Про це в інтерв'ю нашій Катерині Соляр розповів радник голови Офісу Президента України Михайло Подоляк. 24 Канал пропонує вашій увазі першу частину інтерв'ю.
Також цікаво Чи скресла крига і чого чекати далі: що китайські ЗМІ пишуть про розмову Зеленського та Сі
"Атака дронами" на Кремль
Наші кляті вороги не придумали нічого кращого окрім, як заявити, що це була терористична атака на "бункерного", отже це була атака на всю Росіюшку, і тепер не знають, як на це реагувати.
Як часто кажуть: під час розслідування головне не вийти на самого себе, то тут – під час атаки головне не проатакувати себе. Чергова червона лінія пройдена.
По-перше, ця війна для Росії, яка розпочала її, буде мати дуже й дуже чутливі наслідки. Україна зробила для себе вибір: ми чітко розуміємо, що не можемо собі дозволити якісь угоди з Росією та залишити їм можливість нас тероризувати. Це дуже важливо, це не 2014 рік і не 2008 рік.
Ми намагаємось пояснити Заходу: або ви перестанете удавати, що Лавров може щось офіційно заявляти, з'являтись на офіційних майданчиках і казати: дивіться терористичний київський режим щось там зробив.
Зафіксуймо дуже важливу складову – Росія розпочала війну й використовує терористичні методи. Паралельно з тією фейковою атакою на Кремль, вони свідомо вбили 23 мешканців Херсона. Просто у своїх будинках. Оце і є терористичний режим.
І коли якісь міжнародні майданчики дають їм можливість офіційно говорити про якийсь "київський режим", про те, що він робить, про маріонеток – маємо з цим закінчувати.
- По-перше, немає ніякого київського режиму маріонеток. Є абсолютно демократична Україна, до якої Росії ще рости й рости в частині демкоратичних цінностей і свобод.
- Друге – війну розпочала й веде Росія, яка чомусь вважає, що атакувати крилатими та балістичними ракетами територію України можна. І робить це демонстративно, у прямому ефірі. А якщо щось вибухає в Росії, то вони починають метушитись, своїми "алкоголічними" очима блимати й кричати: нас атакують.
- По третє – щодо фейкової атаки дронами на Кремль. Абсолютно точно є такі люди, як Патрушев, Бастрикін і Наришкін. Патрушев чи навпаки Наришкін постійно виходить і говорить про якісь біолабораторії в Україні, що Польща хоче забрати якісь області в України, мовляв, такий був план розділу України.
Ці особини намагаються створити інший інформаційний фон та сказати: ось дивіться, тут теракт, Кремль атакують, зупиніть українців, бо це буде приводити до ескалації війни.
Інтерв'ю з Михайлом Подоляком: дивіться відео
Сьогодні, коли все в прямому ефірі, коли все зафіксовано, вони думають, що можна гратись у 70-ті роки СРСР і казати: "это провокация". Які завдання вирішувала Росія в межах цієї операції?
- Перше – події відбулись вночі, але вони чекали 13 годин, щоб зробити масований інформаційний вкид. Було зафіксовано потрапляння у флагшток та купол маленького нікчемного дрона з різноманітних ракурсів.
Безумовно це не атака – навіть не пошкрябало цей купол. Це було знято з різних місць, щоб показати внутрішньому користувачу.
- Друге – перед цим вони заявили про розкриття групи "українських диверсантів", які мали проводити акції проти "очільників" Криму, фейкових окупаційних інституцій, яких нібито очолював замкерівника Офісу Президента України.
Тобто, вони двічі говорять про те, що Офіс Президента розробляє якісь терористичні акти й ми (Росія) маємо завдати удар у відповідь.
- Третє – мене непокоїть, що перед цим вони говорили про десяток ешелонів протиповітряної оборони в Москві, що навіть пташка не пролетить. А тут вони спокійно дивляться, як два нікчемних маленьких дрони залітають у Сенатський палац в Кремлі. Це дивно.
