В селах чи містах, де були позиції ворогів, тіла російських солдатів лежать десятками. Трупи росіян залишили переважно там, де були їхні позиції. Тобто у ворога була можливість забрати своїх мертвих земляків. Тим паче, зважаючи на те, що росіяни встигали вивозити награбоване майно українців.

До теми "Русскіє своїх таки кидають": під час зачистки Вільхівки виявили братську могилу окупантів

Російські солдати не потрібні навіть своїм

Начальник Центрального управління ЦВС ЗС України Володимир Лямзін розповів, що у більшості померлих російських солдатів немає при собі документів. Тобто вони вже в такому стані, що їх неможливо впізнати без експертизи ДНК, і ніякими документами не можна підтвердити особу.

Це зайвий раз свідчить про те, що в Росії до своїх відносяться як до гарматного м'яса,
– зауважив він.

З проблемою великої кількісті трупів російських солдатів Україна зіштовхнулася ще на початку війни. Їх одразу стало настільки багато, що це могло спричинити епідеміологічну катастрофу і поширити велику кількість інфекційних захворювань.

17 березня Кабмін визначив порядок забезпечення збору тіл загиблих окупантів:

  • Тіла вивозяться до моргів, де їх описує Нацполіція.
  • Пункти збору мають бути забезпечені причепами-рефрижераторами або рефрижераторами на залізничній базі.

Після цього тіла звозять до єдиного центру, а вже після мають передавати до Росії. Але країна-агресорка не надто поспішає забирати своїх військових.

Україна витрачає час та ресурси на збір та ідентифікацію трупів росіян

Загалом процедура збору та робота з трупами досить ресурсозатратна – з фото та відеофіксацією на всіх етапах, детальним документуванням, слідством. В пріоритеті – вберегти тіло та з'ясувати його ім'я.

Як ідентифікують тіла ворогів

Керівник спеціалізованої пошукової групи розповів, що, в першу чергу, зважають на: ідентифікатори на фірмовому одязі, прізвище, найменування військової частини, шеврони та жетони. Вони дають більше підстав ідентифікувати тіло або знайти родину.

Неідентифіковані останки лишатимуться в Україні до моменту встановлення осіб. Але з ідентифікацією тіл вже великі проблеми. У більшості відсутні документи.

А самі ідентифікаційні ознаки є у 30% трупів зі 100. Керівництво і командування, вочевидь, забирали документи, а іноді й наліпки, жетони, найменування військової частини. Деякі тіла своїх "побратимів" окупанти взагалі замінували. Тож той, хто був гарматним м'ясом за життя, залишився ним і після смерті.

Більшість тіл російських солдатів, які знаходять на окупованих раніше територіях, дуже понівечені. Часто трупи обпалені внаслідок артилерійського обстрілу і розтягнуті собаками. Від деяких осіб залишаються майже одні кістки.

Чому Україна так старається ідентифікувати тіла агресорів

  • Україна – прогресивна та європейська держава. Ми, на відміну від росіян, дотримуємось усіх норм міжнародного права, які зобов'язують до такої поведінки з тілами загиблих ворогів.
  • А ще українці – гуманна нація. Ми все ж хочемо віддати тіла ворогів їхнім матерям. Хоч чудово розуміємо – те, що їхні сини виросли вбивцями, це і їхня вина теж.
  • Ще одна, чи не найважливіша причина: кожен російський солдат – військовий злочинець і став ним тоді, коли переступив лінію кордону України зі зброєю в руках. І світ повинен знати їхні імена, як знає імена СС-івців, які знищували мільйони людей у таборах. Світ повинен розуміти, що російське зло не узагальнюється лише однією особою у вигляді Путіна. Усі вони – співучасники.

Україна старається вести перемовини з Росією щодо того, аби вона забрала тіла своїх військових, але наразі вони не дуже поспішають це робити. Але в ЗСУ сподіваються, що після перемоги України усі трупи окупантів поїдуть туди, звідки вони прийшли.

До теми – втрати ворога станом на 9 квітня: дивіться відео