйону 128-ї окремої гірськопіхотної бригади. Також багато в чому до розвитку "Фенікса" доклалися пілоти з підрозділу CODE 9.2.

Ключовий висновок, який ми отримуємо з цього історичного екскурсу: еволюція не була нав'язана згори – вона народилася з бойового досвіду.

Технологічні рішення, що дали найкращий результат

Замість "зоопарку дронів" – системний підхід та створення внутрішньої екосистеми

Прикордонники з "Фенікса" не просто використовували дрони, а створили власну технологічну екосистему, яка забезпечує весь цикл: від створення боєприпасів до ураження ними противника. До її складу входять:

  • Лабораторія дронів. Тут ремонтують, модернізують та переналаштовують борти, змінюють компоненти, прошивки та конфігурації під конкретні бойові умови.
  • Майстерня боєприпасів. Команда фахівців розробляє, адаптує та виготовляє боєприпаси під різні типи носіїв, проводить їх технічний контроль.
  • Власна льотна школа. Навчання операторів відбувається всередині підрозділу, що дозволяє готувати фахівців під конкретні операції, а не за універсальними програмами.
  • Склади боєприпасів. Підрозділ завжди має запас засобів ураження й може покладатися на те, що в разі перебоїв із їх постачанням зможе продовжувати виконувати свою бойову роботу.
  • Польові полігони. Окрім льотної школи підрозділ має окремі полігони для тренування пілотів у більш наближених до бойових умовах, для перепрофілювання, підтримки навичок тощо.

Такий підхід кардинально відрізняється від типової ситуації до 2022 року. Підрозділ не має проблем із постачанням боєприпасів, дронів, із непідготовленими пілотами – усе вирішуються безпосередньо на місці й у мінімальний термін. У "Феніксі" кожен борт проходить інженерну підготовку саме під ті умови, в яких він працюватиме, а пілот тренується саме на тому дроні, яким він і буде працювати.

Читайте також Через рік ми не впізнаємо НРК, – інтерв'ю "Юнкера" з "Азову" про логістику, нові виклики на фронті і проблему "зоопарку" техніки

Широка лінійка засобів ураження

Командир підрозділу "Фенікс" Олексюк з перших днів планував, що підрозділ має працювати усіма наявними засобами, а не одним конкретним видом БпЛА. Тому зараз підрозділ активно застосовує широкий спектр безпілотних систем, що дозволяє гнучко реагувати на різні типи загроз:

  • FPV-дрони. Основний інструмент ураження рухомих цілей, техніки та живої сили. Працюють на радіокеруванні та через оптоволоконне з'єднання.
  • Важкі бомбери (типу Vampire, Nemesis). Важкі мультироторні платформи для скидів потужних боєприпасів по піхоті, стаціонарних цілях та укриттях противника.
  • Мультироторні розвідувальні БпЛА (типу Mavic, Autel, Matrice). Для дорозвідки, підтвердження ураження та коригування роботи.
  • Мультироторні дрони зі "скидами". Це те, з чого усе починалося. Зараз такі БпЛА використовують здебільшого для полювання на ворожі FPV-засідки, а також для ураження малозахищених укриттів противника, його піхоти та техніки.
  • Розвідувальні БпЛА типу "крило". Засоби, які здійснюють розвідку в тилу противника, дозволяючи виявляти підготовку до штурмових дій, артилерію, місця дислокації противника, накопичення його техніки.
  • Засоби ураження Middle та Deep Strike. Засоби, завдяки яким вдається захопити противника зненацька там, де він не очікує удару.
  • Засоби РЕР, РЛС та РЕБ. Дозволяють вчасно виявляти загрозу та реагувати на неї, включно з подавленням ворожих БпЛА.
  • Дрони-перехоплювачі. Засоби, завдяки яким вдається протистояти ворожим дронам літакового типу.

І це навіть не вичерпний перелік. Не варто забувати про зв'язок, який забезпечують ті ж ретранслятори, про налагоджену логістичну складову, без якої дрон не опинився би вчасно на позиції, тощо.

