Повернення наших людей додому з полону – є справжнім щастям, що охоплює всю країну. За кожним обміном робота десятків людей, які крок за кроком наближають повернення українських військових та цивільних додому. Це, зокрема, Координаційний штаб Головного управління розвідки, який вже зміг повернути понад 6 тисяч наших людей та продовжує активну боротьбу за тих, хто ще в полоні.

Як проходять переговори щодо обмінів, де утримують полонених і що робити, якщо ваша близька людина зникла безвісти або потрапила в полон – читайте в матеріалі 24 Каналу.

Зауважте Що точно не треба казати людям, у яких близькі в полоні: військова поділилася власним досвідом

Координаційний штаб був створений після початку широкомасштабного вторгнення – у березні 2022 року. Це відповідало вимогам міжнародного гуманітарного права Женевської конвенції. Його очолила тодішня віцепрем'єр-міністерка Ірина Верещук. Разом з Координаційним штабом було створено Національне інформаційне бюро, яке відповідає за облік військовополонених ворогів.

Після кількох успішних операцій, проведених ГУР, на чолі з Кирилом Будановим, президент Володимир Зеленський вирішив передати повноваження керівництва Координаційним штабом начальнику ГУР. Він очолив Координаційний штаб з травня 2022 року.

Крім повернення, Координаційний штаб визначив у своїй діяльності ще одне важливе питання – адаптація після перебування в полоні, реінтеграційні заходи, постізоляційний супровід і психологічна допомога. Адже звільнені з полону перебувають у досить складному психологічному стані після тих випробувань, яких зазнали в полоні. Окрім того, вони мають незадовільний стан здоров'я.

Після звільнення усі колишні військовополонені перебувають в центрах реінтеграції, де з ними обов'язково працюють психологи та надають їм супровід у вигляді сесії. Це системна робота як медиків, так і психологів, психотерапевтів, яка працює в комплексі.

Як працює Координаційний штаб: дивіться відео

Координаційний штаб відповідав за належне утримання військовополонених окупантів. Це структура і системи Мін'юсту. Сьогодні вже сформовано 5 окремих таборів, як це вимагає Третя Женевська конвенція та як це передбачено міжнародним гуманітарним правом. Україна у своїй діяльності дотримується тих вимог, які виписані цими документами.

В Україні військовополонених окупантів утримують окремо від ув'язнених. Водночас у Росії ця практика – провальна. Росія не зробила цього навіть за 4 роки війни. Вони утримують наших громадян в СІЗО, у тюрмах разом зі злочинцями, що є дуже серйозним порушенням міжнародного гуманітарного права та Третьої Женевської Конвенції.

Щодо росіян треба розуміти, що це дуже специфічний контингент. Тобто це люди, які в основному мало освічені, з невеликим рівнем достатку, які все своє життя провели за Путіна. Є люди, які народилися, наприклад, у 2000 році, і для них Путін – це єдиний президент, якого вони знають,
– розповів керівник пресслужби Координаційного штабу Петро Яценко.

Водночас їхні знання про Україну – наш менталітет, культуру, стиль життя – надзвичайно малі. Переважно вони базуються на якихось міфах радянської доби.

Усі, хто перебуває в полоні перед обміном, підписують згоду на обмін. Відповідно якщо людина раптом передумала і не хоче повертатися, то згідно з міжнародним гуманітарним правом, її утримуватимуть у полоні до кінця бойових дій. Переважна більшість з них хоче якнайшвидше повернутися до рідної країни, яка їх послала на війну, або вони самі вирішили.

До речі Дії прості: що відбувається з полоненими росіянами, яких обмінюють

Основне завдання Координаційного штабу – повернення наших громадян. У 2022 році акцент був на військовослужбовцях. За півтора року там зрозуміли, що цивільні громадяни, які також постраждали внаслідок збройного конфлікту і були незаконно затримані окупаційною владою, так само перебувають у місцях несвободи, як і військовослужбовці, які захоплені в полон. Вони утримуються у таких же камерах і до них таке саме ставлення.

Координаційний штаб виконує завдання щодо повернення усіх громадян з будь-яких територій, пов'язаних зі збройним конфліктом. Вже сьогодні європейські країни, які відчувають загрозу з боку Росії, цікавляться тим досвідом, який здобула Україна в питаннях діяльності Координаційного штабу. У Координаційному штабі зазначають: міжнародному суспільству дуже важливо знати, що саме може бути з ними, якщо Росія піде далі.

Дипломатичні стосунки між Україною та Росією, очевидно, не є дійсними. Утім, відповідно до закону, Головне управління розвідки має повноваження на комунікацію. ГУР налагодило перемовний процес з російською стороною неофіційними каналами й цей діалог є результативним.

Попри те, що у Третій Женевській конвенції обмін військовополоненими передбачений після завершення збройного конфлікту, Україна робить неймовірні речі вже сьогодні. Наші закордонні партнери дивуються, як нам вдається в активну фазу бойових дій проводити перемовини та повертати наших громадян додому.

