Про це видання повідомляє з посиланням на 6 близьких до кремлівського диктатора людей, які розповіли це на умовах анонімності. Початок вторгнення став несподіваним, наприклад, для глави російського МЗС Сєргєя Лаврова.

Цікаво Генерали смерті: чому Путін підвищив тих, які показово відправили на забій тисячі солдатів

Майже ніхто не розумів справжнього плану

Напередодні вторгнення Владімір Путін проводив наради Радбезу, визнав квазіутворення в Донецькій та Луганській областях, проте наближені до нього люди так і не розуміли справжніх планів диктатора. Співрозмовники видання кажуть, що незнання Лаврова було дивним – диктатор ухвалював зовнішньополітичне рішення, не обговорюючи його з головою МЗС.

Якщо вірити цим же особам, то вище російське керівництво дізналося про початок вторгнення тоді, коли уночі 24 лютого почалося звернення Путіна, в якому він і заявив про початок "спецоперації".

Коли вторгнення вже почалося, наближені до Кремля олігархи прибули в резиденцію Путіна на нараду, усвідомлюючи, які наслідки для них матиме війна. Один із них вимагав у Лаврова пояснень щодо рішення Путіна, але він нічого не міг відповісти.

У нього (Путіна – 24 Канал) є три радники – Іван Грозний, Петро І і Катерина Велика,
– процитував слова Лаврова вищезгаданий олігарх.

План бліцкригу з тріском провалився. Воно, мабуть, не дивно, якщо радниками Путіна в цьому питанні були давно мертві правителі. Як він з ними радився – це вже тема досліджень для фахівців з психіатрії.

План провалився, потрібно було шукати нові виправдання та аргументи

Ті ж співрозмовники кажуть, що у Кремлі усвідомили провал початкового плану у вигляді швидкого захоплення Києва, встановлення маріонеткового уряду й захоплення всієї України. Тому Путіну довелося шукати нові виправдання та аргументи. говорячи про те, що нібито був змушений так зробити й іншого виходу не було.

Якщо вірити словам одного із джерел, то Путін пізніше на нараді визнав провал і заявив, що Росія, як виявилося, була абсолютно не готовою, але й тут диктатор не обійшовся без міфічної загрози НАТО.

Виявляється, ми були абсолютно неготові. В армії бардак. У нашій промисловості безлад. Але добре, що ми про це дізналися саме так, а не тоді, коли до нас вдереться НАТО,
– так цитують співрозмовники слова Путіна.

Наближені до Путіна особи порівняли його зі Сталіним і зазначили, що відмінністю двох диктаторів є те, що Сталіна "неможливо було обдурити", а от Путіну боялися казати правду.

Планування анексії Криму

Співрозмовники видання розповіли й про те, як у Кремлі планували та реалізовувати окупацію Криму в 2014 році. За їхніми словами, російський Радбез не був поінформований про це, а все планування відбувалося групою з 5 людей – Путіним, Шойгу та 3 високопосадовцями спецслужб.

Радники тоді відмовляли Путіна від окупації Криму, але диктатор назвав цю агресію "історичним моментом", а всім, хто не погоджується, запропонував піти геть.

Після реакції Заходу, яка залишала бажати кращого, Путін повірив у правильність свого рішення. Як би це не було прикро усвідомлювати, але відсутність жорсткої реакції у 2014 році фактично й вплинула на те, що диктатор замислив велику війну через 8 років.

Однак після рішень диктатора щодо Криму й Донбасу його оточення суттєво скоротилося. Ще більше скорочень було під час пандемії коронавірусу, коли Путін фактично ізолювався від усіх, боячись захворіти. Одним із небагатьох, хто був увесь цей час з Путіним, став Юрій Ковальчук, бізнесмен, медіамагнат та фактично головний фінансист очільника Кремля, який повністю поділяє імперіалістичні ідеї вождя. Ймовірно саме він вкорінив божевільному диктатору ідею про "велич імперії" та "збирача земель", адже Путін марить тим, що його мають запам'ятати, як Петра І – першого російського імператора.

Роль Медведчука у підготовці вторгнення

Коли Путін починав планувати вторгнення, то його кум Віктор Медведчук запевнив диктатора, що українці нібито будуть радо зустрічати загарбників і жодного опору не буде.

До речі, за словами співрозмовників, маріонеткою Кремля в Україні після захоплення Києва, за планами Путіна, мав стати саме Медведчук. Експрезидент-втікач Віктор Янукович мав би виступити зі зверненням як "легітимний президент" і "благословити" на посаду кума Путіна.

Кремль вклав настільки багато коштів у мережу Медведчука, що навіть і не усвідомлював, що кількість противників його кума в Україні значно перевищує прихильників. Наближені до Путіна люди були скептичними щодо Медведчука, але сам диктатор, вочевидь, вірив. Як бонус, слова його кума підтвердили звіти ФСБ, які, вочевидь, робили їх також зі слів Медведчука або просто вирішили підіграти реальності, в якій живе Путін.

За лічені дні до вторгнення Патрушев, як стверджують співрозмовники, сказав Путіну про поганий стан армії, яка не готова до війни, але диктатору було байдуже.

Цікаво, що коли вторгнення почалося, якась частина агентурної мережі, організованої Медведчуком, почала діяти, але більшість або втекла, або злила плани українським спецслужбам.

Співрозмовники видання стверджують, що ця війна унікальна тим, що вся еліта Кремля проти неї, але стосовно цього кажуть, що вони безсилі щось змінити. Тому всі вищенаведені факти ніяк не зменшують їхньої провини, адже їхня бездіяльність, якщо вони вже проти війни, призводить до гибелі тисяч невинних людей.