Ключовий висновок зі сказаного вище: успіх забезпечує не окремий "диво-дрон", а система, в якій різні типи безпілотників доповнюють один одного: розвідка виявляє ціль, ретранслятор забезпечує зв'язок, ударний дрон знищує ворожий об'єкт, а розвідувальний БпЛА фіксує ураження. Коло замкнулося.

Як і в організмі людини, ми можемо провести паралелі з великим та малим колом кровообігу. Велике коло "Фенікса" стартує в тій же льотній школі, де готують нового пілота, у майстерні боєприпасів, де виготовляють новий засіб, та в лабораторії дронів, де удосконалюють БпЛА. Воно продовжується на позиціях РЕБ та РЕР, які прикривають наших пілотів від небезпеки, у пунктах управління, звідки у режимі прямого етеру ведеться керування боєм. Без цих важливих елементів нашої екосистеми неможливо було б забезпечити повноцінне функціонування підрозділу.

Інтеграція в "Лінію дронів" та угруповання СБС

Важливим організаційним рішенням стало приєднання прикордонного підрозділу "Фенікс" до президентського проєкту "Лінія дронів". Ми стали єдиним прикордонним серед п'яти найефективніших підрозділів безпілотних систем, які об'єдналися у цій ініціативі. Цей крок дав поштовх для подальшого розвитку й відкрив нові можливості: збільшення каналів постачання засобів ураження, пряма співпраця з побратимами, обмін досвідом та удосконалення парку дронів завдяки новим технологічним рішенням.

"Лінія дронів" відкрила перспективу для подальшого руху "Фенікса" у загальний контур розвитку безпілотних систем в українському війську. Саме це стало першим кроком для долучення підрозділу до угруповання Сил безпілотних систем, завдяки чому прикордонники змогли отримати ще більше можливостей для реалізації своєї бойової роботи.

Спільне планування складних операцій, тісна взаємодія в системі УСБС, обмін досвідом, ще більше розширення парку дронів, нові технологічні рішення. Усе це призвело до того, що підрозділ "Фенікс" посів друге місце за результативністю в усьому угрупованні.

Управлінські та організаційні принципи

Філософія військового стартапу

Це, мабуть, найважливіша складова успіху. У "Феніксі" свідомо культивують підхід, який різко контрастує з традиційною армійською ієрархічністю. Саме він став ключовим у досягненні тих висот, які ми отримали в результаті. От п'ять ключових принципів, якими підрозділ "Фенікс" послуговується щодня.

  1. Радикальна чесність. Ми не боїмось казати правду. Якщо існує проблема – про неї говорять вголос. Ініціатива не карається, а заохочується. Брехня в команді – це наш "червоний прапор".
  2. Культ результату. Якщо нам необхідно порушити застарілу інструкцію, щоб покращити свою результативність, – ми не задумуючись ідемо на цей крок.
  3. Антизастій. Ми послуговуємося правилами цивільного бізнесу, які можна підлаштувати та адаптувати до бойового підрозділу.
  4. Екосистема важливості. Оператор дрона – це вершина нашої "екосистеми", проте без ідеального забезпечення він не зможе виконувати свої функції. Ми цінуємо всіх фахівців так само високо, як операторів. Важливі й кухарі, й інженери, й водії, й спотери, аналітики – усі.
  5. Фокус на спеціалізації. Механік не займається аналітикою, пілот не ремонтує авто. У нашому підрозділі кожен фахівець займається своєю справою, розвивається у тому напрямку, де його здібності принесуть максимальний результат.

Ці принципи – не декларація. Вони підтверджуються конкретними рішеннями. Зокрема, новобранець може сам обрати тип дрона, з яким хоче працювати. Також він може відповідно до своєї цивільної професії знайти самореалізацію за військовим напрямком: технік, інженер, водій, кухар, медіа тощо.