Вони самі добровільно обнуляють репутацію систем ППО Москви. Для чого вони це роблять, тому що ставки дуже високі. І тепер три висновки, достатньо прості.
Перше: вони мають налякати свої спільноти. Вони мають їм сказати: "Давайте об'єднаємося довкола Путіна, давайте спокійно сприймати мобілізацію, давайте спокійно сприймати введення військового стану, давайте спокійно сприймати перевід економіки на військові рейки, давайте спокійно сприймати втрату вами соціальних гарантій, виплат, грошей і так далі".
Тобто, давайте так: "Це – війна. Ми маємо всі згуртуватись, маємо всі не звертати увагу на те, що ми всі нікчемно живемо, але маємо цю війну проводити вже як війну. Як тотальну війну".
Друге. Вони хочуть внести певні розколи в наші партнерські взаємини з союзниками. Ну типу сказати: "Дивіться, вони некеровані, вони неконтрольовані, вони можуть ескалювати цю війну, атакуючи на території, в глибині території Росії, навіть державні інституції. Тому давайте ви все ж таки пригальмуєте допомогу військову, принаймні, ну хоча б зараз, коли вони там готуються до певних наступальних дій.
Ви не будете давати їм – особливо важливо для Росії – дальнобійну зброю. І точно не будете давати авіаційний компонент, тому що ми тоді не зможемо їх так просто вбивати у тому ж Херсоні. Не зможем вбивати в Чернігівській, Сумській і Харківській областях, тому що ви нас позбавите єдиного, того, що в нас залишилося, – тактичної авіації, керованих авіаційних бомб і балістичних ракет. Не давайте їм, будь ласка, категорично не давайте. От бачите, дрони маленькі, нікчемні дрони літають на Кремлем, давайте ви це зупините".
І третя складова – це налякати путінську еліту, щоб вона не думала про змови, щоб вона не думала про державні перевороти. Ну чи там "дворцові перевороти".
Чому? Тому що ви ж бачите, лояльність еліт російських Путіна достатньо низька. І він постійно обертається й дивиться навколо себе, чи готовий вже хтось встромити йому ножа.
Не ми, а вони самі прийдуть до того, що це треба буде зробити. Але так вони якби лякають еліту й говорять: "Давайте, знову ж таки, консолідуємося навколо Путіна, тому що всіх вас будуть вбивати. Бачите, вже дрони літають навіть над Кремлем".
Варте уваги Путін захоче публічного "реваншу", але це частина гри: що на Заході пишуть про "удар" по Кремлю
Гаага проти Путіна
Вони називають це, звісно ж, терактом. Ми розуміємо, що при тому теракті ніхто не постраждав, окрім того маленького дрона, який врізався в той самий Кремль. І мені здається, вони просто забувають, що таке слово теракт.
От теракт, можна подивитися, що вони вчора робили в нашому українському Херсоні. На кількість загиблих, на кількість поранених, на вистріли й постріли, які прилетіли просто в магазин будівельний і просто в залізнодорожний вокзал. Ось це називається терактом. Якщо ви забули, що таке теракт, то ось такий вигляд вони мають, то ось так це називається.
Тут потрібно по-іншому поставити акценти. А чого взагалі ми говоримо про те, що вони там проводять якусь "СВО" і так далі? Немає ніякої "СВО". Які юридичні підстави в них взагалі були дивитися в сторону України? Хто вони такі?
Вони ж вважали як… вони надували певний час міжнародний інформаційний і дипломатичний простір тим, що "ми настільки великі й сильні, ви всі нас боїтеся, тому ми будемо робити те, що захочемо, будемо вбивати грузинів, будемо вбивати українців і так далі".
Які "СВО"? Хто вони такі? Тобто, в них взагалі немає права юридично. Повернемось навіть у 2014 рік. Щойно вони зайшли на територію Криму й щось там в нас забрали – все. Вони є абсолютними безумовними злодіями, які порушили міжнародне право.
