Влітку 2015 року на засіданні Кабміну погодили реформу, що передбачала повне перезавантаження рибінспекції. Цю структуру, відому дещо лояльним ставленням до браконьєрів, вирішили ліквідувати та створити замість неї рибний патруль, який повинен був навести лад на українських водоймах. До його штату повинні були набрати нових, принципових та непідкупних працівників.

Для того, щоб набір проходив прозоро, до процесу залучили громадськість. У 4 областях України старт реформи почався відмінно, але в Черкасах, Кіровограді та Херсоні несподівано затримався. При цьому на Черкащині орган контролю не запрацював через саботаж.

Черкаська рибохорона перебувала в стадії ліквідації. За всю історію було 4 її ліквідатори, проте 3 із них дивним чином пов'язані. Першим ліквідатором був призначений колишній очільник рибінспекції Дмитро Дядик, другий – юрист Гаврилів, третій – рекомендований з київського управління Олег Синиця. Ці люди показово ловили браконьєрів та йшли до наглядових рад.

Після того, як активісти запідозрили в корупції Дмитра Дядика та наполягли на його звільненні, головним у рибінспекції став Олег Синиця.

Рейди почались проти "промисловців", які не захотіли підкорятися. Коли Синиця став головою ліквідаційної комісії, то його цілі були конкретними: по 3 тисячі гривень з кожного човна. Не рибоохоронна робота, а чистий заробіток,
– заявив головний державний інспектор рибохорони Черкащини Анатолій Соловйов.

Новий головний ліквідатор браконьєрства жорстко боровся з незаконним спустошенням Дніпра, але дуже вибірково. Тому активісти долучилися до контролю рибінспекції. Згодом з'ясувалось, що самі патрулі та автомайданівці затримували тих рибалок, які не підкорялись встановленому "закону" та не сплачували кошти за можливість рибалити.

Як на Кременчуцькому водосховищі утворилась рибна монополія, хто з активістів перейшов на сторону мафії та які схеми діяли в регіоні, – дивіться у журналістському розслідуванні програми "ЦРУ".