Президент Росії заявить, що в Україні воює "натівський легіон". Депутати Маріупольської міськради засудять агресію Росії та визнають "ДНР" та "ЛНР" терористичними організаціями. Але осудом маріупольських депутатів усе не закінчиться. Того тижня відбудеться багато знакових подій, які можна вважати черговим етапом послаблення міжнародного впливу Російської Федерації. Європейський Союз продовжить на шість місяців санкції щодо Росії.

Читайте також: Бої за ДАП: якою була найтрагічніша спецоперація АТО

Парламентська асамблея Ради Європи прийме резолюцію щодо Росії, якою накладе на РФ дипломатичні санкції, позбавивши росіян права голосу в цій організації.

ПАРЄ

Насправді, Росію позбавили права голосу іще раніше. В середині квітня Парламентська асамблея прийняла резолюцію, яка засуджує дії Росії на Донбасі і у Криму, а потім позбавила її делегацію повноважень до кінця року. Тепер росіян позбавили їхніх прав ще на рік. Це стало серйозним ударом по російській дипломатії, яка не готова була до настільки рішучих дій у виконанні консервативних та нерішучих європейських чиновників.

У цей час Верховна рада України проголосує за постанову про звернення до ООН, Європарламенту, ПАРЄ, парламентської асамблеї НАТО, парламентської асамблеї ГУАМ, національних парламентів про визнання РФ державою-агресором. В документі говоритиметься, що Верховна Рада України визнає Російську Федерацію державою-агресором. Проте це буде скоріше схоже на політичну заяву українського парламенту до міжнародної спільноти. І ґрунтовне визначення факту агресії затягнеться на три роки.

Законодавчо Російську Федерацію визнають агресором тільки на початку 2018 року в так званому законі "Про реінтеграцію Донбасу." На момент написання цього блогу остаточний текст закону іще не з’явиться на сайті Ради. Через це я не зможу піти у деталі, але є кілька речей, про які відомі точно: Російська Федерація відтепер визначена як ініціатор збройної агресії проти України та окупантом частини української території. На Донбасі відтепер проводиться не АТО, а вживаються "заходи із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях".

Читайте також: Обстріл тролейбусної зупинки в Донецьку: як бойовики цинічно брехали

Терористичні організації "ДНР" та "ЛНР" називатимуться "представниками окупаційних адміністрацій РФ". Тимчасово окупованими територіями в Донецькій і Луганській областях визнаються частини території України, які контролюють збройні формування і окупаційна адміністрація РФ. Межі окупованих територій в цих областях визначаються президентом за поданням Міністерства оборони, підготовленим на основі пропозицій Генштабу. Замість штабу АТО з'явиться Об'єднаний оперативний штаб ЗСУ. Він стане головним органом, якому будуть підпорядковані ЗСУ, СБУ, Служба зовнішньої розвідки, Нацгвардія, Прикордонна служба, МВС, Нацполіція та інші.

З поганого можна відзначити те, що закон не визначає точної дати початку окупації. З Росією за час війни так і не буде введено візовий режим, економічні зв’язки розриватимуться дуже повільно. Україна йшла до цього закону довгих три роки. І, на жаль, наші санкції проти Росії лишаться доволі фрагментарними.

Починаючи з березня 2014 року санкції проти різних суб’єктів РФ почали вводитись Україною:
• було заборонено будь-яке військово-технічне співробітництво, а також співробітництво в воєнній сфері та сфері безпеки з РФ;
• Кабміном, Міністерством оборони, СБУ та розвідувальними органами денонсовані угоди з відповідними структурами РФ та припинено співробітництво у цих сферах;
• припинено військовий транзит та транзит товарів подвійного призначення.

10 вересня 2014. Порошенко підпише закон про санкції, який дозволив застосувати засоби економічного впливу щодо російських компаній та громадян.

16 вересня 2015 буде запроваджено новий тип санкцій. Підписано указ, яким введено у дію рішення РНБО щодо санкцій від 2 вересня 2015. Ці санкції стосувались 388 фізичних і 105 юридичних осіб.

А 15 травня 2017 року Президент введе у дію рішення РНБО України "Про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій)". Ними заборонено інтернет-провайдерам надавати послуги з доступу користувачам мережі інтернет до низки російських інформаційних ресурсів та порталів, зокрема, до "Вконтакте" та "Однокласників".

В Україні заборонили російські соцмережі та ресурси

В розширений список санкцій увійшли 1228 фізичних осіб і 468 юридичних осіб. Проти юросіб термін дії санкцій продовжений від року до трьох років, для фізичних осіб – на терміни в рік, три роки, п'ять років і безстроково.