"Повертати потрібно через ті умови, в яких вони перебувають. Якби російська сторона дотримувалася, так само як і Україна, взятих на себе зобов'язань щодо утримання військовополонених, можливо, не було б такої критичної ситуації, яка сьогодні є в питаннях збереження життя нашим громадянам. Тому ми не можемо чекати. Ми організовуємо роботу", – зауважив керівник секретаріату Координаційного штабу Богдан Охріменко.

Очільник ГУР Кирило Буданов ставить за мету повернення усіх громадян. Утім, є такі категорії як важкохворі, тяжкопоранені, які довгий час перебувають в полоні, чиє здоров'я вже підірвано через ті умови, в яких Росія їх утримує. Координаційний штаб ставить за мету і за пріоритет повернення насамперед цих громадян.

Робота Координаційного штабу
Мета Координаційного штабу – повернення усіх українців / Координаційний штаб

Перемовини, які ведуть з посадовими особами, що визначені військово-політичним керівництвом Росії, та заходи, які організовують щодо передачі й повернення українських громадян, свідчать, що ця робота має практичний результат.

Комунікувати з ворогом – це дуже складна річ. З одного боку, ти його ненавидиш. З іншого боку, військове мистецтво передбачає повагу до ворога, якщо він поводиться відповідно до правил війни. Але ми бачимо, що, на жаль, в Росії є проблеми з цим,
– сказав керівник секретаріату Координаційного штабу Богдан Охріменко.

Координаційний штаб знаходить людський ресурс, додатково проводить заходи, щоб перемовний процес щодо обміну не зупинявся. Окрім ГУР, до переговорів залучені представники СБУ, МВС, Офісу Президента, секретаріату Ради нацбезпеки й оборони та інші структури, які можуть бути корисними та позитивно впливати на процеси щодо повернення наших громадян.

Також Координаційний штаб постійно комунікує з представниками міжнародного комітету, моніторингу і місії ООН, які опікуються питаннями утримання військовополонених. Вони мають доступ до всіх військовополонених окупантів на території українських таборів.

Богдан Охріменко зауважив, що російські спецслужби неодноразово готувалися до проведення різних заходів на території України для дестабілізації суспільної політичної ситуації і не тільки. Саме комунікація з родинами давала впевненість у тому, що український народ єдиний та пройде це випробування. Але Росія має величезний досвід проведення пропагандистських заходів, інформаційно-психологічних операцій та робить це системно.

Це метод тиску на військово-політичне керівництво нашої держави, оскільки це життя людей. Це тонка матерія в дипломатії. Хоча це здається дивним, але навіть під час збройного конфлікту дипломатія не припиняється. Ми бачимо, як Росія використовує це питання,
– зауважив Богдан Охріменко.

Якби у таких інституціях, як, наприклад, Міжнародний комітет Червоного Хреста, були механізми впливати на російського агресора і забезпечити належне утримання ним військовополонених, то це питання не було б таким болючим.

"Перебування у стані невизначеної втрати, коли ти не знаєш нічого про долю своєї близької людини, виїдає наших людей зсередини. Насправді ніхто не хоче, щоб це відбулося з ним чи з його близьким. Коли родина отримує інформацію про те, що її близька людина зникла безвісти, люди не знають, куди йти. Вони починають звертатися до тих органів та організацій, які, на жаль, не можуть їм допомогти", – поділився Богдан Охріменко.

Координаційний штаб розміщує інформацію у вигляді соціальної реклами для того, щоби родини одразу зверталися до них. Він співпрацює з ТЦК, які надають сповіщення, безпосередньо з військовими частинами, з Генеральним штабом, з Національною гвардією, з Державною прикордонною службою. Усі ці структури знають про Координаційний штаб і скеровують до нього родини.

Зверніть увагу! Усі послуги, які надає Координаційний штаб, є абсолютно безплатними. Це важливо знати, адже, на жаль, є люди, що наживаються на чужому горі.

Координаційний штаб розробив дорожню карту для родини, яка дізналася, що її близький зник безвісти або потрапив до полону. Консультанти пояснять, що потрібно зробити людині. Наприклад, це може бути фізичне звернення. Адреси та номери телефонів розміщені на сайті у розділі "Контакти". Можна записатися онлайн або телефоном на попередній прийом у зручний час.

Важливо! Є можливість створити особистий кабінет, через який можна подати всю інформацію, якою володіє родина. Зокрема, особливості зовнішності або інформацію, яку родина знайшла на якихось медіаресурсах ворога, у телеграм-каналах, на ютуб-каналах.

У Координаційному штабі приймають будь-які фото, відео, що можуть свідчити про долю військовослужбовця. Далі цю інформацію перевіряють і враховують в інформаційній системі. Досить часто завдяки таким матеріалам з'являється розуміння, що людина не загинула, не пропала безвісти, а саме перебуває у ворожому полоні.

"Ми підтримуємо постійний прямий діалог з родинами, з нашим громадянським суспільством для того, щоб вони були впевнені, що за них ніхто не забув, за їхніх рідних борються, їх шукають і зроблять все можливе і неможливе для того, щоб їх повернули", – наголосив керівник секретаріату Координаційного штабу Богдан Охріменко.