Я розумію, що толерантно ставився світ до них тоді, на жаль. Мені видається, що десь підсвідомо світ сьогодні й допомагає Україні, тому що розуміє, відчуває оцю провину. Якби тоді б жорстко реагували, я вже не кажу про 2008, не кажу про Сирію, не кажу про те, що вони робили в Іраку, Афганістані і так далі.
Якби було оце все спокутувано Росією чи як нащадком Радянського Союзу, тоді певно була б інша модель поведінки оцих суб'єктів. Але виходимо з того, що виходимо.
Росія ж, вона собі вийшла і сказала: "Дивіться, ми тут собі почали "СВО", ми маємо право вбивати ракетами українців. Що ви нам зробите?"
Тоді в мене питання. Ви ініціативно напали на країну в будь-якому випадку, безвідносно до всього, немає жодної юридичної підстави, що ви не маєте права бути вбитими на території, яку ви окупували. Перше. І друге, що ви не будете відповідати юридично за війну. Це правда.
І ми не можемо давати слово "теракт", прирівнюючи його до наших дій. Немає жодної терористичної діяльності з боку України взагалі. Юридично – це нонсенс. Є оборонна війна, ми знищуємо на своїй території, на окупованих територіях все, що є російським і ми маємо на це абсолютні юридичні підстави.
Все, що робить Росія. І сьогодні, особливо чітко – Умань, Дніпро, Харків, той же Херсон, Краматорськ, чернігівські й сумські села – це саме є проявами теракту. Це треба фіксувати і ми це робимо в межах кримінальних проваджень. І Росія це розуміє.
Навіщо вони взагалі про це говорять? "Смотрите, там Украина, терорристический акт". Це нікчемні люди, які вже розуміють, що ми фіксуємо. І не лише ми.
Сьогодні президент, до речі, буде виступати в Гаазі. І, безумовно, це символічно. І він про цей й буде казати. Ми ж все фіксуємо. І не лише ми. І Гаага фіксує. І не лише Гаага. Міжнародні слідчі групи фіксують кожен крок.
І Росія сьогодні, і оці всі панічні крики їх, і оці спроби якось відволікти увагу від того, як буде фіналізуватися війна і спроба загальмувати. Це свідчить про те, що вони чітко розуміють: не 2014 рік, не буде повернення до того, що ми там про щось там домовимось, і ви ні за що не будете відповідати.
Ні, тепер принципова позиція. Я розумію, що в нас вона набагато більш принципова, ніж у наших партнерів. Ми зараз перейдемо до аналізу партнерів. Але принципова позиція України: маємо все довести до кінця обов'язково.
Оці всі негодяйчики, оці всі люди, які вбивають свідомо, вбивають наших рідних, вони мають сидіти в Гаазі. І сьогодні – це перший крок, символічний. Вірніше, другий крок. Першим був ордер МКС на Путіна й Львову-Бєлову.
Другий крок – символічна промова президента, який зафіксує, чому має відбутися справедливе повернення міжнародного права.
Зеленський "розніс" Путіна в Гаазі: дивіться відео
Пане Михайле, це промова чи свідчення проти Росії?
Ні, поки що це промови. Поки що промови. Тобто, ще триває слідство, ордер виданий, але триває слідча робота. Сьогодні лише є один ордер.
Мені видається, що цього набагато більше має бути. Ордер є за примусову депортацію дітей. Це абсолютно вже доказово все. Тобто, ми бачимо систему, чому, знову ж таки, постійно виникають спроби Росії на тих чи інших майданчиках.
Навіть, ви пам'ятаєте, кілька днів тому, було інтерв'ю оцієї злочинниці Львової-Бєлової, де вони пробують сказати, що "ні, вони там "рятували" начебто дітей і тому там "евакуювали". Ні, це ніяка не "евакуація".