За цей час товарообіг з Росією впаде у чотирі рази, завдаючи шкоду економіці обох країн. Він знизиться з майже 40 мільярдів доларів у 2013-му до майже 10.

Так само погіршуватиметься і позиція Росії на міжнародному рівні. Глобальні геополітичні гравці – Європа, Америка та Китай – зацікавлені у подальшому послабленні Російської Федерації, яка сама ж розв’язала їм руки.

Найкраще це ілюструють відношення Росії з ПАРЄ.

9 квітня 2014 року Парламентська асамблея Ради Європи прийняла резолюцію із засудженням дій Росії щодо анексії Криму і критикою російських пропозицій щодо федералізації України.

10 квітня 2014-ого ПАРЕ на засіданні позбавила російську делегацію права брати до кінця року участь у голосуваннях, делегація також не зможе працювати в керівних структурах асамблеї і брати участь в спостереженні за виборами.

28 січня 2015-ого Парламентська асамблея Ради Європи прийняла резолюцію щодо Росії, якою наклала на РФ дипломатичні санкції, позбавивши росіян права голосу. Голова російської делегації Олексій Пушков заявив, що Росія залишає Асамблею до кінця року, поки не будуть скасовані санкції.

Читайте також: Про розстріл пасажирського автобуса терористами 3 роки тому

24 червня 2015-ого ПАРЄ ще на рік продовжила санкції проти російських делегатів, проте їх повноваження не анулювала. Затверджено резолюцію "Про можливе позбавлення повноважень російської делегації", якою визнається, що Росія де-факто контролює окуповану частину Донецької і Луганської областей.

25 червня 2015-ого ПАРЄ прийняла резолюцію щодо України, визнавши Росію агресором.

12 жовтня 2016-ого ПАРЕ прийняла дві резолюції, в яких російсько-українська війна називається "російською агресією" і міститься заклик до РФ вивести свої війська з Донбасу.

Усі подальші спроби російського реваншу зіткнулися з супротивом наших дипломатів та парламентарів і остаточно розбилися об згуртовану позицію європейських держав.

Українська делегація в ПАРЄ

І це лише одна з великих геополітичних інституцій. Так само погіршуються позиції Росії в ООН, трибуну якої росіяни використовують скоріше для заяв орієнтованих на внутрішній ринок. А "велика вісімка" вирішить, що цифра 7 звучить навіть краще і прибере Росію з елітного клубу світових держав.

Росія і контакти з нею стає усе більш токсичною для інших держав. Але оскільки Росія усе ще є великою (нехай і лише у сенсі розміру, а не величі) державою, то повністю ізолювати її не наважаться. З нею просто максимально згорнуть співпрацю. А діалог зведуть до питання про те, коли вони уже нарешті виконають мінські домовленості і повернуть Донбас та Крим.

Звичайно, лишаться спроби окремих держав повернути Росії її позиції на міжнародній арені. І це питання війни. Уже дипломатичної війни, яку ми ведемо з Росією. Її перебіг може змінюватись, і наших дипломатів чекає ще не одне зіткнення. Але поки що вони доволі успішні, і як ми не віддаємо Росії жодного нового клаптику землі на Донбасі, так і на міжнародній арені ми заставляємо її платити високу ціну за кожну зі спроб реваншу.

Я думав над тим, яким чином найкраще проілюструвати усе, що я сказав вище. І думаю що найкраще для цього підійде військовий парад у Москві.

Читайте також: Чи достатньо ефективна українська армія: 3 мільярди доларів на оборону проти 46 мільярдів Росії

У 2005 році на заходи до Москви приїхали президент США, німецький канцлер, президент Франції, прем'єр Японії, голова КНР, прем'єри Індії та Італії, віце-прем'єр Великобританії, президент Латвії та лідери країн СНД. А уже в 2015 році туди ж приїхали лише президенти частини пострадянських країн, генсек ООН, представники Індії та Китаю, а також Македонії, Кіпру, Зімбабве, Монголії, Палестини, Абхазії, Південної Осетії і подібні їм. У 2017-му ж році єдиним іноземним президентом на "параді перемоги" в Москві був глава Молдови Ігор Додон, повноваження якого 2-ого січня цього року було призупинено Конституційним судом власної ж держави.

Президент Росії сподівався, що своїми війнами він може добитися міжнародного статусу, який би дозволив йому вирішувати долю світу за одним столом з керівництвом провідних світових держав. Але усе що він зможе – це слати Ігорю Додону сумні листи і запрошувати на свої паради представників Південної Осетії та КНДР.