План Б: як Ватикан збирається повертати депортованих Росією дітей

Католицька церква має другу за масштабом мережу гуманітарної допомоги у світі (Caritas Internationalis). Також вона зробила особливий внесок щодо порятунку рохінджа, розбудови миру в Колумбії, проведення вільних і справедливих виборів у ДРК, протистояння режиму Алєксандра Лукашенка, який протягом 2020 – 2021 років характеризувався бурхливим сплеском насильства проти місцевого населення.

Цікаво Якщо Путін вже програв у війні, то чого він хоче?

Направив свою "секретну" миротворчу місію Папа Римський і в Україну. Щоправда, сприяти завершенню найбільшого з Другої світової війни збройного конфлікту в Європі довірили лише двом особам, один з яких – польський кардинал Конрад Краєвський. Сам Папа візит в Україну обумовлює відвідинами Росії: втім, там уже понад рік бачити очільника католицької церкви не хочуть.

Цікаво, що у 2015 році, після анексії Кримського півострова та початку кровопролиття на Донбасі, у Ватикані зустрічали Владіміра Путіна. Як подарунок російський президент привіз Папі кілька томів Православної енциклопедії. Водночас його намісник у так званій "ДНР" Алєксандр Захарченко тоді ж обізвав греко-католиків сектантами, заборонивши цю релігію в нікому невизнаному утворенні.

Здавалося б, що Путін просто не знав, однак з початком повномасштабного вторгнення на захоплених територіях розпочалися репресії проти греко-католиків, яких як головне джерело русофобії депортували за межі ситуативного "русского міра".

План репатріації дітей

На запитання, як саме Ватикан буде повертати українських дітей, Папа відповідає дипломатично: згадує досвід звільнення в'язнів та виступає за мир в Україні. Однак, католицька церква має й іншу історію.

Підкреслюючи зусилля, які докладали священник, щоб урятувати єврейських дітей від нацистів під час Голокосту, слід, втім, згадати, як католицька церква перешкоджала поверненню тих неповнолітніх, яких було охрещено. Так, монахині кілька разів переховували та змінювали персональні дані трирічного й чотирирічного єврейських хлопчиків Джеральда та Роберта Фіналі, батьків яких у 1944 році вбили в Аушвіці. Дітей охрестили, що й стало приводом для відмови з посиланням на канонічне право повертати їх рідній тітці-єврейці.

Читайте також Що не так з таємним листом Борреля про Китай і Росію

Спроможність Ватикану репатріювати маленьких українців підривають і висловлювання Папи. Так, у посланні до Всесвітнього дня мігранта й біженця у 2018 році він заявив, що дітям-біженцям та неповнолітнім без супроводу слід сприяти задля передачі під тимчасову опіку або до прийомних сімей. Папа також заохочував прийняття таких дітей до громадянства держави, на території якої вони перебувають. Закликав до соціальної та професійної інтеграції, міжкультурного збагачення.

Усі наведені аспекти є вкрай чутливими у випадку примусово переміщених та незаконно депортованих українських дітей. Адже насильницька передача в російські родини, нав'язування громадянства держави-агресорки й "інтеграція", яка за своєю суттю є русифікацією, – сягають порогу відразу кількох міжнародних злочинів.

Одіозними є і висловлювання Папи Франциска щодо західної зброї, яка більше шкодить миру в Україні, ніж допомагає та про "братні народи". Католицька церква досі прямо не засудила злочини Росії та не визнала останню агресоркою. Попри прагнення встановити контакт хоча б з Гундяєвим, який у Росії є "православним патріархом", зустрічі досі не відбулося. То ж з ким і як Папа планує організувати механізм репатріації – незрозуміло.

Врешті, Ватикан неохоче визнає власні помилки та не поспішає перепрошувати за ту роль, яку відіграла католицька церква в ході Голокосту, геноциду в Руанді та в "асиміляції" корінних народів у Канаді. В останньому випадку Папа Римський теж говорить про репатріацію, однак не дітей, а культурних цінностей, які були викрадені в корінних народів та в 1925 році експонувалися Пієм IX на всесвітній виставці артефактів. То чи буде план "Б", чи є на нього час і яку, окрім моральної, відповідальність понесе Ватикан у випадку невдачі?

Зауважте Три маніфести російського фашизму

Механізм репатріації: який він?

Україна потребує єдиного юридичного механізму повернення українських дітей, які були примусово переміщені або депортовані Росією. При цьому, аби договір не залишався lettre morte, він потребує гарантій виконання.

З-поміж інших, це може бути сторона-посередник, яка з одного боку сприятиме укладенню відповідної угоди, а з іншого – наглядатиме, щоб у ході ідентифікації та репатріації Росія повернула кожну вивезену дитину (вже, щонайменше, 19 393 неповнолітніх). Стороною-посередником може бути як держава (Туреччина, КНР, Казахстан), так і міжнародна урядова (ЮНІСЕФ) чи неурядова організація (МКЧХ).

Задля активної та ефективної репатріації українських дітей також необхідне ухвалення Резолюції Генеральної Асамблеї ООН. Це дозволить продемонструвати рішучу підтримку Україні у її зусиллях повернути, реабілітувати та реінтегрувати неповнолітніх. 

Також можна буде загнати Росію у ситуацію безвиході, коли формально сторонами міжнародного договору буде лише кілька суб'єктів, а зобов'язання репатріювати дітей вона матиме перед світовою спільнотою у цілому.

Рекомендуємо Удар у спину: Соловйов підставив Захарову в ефірі

Подібні резолюції ухвалювалися майже завжди, коли розроблялися механізми повернення неповнолітніх до держави їхнього походження, однак досі не існують в контексті збройного конфлікту в Україні.

Чому Україна обрала Ватикан?

Очевидно, що наша держава усвідомлює об'єктивну неспроможність Ватикану чинити необхідний тиск на Росію для повернення українських дітей. Відтак, опрацьовуються й інші варіанти гаранта-посередника.

У контексті Папи Римського це, радше, був той самий "гуманітарний жест", про який пише західна преса, демонстрація готовності України розглядати всі існуючі механізми, аби забезпечити репатріацію. Врешті, це також спосіб відвернути увагу Папу Римського від промов про "мир з Росією", "шкоду зброї" та "якнайшвидше врегулювання".