Росіяни експериментують з "банзай-атаками" на Донеччині й женуть себе на смерть

Зокрема одна з таких атак на Курахівському напрямку призвела до шалених втрат у ворожому війську.

Дивіться також Не зовсім адекватно: на яких ділянках Харківщини можна очікувати активізацію ворога

Пішли двома хвилями: як росіяни погнали себе на смерть

Передові позиції 79-ї "Таврійської" окремої десантно-штурмової бригади атакував посилений мотострілецький батальйон.

Приблизно поперло 220 – 230 живої сили ворога, 11 танків й до 45 ББМ, серед яких була навіть БМПТ типу "Рамка-99" (вона ж "Термінатор"). А ще штурмова група, десь 11 – 12 осіб а-ля "рокерів на мотоциклах".

Й все це двома "хвилями", майже одномоментно, у щільних бойових порядках поперло та полізло з кількох напрямків на позиції українських десантників… Звісно, артилерія, міни, ПТРК та різноманітні тактичні дрони зробили свою справу.

Втрати ворога у цій атаці

Десь під 40 окупантів були вбиті, трохи менше (36 – 37) зазнали поранень. Також "мотоциклістів" зі штурмової групи винищили майже усіх.

На додаток  відновленню не підлягають принаймні 13 "бронеоб'єктів" (6 танків та 7 ББМ).

У підсумку ворогу довелося припинити атаку.

Я хочу сказати, що такого роду штурми у нинішніх умовах будь-яке адекватне командування тактичного рівня може вчиняти лише:

• якщо воно впевнене в тому, що "з того боку" система оборони придушена (чи вагомо порушена); 
• якщо внаслідок першого пункту є можливість швидко та відносно глибоко прорватися у тактичній зоні оборони противника й тому необхідно накопичити сили та засоби на вузькій ділянці;
• якщо противник, в силу різних причин, має низький рівень боєздатності й просто не здатний чинити опір.

Нічого з перерахованого у смузі оборони української 79-ї ОДШБр явно не спостерігалося. Тому ті, хто вижив у цій "банзай-атаці", цілком можуть задати своєму командуванню риторичне питання: "якого х**"?