Ставлення до особового складу як конкурентна перевага

У живому спілкуванні з нашими пілотами можна неодноразово побачити переваги самого підрозділу. Головне для наших військовослужбовців – це ставлення керівників до особового складу.

Пріоритет "Фенікса" – це безпека особового складу, людяне ставлення у колективі, допомога. Командування протиставляє тактиці "м'ясних штурмів" противника інтелектуальну перевагу підрозділу та технології. Адже ключова цінність для нас – це збереження життя кожного бійця.

Середовище, де цивільний досвід стає бойовою перевагою

Прикордонний підрозділ "Фенікс" цілеспрямовано залучає фахівців із цивільного сектору – інженерів, IT-спеціалістів, аналітиків. Філософія підрозділу полягає в гаслі: "Твій цивільний досвід – фундамент результату". При цьому на початках формування підрозділу його кістяк складався з військовослужбовців, які пройшли через піхоту, тобто досконало знають потреби тих, кого прикривають із повітря.

Таке поєднання – технічна експертиза плюс бойовий досвід – створює унікальне середовище, де рішення ухвалюють швидко і з глибоким розумінням контексту. А відповіді на виклики шукають не лише у застарілих армійських догмах, але і в правилах життя сучасного цивільного бізнесу.

Ми наразі маємо унікальний сплав бойових побратимів із серйозним військовим бекґраундом за плечима поруч із цивільними фахівцями, які сильні у відносно тиловій роботі. Обмін знаннями породжує абсолютно нову одиницю в системі Сил оборони, де цивільні знання стають на військові рейки.

Рекомендуємо "Не бачу кінця цієї війни": відверте інтерв'ю з військовим Павлом Вишебабою про втому на фронті та ТЦК

Власна рекрутингова система

Підрозділ вибудував прозорий рекрутинговий процес: охочий заповнює анкету на сайті, проходить співбесіду в зручний для нього спосіб, мобілізується напряму до підрозділу без участі ТЦК, проходить базову загальну військову підготовку, далі – фахову підготовку в льотній школі "Фенікса", й лише після цього приступає безпосередньо до бойової роботи.

При цьому варто звернути увагу на те, що навчитися будь-якої військової професії можна з нуля – головне, щоб було бажання.

Окрему увагу ми приділяємо молоді. Для цієї вікової категорії у "Феніксі" діє програма "Контракт 18 – 24: Дрони", за якою можна доєднатися до підрозділу на посаду пілота, отримати обіцяну від держави грошову виплату у вигляді 1 мільйона гривень, а також: гідне фінансове забезпечення протягом терміну дії контракту, компенсацію житла, іпотеку під 0% після завершення контракту та право на виїзд за кордон.

Уроки для майбутнього: що можна масштабувати

Бюрократична гнучкість рятує життя. Готовність порушувати застарілі інструкції заради результату – це не анархія, а зрілість командування, яке бере на себе відповідальність за нетривіальні рішення.

Повага до людей – це теж зброя. У час, коли армія зіштовхується з проблемами укомплектування, "Фенікс" демонструє, що людяне ставлення до підлеглих є потужним мотиваційним фактором, який працює краще за будь-який примус.

Спеціалізація перемагає універсальність. Механік не займається аналітикою, пілот не ремонтує авто – кожен розвивається у своєму напрямку.

Екосистема важливіша за окремий інструмент. Наявність найкращого дрона нічого не варта без боєприпасів, навченого оператора, розвідданих і захищеного зв'язку.

У підрозділі "Фенікс" не бояться експериментувати, швидко вчаться на помилках (як своїх, так і чужих) і постійно шукають способи підвищити ефективність. Це середовище, у якому цивільний інтелект конвертується у бойовий результат, а застарілі інструкції відступають перед культом результативності. Саме ця комбінація – технологічна гнучкість плюс людяне лідерство – дозволила підрозділу пройти шлях від піхотного відділу до одного з найкращих безпілотних підрозділів країни. І саме цей досвід, без перебільшення, вартий вивчення не лише в Україні, а й далеко за її межами.