Зокрема щодо прориву в районі Вовчанська й виходу на тили нашого Куп'янського угрупування по загальній дирекції Вовчанськ – Білий Колодязь – Великий Бурлук.

Дивіться також Часів Яр коштуватиме ворогу як Бахмут

Яка ситуація на Харківському напрямку зараз

У напрямку на Липці тривають бої в районі села Глибоке, де ворог явно намагається відновити повний контроль над територію цього села (наразі окупанти контролюють лише його північну частину).

Нічого дивного в такому бажанні немає – якщо їм це не вдасться, їхні позиції в районі лісу на південний схід від Глибокого, скажімо так, опиняться в достатньо "цікавому становищі". Тому противник продовжує за будь-яку ціну утримувати перехрестя автодоріг східніше села і його північну частину. Звідти він постійно атакує наші передові підрозділи, намагаючись знову їх відсунути у бік Липців.

В районі Вовчанська росіяни намагаються пробитися з боку вулиць Торгової та Шевченка, вздовж вулиці Пушкінська, у бік Агрегатного заводу.

Декілька днів тому передові підрозділи противника зуміли просунутись у північній частині міста до перетину вулиці Короленка та вулиці Хлібороба.

У місті тривають запеклі ближні піхотні бої у міській забудові (точніше, в тому, що від неї залишилось...). Загалом противник вперто намагається прорватися до річки Вовча в межах міста на максимально широкому відтинку. Але на даний час це йому вдалося лише на невеликих ділянках біля районної лікарні та Агрегатного заводу. Іншими словами, на даний час противник не те щоб захопити усе місто Вовчанськ не може, а й навіть його північну частину повністю взяти під контроль поки не здатний.

Щодо околиць міста, то спроба противника просунутись у бік сіл Тихе та Вовчанські Хутори виявилась марною.

Наскільки я розумію, головною метою цієї "ескапади" було обійти місто зі східного флангу й спробувати форсувати Вовчу східніше нього. Противник зумів зайняти район "садів", але зупинився, навіть не вийшовши до вулиці Зарічна.

Окрім цього, передові підрозділи противника продовжують утримувати свої позиції в районі села Бугруватка й по північному березі річки Вовча від місця її впадіння у річку Сіверський Донець до міської межі, в районі східніше села Гатище.

З огляду на нарощування сил ворога на цій ділянці фронту, як на мене, ділянками активізації противника можуть стати (а можуть й не стати) наступні.

В районі міста Вовчанськ:

  • Вздовж північно-східної околиці міста у бік річки Вовча (приблизно, у напрямку вулиці Старочудного).
  • Цілком ймовірно, противник спробує також наростити зусилля у центральній частині міста у напрямку на Агрегатний та вздовж вулиці Леніна, у бік мосту. Або вздовж вулиці Хлібороба.
  • Також можливою ділянкою активності противника може стати відтинок між селом Гатище та залізничним мостом у бік залізничної станції "Вовчанськ". Однак в такому разі йому доведеться перетнути річку Вовчу.
  • Ймовірність спроби противника взяти під повний свій контроль села Стариця також зберігається. Особливо в контексті наявності у російського командування бажання "з'єднати" свої обидва вклинення у наше прикордоння – як на основному напрямку, так й допоміжному.

У напрямку села Липці:

  • Скоріш за все, варто очікувати серію атакувальних/штурмових дій противника в районі села Глибоке з метою повністю відтіснити наші передові підрозділи з цього району. Особливо на ділянці між селом та лісом південно-східніше нього.
  • Не виключається також спроба противника просунутись по обох берегах річки Липець з боку села Лук'янці у напрямку на Липці.
  • Загалом, ймовірно, головним сенсом дій противника на цьому напрямку стане його "повернення" на північно-східну околицю села Липці. Й це, можливо, може супроводжуватися спробою противника прорватися з боку вищезгаданого лісу у бік Трав'янського водосховища. Й таким чином відрізати ті наші підрозділи, які зараз ведуть бої за Глибоке, від Липців.

Підсумки

На даний час противник вже залучив на Харківському операційному напрямку більшу частину свого угрупування військ (УВ) "Сєвєр".

Ворог ще здатний проводити на цьому напрямку активні наступальні дії протягом певного часу. Але без кардинального нарощування зусиль йому явно доведеться сильно змінити свої масштабні початкові плани.

Наразі росіяни отримали на цьому напрямку свій "мікро-Верден" (Вовчанськ), якій, по суті, сточує їхні резерви, що явно призначались зовсім для іншого.

Ба більше, навіть для захоплення Вовчанська ворогу доводиться кидати резерви з кардинально інших напрямків. Явно не через те, що "всьо ідьот па плану".

У рамках літньо-осінньої кампанії було б розумним та адекватним рішенням з боку російського командування відійти на підготовлені позиції по лінії кордону, оптимізувати склад УВ "Север" саме для оборони й використати звільнені формування та резерви на інших актуальних напрямках у Східній операційній зоні.

Однак ворог, очевидно, продовжує плекати надію щодо свого гіпотетичного "вовчанського тріумфу", витрачаючи додаткові сили та засоби.

Чим далі, тим більше сенс та доцільність наступу росіян на Харківщину стає дискусійним та спірним.

Захоплення 6 сіл у 10-кілометровому прикордонні та 1/3 Вовчанська у співвідношенні "вартість-результат", виглядають, м'яко кажучи, не зовсім адекватними діями.