- По-перше, вони зайшли на територію вбивати батьків цих дітей, масово вбивати.
- По-друге, вони там зробили фільтраційні табори, через які проганяли, знову ж таки, батьків, у яких забирали дітей. І це була системно продумана робота. Це десятки тисяч людей, які пройшли через ці тортури.
Ви уявляєте собі, що оце суб'єктив'я буде потім в суді говорити? Вони ж свідомо… От ви собі уявіть батьків, яких зупиняє якась мразота, я перепрошую, що використовую оці слова, тому що інакше не можна. І стоїть така надута, з автоматами, в масках. І тут батьки зі своєю дитиною. І в них на очах її забирають і вона зникає.
Вона зникає десь, розчиняється на оцих просторах нікчемної Росії. Це є абсолютно доведений злочин геноцидного типу. І тому можуть вони говорити все, що завгодно. І мені видається, що цього недостатньо.
От, наприклад все, що сьогодні відбувається в Херсоні, – це конкретний геноцидний злочин. Це свідоме масоване вбивство цивільних. І знову ж таки, кримінальні справи, ордери відповідно на тих, хто виконує накази й тих, хто це розпрацьовує.
Третій злочин – це оцей указ Путіна щодо того, що, якщо ви не візьмете примусово… Дивіться, ця людина, вона всьому світу каже: "Російський паспорт – це настільки мразотна книжка, вона нікому не потрібна. Ми можемо її тільки примусово всучити комусь".
Тобто, поставити до скроні автомати й всучити цей паспорт і сказати: "Ти тепер громадянин Росії". Це ж треба як принизити самих себе в історії. Тобто, "ми настільки нікчемні, що приходимо сюди з цими паспортами й пробуємо їх під дулами автоматів напарити всім".
Масова паспортизація
Ми говоримо про те, що якщо хочете отримати український паспорт, а значить українське громадянство, то підтвердіть знання української мови, історії, складіть іспити та доведіть, що ви варті того, щоби бути українцем. А вони ж: береш – не береш, тоді виселимо тебе з твого дому.
Громадянство – це цінність. Це означає, що ви розділяєте наші цінності. Це абсолютно чітко зафіксовано. І це стосується не лише України, а будь-якої іншої країни, яка себе поважає. Україна себе щиро поважає.
Це проблема цієї війни: було багато людей, які казали: "мы родом из Советского Союза", тобто й цінності у них совєтські. Ні, усе закінчилось 1991 року.
На жаль, неправильно була структурована позиція держави щодо того, які мають бути кордони щодо економічних відносин з Росією, щодо розриву інформаційно-культурного простору для того, щоб якраз ця державність і створилась.
Але між тим у 1991 році було чітко сказано, що є цінності українські. І сьогодні ми особливо добре розуміємо, що вони взагалі не схожі на цінності російські, якщо можна говорити про щось російське як цінність.
Безумовно, коли ти хочеш бути громадянином України, ти маєш чітко усвідомити, що таке Конституція України, що таке культура та історія України. Бо, може, тобі це не підходить, і це нормально.
У вільному суспільстві це нормально, коли тобі щось не підходить – ти міняєш на інше громадянство, але це добровільно. Ти робиш свій вибір.
А Росія демонструє примусовою паспортизацією, що це табір. Вони завжди такими були. Це "вертухайна суспільність", вони так живуть. Ми – інші.
Коли тобі говорять "ми тобі впарюєм паспорт, якщо ти його не береш, то ми тебе депортуємо негайно, заберемо твоє житло" – це теж примусова депортація за ознакою державної приналежності. Не етнічної, як це було в часи Сталіна.
Потрібно розуміти і нам, і нашим партнерам, що це все фіксує, чому ця війна сьогодні йде. Це не про ніяку демілітаризацію чи денацифікацію, не НАТО, а це ненависть до України і втягування в себе колаборантів, які ще вчора були народжені в Україні, а вже сьогодні – готові бути громадянами неіснуючої країни під назвою "Російська Федерація".
