Про це в інтерв'ю 24 Каналу розповів колишній шеф-редактор програми "Вєсті" на телеканалі ВГТРК, а нині – політичний біженець у Швейцарії – Дмитро Скоробутов.
Дивіться також Це не вдасться приховати, – ветеран назвав серйозну проблему, яку спричинить мобілізація в Росії
Які новини дивився Путін?
За його словами, "Вєсті" робили спеціальні випуски новин для Путіна. У них фактично були відсутні погані новини – там не було ані бідності, ані поразок, ані катастроф.
До 2011 року на телеканалі робили "сбойки" або "дайджести". Це така нарізка новин без ведучих у кадрі. Їх на касетках возили до Путіна у Кремль.
Усе змінилося у 2012 році після відомих подій на Болотній площі у Москві. Тоді росіяни вийшли на два масштабні мітинги проти нечесних виборів у Держдуму.
З того часу "Вєсті" і почали робити спецвипуски для глави Кремля. Найчастіше це були випуски підсумкових програм, наприклад "Вєсті нєделі".
Іноді для Путіна могли зібрати окрему програма, відповідно до його вподобань. Не ту, яка вийшла або вийде в ефір, а випуск новин саме для нього,
– розповідає Скоробутов.
Періодично для диктатора готували випуски вечірніх новин. Їх не обов'язково монтували чи редагували повністю. Але, наприклад, могли подзвонити з Кремля і попросити прибрати окремі новини – про економіку чи соціальну ситуацію, щоб не турбувати царя і показати, який він хороший.
Ці перезаписані і змонтовані випуски потім везли до Кремля.
Бувало, Путін дивився новини у прямому ефірі. Тоді перша новина на "Вєстях" обов'язково мала бути присвячена йому. Це міг бути репортаж до 17 хвилин.
Ми створювали паралельну реальність, у якій Путін живе до сих пір,
– зізнається Скоробутов.
На початку випуску новин обов'язково треба було згадувати Путіна / Фото, надані 24 Каналу
За словами журналіста, на "Вєстях" на тиждень наперед планували випуски новин. І завжди було бажано спершу показувати Путіна, а потім Медведєва.
Також Скоробутов розкрив правду про так звані "прямі лінії" з Путіним. Виявилося, що вони зовсім не "прямі". Там все відрежисоване і підготовлене заздалегідь – і громадяни, які звертаються до диктатора, і питання, які йому ставлять, і навіть відповіді, які він дає.
"Стоп-слова" і "стоп-листи"
За словами Скоробутова, "Вєсті" припинили бути новинами і стали перетворюватися на пропаганду з 2006 року. Все починалося з так званих "стоп-слів", які забороняли вживати в ефірі.
Наприклад, серед них були – "джаамат", "халіфат", "шахиди" – усе, що пов'язане з арабським тероризмом.
З 2010 року "Вєсті" вже отримували письмові вказівки, так звані "стоп-листи". Це був перелік персоналій, подій і навіть країн, про які не можна було говорити в ефірі.
Кожен четверг щотижня у Олексія Громова, який досі відповідає за телебачення, проходили так звані кремлівські "летучки". Там були присутні головні редактори новинних редакцій. Вони обговорювали ідеологію, яка повинна бути у випусках.
Довідка: Олексій Громов – колишній прессекретар президента Росії, нині – перший заступник керівника адміністрації президента.
Після цього у п'ятницю "Вєсті" проводили свою "летучку" – адаптували вказівки з Кремля, робили недільне планування і розписували приблизну верстку програм.
З 2017 року "стоп-листи" замінили усні вказівки, зокрема по спецзв'язку або у прямому ефірі. З Кремля телефонували і розповідали, що можна, а що не можна давати.
Були також окремі розпорядження, як розповідати про події в Україні. До прикладу, редакція мала орієнтуватися на "офіційні" зведення "днр" і "лнр".
"Стоп-листи" з 2010 по 2017 рік / Фото, надане 24 Каналу
Ще "стоп-листи" для "Вєстей" / Фото, надане 24 Каналу
Про події на Сході треба було розповідати в інтерпретації терористів на Донбасі / Фото, надане 24 Каналу
Скоробутов визнає, що найбільш жорстка цензура почалася з 2014 року, коли відбулася анексія Криму.
Журналіст поділився також унікальним кремлівським "темником" для підсумкових новинних програм головних пропагандистських каналів : "Росія-1", "Перший канал" та "НТВ".
Там роз'яснюється, як потрібно подавати ситуацію у Криму. Пропагандистам наказували робити акцент на тому, що у складі України на півострові людям жилося погано. І саме тому кримчани нібито одноголосно захотіли приєднатися до Росії.
Згадуючи Україну, треба було "наголошувати на "антиросійській істерії" та "активно висвітлювати конфлікти та боротьбу за владу".
Як у 2014 році пропаганда мала подавати події у Криму та Україні / Фото, надане 24 Каналу