У громадській приймальні Координаційного штабу відкрита гаряча лінія, куди є можливість зателефонувати та отримати всі відповіді, соціальні та юридичні консультації. Далі тим, хто звернувся на гарячу лінію, пояснять подальші кроки.

Зустріч з родинами військовополонених
Зустріч з родинами військовополонених / Координаційний штаб

На жаль цей процес може тривати навіть не місяцями, а роками, що дуже складно для людей, чия близька людина зникла безвісти або потрапила в полон. Фахівці Координаційного штабу – це насамперед люди, які розуміють, що в такі моменти потрібна підтримка.

Варте уваги! У Координаційному штабі також відкрита гаряча лінія психологічної допомоги. Там працюють фахівці, що надають кризову психологічну допомогу. Безкоштовна телефонна лінія працює щодня з понеділка по неділю з 10:00 до 20:00. Звернутися можна за телефоном: 0 800 332 720.

На жаль, є інша сторона процесу повернення наших громадян – це повернення тіл наших загиблих героїв, цивільних громадян, які загинули внаслідок збройної агресії Росії проти України. Після повернення тіл наших громадян, їх доставляють в заклади судово-медичної експертизи, де з ними починають працювати слідчі Національної поліції.

Далі відбувається ідентифікація тіла, бо, на жаль, росіяни дуже рідко зазначають прізвища у списках. Утім, навіть якщо прізвище зазначили – все одно потрібно перевіряти. Військовослужбовець міг одягнути чийсь бушлат, в якому був військовий квиток іншої людини. Дуже важливо не помилитися тут, адже кожна родина повинна бути впевнена, що вони отримують тіло свого рідного.

В Україні з кінця літа 2022 року діє спеціальний гуманітарний проєкт "Хочу жить". Він дозволяє військовослужбовцям армії Росії безпечно здатися у полон. Усі, хто здається в полон за цією програмою, оформляються як ті, хто потрапили у полон в бою. Проєкт був розрахований на тих росіян, яких силоміць мобілізували й вони не хочуть воювати проти України та українців, а хочуть зберегти своє життя.

Спочатку росіяни ставилися з недовірою до цього проєкту. Думали, що це не працює або буде багато фейкових сторінок. Роскомнадзор швидко забанив сайт проєкту "Хочу жить". Але в Координаційному штабі були до цього готові та зробили багато сторінок і в соцмережах, і в Телеграмі, і чат-бот для того, щоб можна було зв'язатися. Також гаряча лінія досі діє. Цей проєкт допоміг зберегти життя дуже багатьом росіянам.

Також є гуманітарний проєкт "Хочу найти". Він покликаний допомогти російським родинам знайти своїх рідних і близьких. Росія часто не визнає, що людина перебуває в полоні. Тож Україна використовує це, щоби довести: ця людина в нас і треба її якнайшвидше обміняти, а натомість отримати нашу людину.

Ще один проєкт називається "Хочу к своим". Він скерований на колаборантів, які засуджені українськими судами, відбувають покарання за злочини, пов'язані зі зрадою Батьківщини, з допомогою ворогу. Ці люди підписують офіційні документи, заяви про те, що вони не проти виїхати до Росії.

Координаційний штаб також підтримує дітей родин, чиї близькі зникли безвісти або потрапили у полон. Їм можуть надавати психологічну підтримку в межах дитячої допомоги. Також проводять різні заходи. Наприклад є проєкт "Люди майбутнього", де дітей відправляють в різні табори, як в межах України, так і в європейські країни.

Це також дуже важливий напрямок, тому що діти вразливі. Вони потребують цієї підтримки. Це те покоління, яке буде відновлювати нашу Україну. Я сподіваюся, вже не воювати, але відновлювати. Вони якраз мають сформувати ту єдність і розуміння, що бути українцем – це дуже сильно,
– підкреслила керівниця напрямку взаємодії з громадським сектором Координаційного штабу Наталія Мельник.

У Координаційному штабі дуже пишаються командою, що зараз сформувалася. Вони сподіваються повернути кожного українця додому.

"Результати обміну, коли ми повертаємо своїх людей – це, мабуть, перше, що нас усіх тут тримає. Тому що ми розуміємо: не даремно наше гасло "Повернути кожного і кожну". Це не просто слова, а те, з чим ми живемо 24 на 7. Ми прокидаємося і засинаємо з тим, що маємо кожного повернути – і військових, і цивільних", – наголосила керівниця напрямку взаємодії з громадським сектором Координаційного штабу Наталія Мельник.

Вона додала, справжнім натхненням для команди Координаційного штабу є той момент, коли людина, що зверталася до них з болем і відчаєм, приходить з посмішкою та зі своєю близькою людиною, що повернулася з полону, і показує те місце, де отримувала підтримку, поки чекала. Ці моменти є рушійною силою для команди, щоб робити дедалі більше для повернення наших людей додому.