В контексті провоєнної виборчої повістки дня, візит на Курили більш ніж логічний. Путін демонструє, що він нібито третій полюс світу і має право робити те, що йому хочеться. Але логіка цієї поїздки значно ширша, ніж вибори. Про це пише Вадим Денисенко.
Кремль подає сигнали Пекіну
Візит на спірні території – це, перш за все, спроба сподобатися Китаю. Напередодні переговорів Трампа з Сі, Путіну вкрай важливо не допустити зміни політики Китаю щодо нашої війни. І скандал з Японією, головним ворогом Китаю, – вкрай важливий хід російської зовнішньої політики.
Ця історія, безумовно, стане важливою подією в американському інформпросторі, особливо на фоні максимального зближення Росії з КНДР за останні роки.
І можна не сумніватися – росіяни будуть розганяти істерію з цього приводу. Це не матиме жодного практичного значення, але це спроба розширити поле для гри. Японський фактор, якого ще вчора не існувало в переговорах із США, має шанси там з’явитися.
На що варто звернути увагу нам?
Україна мала б звернути увагу саме на останній аспект. Це надування мильної бульбашки без будь-яких шансів на будь-яке кінетичне загострення.
Нам не потрібно щось засуджувати чи проти чогось виступати. Нам важливо було б на високому політичному рівні сказати саме про надування бульбашки. І тоді нас точно почують.
Але тут важливо не стати на сторону Японії, бо тоді ми втратимо шанс на діалог з Китаєм. Це дуже тонка гра.