Пане Михайле, те, що стосується депортації дітей. МКС видали ордер, тому що вони самі можуть це підтвердити. Львова-Бєлова подякувала Путіну й сказала, що без нього це б не було можливим. І це стало приводом для того, щоби видати відповідний ордер.
А те, що міністерство оборони Росії викладає пост і фотографію "точно в цель", а ми розуміємо, що ракета прилетіла точно в будинок, коли там мирно спали мешканці, – це не визнання? Це не про ордер наступний?
Я думаю, що набагато більше є доказів про те, що робить Росія. Мовиться ж не про одну ракету, ракети вже понад 13 місяців летять саме в цивільні будинки.
А чи це не визнання?
Це все визнання, але ж не лише МКС опікуватиметься кримінальними справами у воєнних злочинах. Ми говоримо про злочини проти людяності, наприклад, щодо примусового вивезення дітей чи дорослих. Але все, що стосується воєнних злочинів, то це будуть різні юрисдикції, не лише міжнародні, але й національні.
Росія вже випустила більше ніж 4 000 різних ракет по Україні. 80% цих ракет попали точно в цивільне населення, будинки, школи, лікарні тощо. І це все є використанням зумисного характеру балістичних, крилатих ракет, дронів і так далі.
Росія більше не маскує цього. Вони йдуть ва-банк. Вони перебувають в стані афекту та розуміють, що немає ніякого плану Б. Не вийде їм більше вийти з війни, як це було у 2008 і 2014 році. Україна йде принципово у цій війні до кінця.
Сьогодні ми маємо абсолютно консолідовану проукраїнську коаліцію, яку не можна зламати. Росія й це вже розуміє. І навіть ці вкиди про безпілотник, який літає в радіусі двох кілометрів, а пролетів з України 1 000 кілометрів до Росії, вже не впливає ні на кого.
Це абсолютно точно не обнулить підтримку України. Це не внесе розкол між країнами Європи чи в США. Так, вони ще виходитимуть з цими "миротворчими" ініціативами. А вся миротворчість Росії – це дати право їм добити українців.
Мовляв, давайте ви їх примусите сісти за стіл переговорів, візьмемо начебто оперативну паузу, а потім ми їх усе одно доб'ємо, тому що ми їх так ненавидимо. І це вже все зрозуміло.
Тому буде багато процесів щодо багатьох людей у Росії. І вони цього дуже бояться. Генеральна прокуратура опікується кримінальними справами за воєнні злочини, і їх вже близько 80 тисяч. І їх буде більше набагато.
Це питання навіть не про "точно в ціль", а точка ідентифікації всіх людей, які безпосередньо брали участь у злочинах на рівні наказу, напрацювань, авторства та виконання.
Реакція світу на "удар" по Кремлю
Пане Михайле, давайте ще раз повернемось до того самого безпілотника, а саме на реакцію світову і ту, яка понеслася на болотах. Посольство США попередило своїх громадян в Україні про те, що наступні дні, включно, я так розумію, до 9 травня, треба бути свідомими, уважними і неухильно дотримуватися відповідних правил війни. Тобто в разі повітряної тривоги обов'язково спускатись в бомбосховище.
Знову пішло нагнітання ядерною зброєю. Вони що очікують, що їм почнуть телефонувати з усіх усюд і вчергове нагадувати, що хапатися за "ядерку" не варто чи все ж це реальна загроза?
- По-перше, правил справді потрібно дотримуватись. Ми живемо в час війни і треба себе берегти.
- По-друге, Росія точно використовуватиме певні балістичні та крилаті ракети, дрони для того, щоб знесилити наші системи ППО та зменшити їхні ресурсні можливості.
- По-третє, я все ж застерігаю від оцих панічних настроїв. Тому що це Росії бажано так налякати Україну та світ, щоб інші країни все ж змушували нас до зупинення спротиву. Мовляв, точно не деокуповуйте свою територію, нехай цей статус-кво залишиться.
