Європейський Союз скасував санкції проти Януковича: що далі

18 липня 2019, 16:30

11 липня Суд Європейського Союзу зняв санкції з екс-президента України Віктора Януковича та його оточення. Це рішення суду є справді унікальним, адже вперше йдеться про скасування санкцій великим пакетом.

Де-юре санкції ще діють. Суд скасував попередні рішення про замороження активів політиків, які діяли в 2016-2018 роках. Та оскільки санкції продовжуються щорічно, нині діє нове рішення про продовження санкцій ЄС.

Важливо! Повернення одіозних корупціонерів: як відстежити недоброчесних мажоритарників

Однак, якщо тепер Україна не почне діяти – то поставить хрест на майбутніх санкціях. До часу "Х" лишилося трохи більше півроку.

Суд ЄС скасував санкції з:

- екс-президента України Віктора Януковича;
- сина Януковича Олександра;
- колишнього міністра доходів і зборів Олександра Клименка;
- екс-віце-прем'єр-міністра Сергія Арбузова;
- колишнього генпрокурора Віктора Пшонки;
- екс-нардепа Артема Пшонки;
- екс-голови Адміністрації Президента Андрія Клюєва.

Щороку в березні Рада ЄС вирішує, чи продовжити санкції щодо колишніх українських чиновників. І, з огляду на це рішення суду, цілком ймовірно, що ці санкції більше не продовжуватимуться або ж суд скасує їх достроково. На практиці це означитиме, що кошти та активи, виведені режимом Януковича до ЄС будуть назавжди втрачені для українців.

Хто за це відповідає

Персональні санкції, запроваджені Радою Європейського Союзу в березні 2014 року, були тимчасовим, надзвичайним заходом, покликаним показати підтримку України з боку ЄС, а також допомогти молодій постмайданівській українській владі здійснити належне розслідування корупційних злочинів режиму Януковича і не втратити гроші, виведені екс-посадовцями до європейських країн.

Українських чиновників включили до санкційних списків саме через підозру в корупції. Спершу у списку були 22 особи. Станом на березень 2019 року з них під санкціями залишалося лише 12 людей.

Хто вже випав з санкційного списку ЄС?

- Андрій Портнов
- Олексій Азаров
- Ігор Калінін
- Олександр Якименко
- Раїса Богатирьова
- Юрій Іванющенко
- Олена Лукаш
- Сергій Клюєв

Щоби зняти з себе обмеження, представники колишньої влади наймали найкращих лобістів і адвокатів, щоб представляти їхні інтереси перед європейськими інституціями. Вони стверджували, що їхні права порушені, а підстав для заморожування активів та кримінального переслідування не було.

Наприклад, кримінальні провадження, у яких фігурував Юрій Іванющенко систематично зливалися, а процесуальні порушення привели до зняття підозр.


Юрій Іванющенко

Їхні активи в ЄС було розморожено, а кримінальні провадження в Україні або були повністю закриті, або потихеньку розвалювалися. Водночас європейські санкції довелося знімати саме через бездіяльність українських слідчих, а не навпаки.

Чергові обіцянки Луценка

Юрій Луценко у 2017 році обіцяв, що попри зняття санкцій ЄС, він не зупинятиме належне розслідування низки кримінальних проваджень щодо Іванющенка, які проводять ГПУ.

До слова – МВС зняло з розшуку одного з найближчих соратників Януковича

Реальність виявилася іншою – зі спадом суспільної уваги Юрій Іванющенко остаточно випав з поля зору українських правоохоронців.Тобто Луценко знову збрехав. Ніколи такого не було і от знову.

Основною причиною зняття санкцій стала відсутність політичної волі Генеральної прокуратури України проводити належне розслідування корупційних злочинів, вчинених Януковичем та його соратниками.


Юрій Луценко

Попри величезну суспільну увагу, ГПУ не довела жодної корупційної справи щодо підсанкційних чиновників до повноцінного судового розгляду. За неспроможність організувати належне розслідування посадами генпрокурора поплатилися постмайданівські генпрокурори Ярема та Шокін.


Віктор Шокін та Віталій Ярема

Однак, попри гучні обіцянки Луценка, дива не сталося – розслідування справ не прискорилося, вони продовжували повільно розвалюватися.

Цитую чергову пафосну промову Луценка 2017 року:

У ключових випадках ми вже закінчили – ще раз для тих, хто погано чує, – закінчили досудове слідство проти Януковича, Азарова, Арбузова, Колобова, Клименка, Ставицького, Курченка, інших діячів.

Згідно з рішенням Європейського Суду, яким було знято санкції з Януковичів, Арзбузова, Клименка та інших, ГПУ з року в рік надсилала ЄС листи про стан розслідування цих справ з практично ідентичним змістом і не надавала доказів необхідності продовження санкцій.

Прогресу в розслідуванні справ спостерігався лише в пафосних промовах Луценка, який на Заході остогид усім ще більше, ніж тут.

П’ять років булу достатньо, аби досягнути істотного прогресу в розслідуванні корупційних злочинів Януковича та його соратників, або хоча б в судовому порядку накласти арешти на їхні активи в ЄС. Українська влада не скористалася щедрим подарунком, який вибороли українці на Майдані, а європейці не могли підтримувати санкції вічно.

Варте уваги! Як насправді українці ставляться до корупції

Особливо, коли санкційний режим стає для них політичним та навіть фінансовим тягарем, адже після кожної програної справи бюджет ЄС компенсує заявникам (тобто Януковичу та його соратникам) чималі витрати на адвокатів.

Що робити далі

Історія зі зняттям санкцій ЄС дає нам важливий урок – справедливості неможливо досягнути лише зусиллями іноземних партнерів. Без перезапуску органів прокуратури та комплексної судової реформи неможливо притягувати до відповідальності топ-корупціонерів та конфісковувати їх злочинні активи – чи то йдеться про теперішніх посадовців, чи про колишніх.

Ключові підвалини такої реформи окреслені в порядку денному встановлення справедливості, який підтримують 18 громадських організацій.