- Але я перейду ще й до четвертого пункту. Наші партнери відстежують, чи переміщуватимуть якісь ядерні компоненти для того, щоб їх можна було логістично використовувати. Розвідки для цього ж існують, зокрема протиядерні розвідки тощо.
- Але є п'ята складова, дуже важлива. Ніхто з країн, які сьогодні є членами ядерного клубу, взагалі максимально жорстко не зацікавлені в тому, щоб була ядерна ескалація, і, безумовно, це абсолютно точно публічно й непублічно артикулює та ж Китайська Народна Республіка, не тільки Франція, не тільки Британія, не тільки США.
Безумовно, ці країни мають опікуватися. Ми все-таки неядерна держава, ми не є підписантами договору глобального ядерного стримування й договору про нерозповсюдження ядерної зброї. Ми можемо зробити тільки те, що можемо зробити.
Ми можемо знищити конвенційну складову російської мілітарної машини, тобто ми можемо воювати на полі бою конвенційною зброєю. Всім, що стосується ядерного глобального простору, мають опікуватися ці країни.
Вони не те, що дзвонити мають і просити, вони мають ультимативно сказати: "Якщо ви використовуєте ядерну зброю – немає різниці яку, де і коли – то ви негайно отримаєте таку ж саму відповідь. І така ж сама тактика в більшому обсязі, тому що це вже будуть виховні заходи, буде використана проти вас.
Вони мають це розуміти. А ми з вами не маємо на це так панічно реагувати, тому що на це і є розрахунок. Це примітивно, це ж Росія.
Я хочу, щоб ми були свідомі того, що ми маємо опонента великого, ресурсного, але не зовсім розумного. Вони передбачувані, вони для цього цей маленький дрончик пустили, щоб він подряпав їм дах сенатського палацу, щоб після цього сказати: "Все, червона лінія перейдена, будемо використовувати тактичну ядерну зброю".
Розумієте, наскільки нікчемна ця країна. Я хочу, щоб ми все це фіксували. Тут вони кажуть, мовляв, "ми настільки круті, що наша "друга армія світу" програє, тому ми будемо використовувати зброю судного дня, тому що в нас немає більше аргументів проти України".
Тобто ви сюди прийшли і думаєте, що ми тут на коліна одразу впадемо, а після того, як вам по пиці надавали, ви говорите: "Ну в нас нєту другова вихада, ми далжни іспользовать ядєрноє аружиє, смотрітє какіє ми крутиє".
Я хочу, щоб всі презирливо ставилися до Росії. Сьогодні йде тотальне історичне обнулення цієї країни, тому що вони нікчеми, які приходять в бійку, ініціюють її, програють, а після цього кажуть: "У нас є, на відміну від вас, від вас, від вас, від всієї практично Європи, за винятком Франції чи Британії, ядерна зброя, тому не добивайте нас, ми маємо право поводитися як хочемо".
Дивіться, спокійно фіксуємо ці щічки, які трусяться на пропагандистських каналах Росії. Стоять такі надуті, індюшатина така: "Ми то, ми сьо, ми можем, ми будем, ми всіх доженемо тощо".
А чим ти це зробиш? Ти ж програєш війну. Ви розумієте наскільки треба презирливо ставитися до всіх цих людей.
- По-перше, не треба слухати все, що вони говорять.
- По-друге, треба спокійно реагувати на будь-які провокативні заяви.
- Так, і це третє – ризики, що Росія буде використовувати ракетні спроможності чи дронові очевидні.
- І тому четверте, треба берегти себе – це головне.
Ключовий ресурс України який? Люди. Все інше знайдемо, купимо, партнери допоможуть тощо. Ключовий ресурс України, якого немає в Росії – це абсолютно свідомі сучасні люди, і ми маємо їх берегти.